Ухвала суду № 40960698, 16.10.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №480/1894/14-ц 16.10.2014 16.10.2014 16.10.2014

Провадження №22-ц/784/2712/14

Головуючий у першій інстанції-Стрєльніков Д.В.

Доповідач апеляційної інстанції-Данилова О.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Данилової О.О.

суддів - Лівінського І.В., Шаманської Н.О.

при секретарі - Горенко Ю.В.

за участю представника заявника - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_2

на ухвалу Миколаївського районного суду Миколаївської області від 1 вересня 2014 року у цивільній справі за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця у цивільній справі за позовом

ОСОБА_2 до ОСОБА_3

про відшкодування шкоди

У С Т А Н О В И Л А:

10 липня 2014 року ОСОБА_2 звернувся зі скаргою на дії державного виконавця Ленінського ВДВС щодо зняття арешту з майна боржника ОСОБА_3 - 55/100 часток житлового будинку АДРЕСА_1 у м. Миколаєві, вчинені державним виконавцем 2 вересня 2008 року. Заявник просив поновити строк на оскарження, посилаючись на те, що про зняття арешту дізнався при ознайомленні з матеріалами інвентарної справи КП «Миколаївське БТІ» лише 25 червня 2014 року.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 1 вересня 2014 року клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на оскарження постанови державного виконавця залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просив ухвалу скасувати та направити справу для нового розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на безпідставність висновку суду про відсутність поважних причин пропуску строку на оскарження дій державного виконавця.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

При постановленні ухвали від 1 вересня 2014 року, суд першої інстанції виходив з передбаченого статтею 385 ЦПК десятиденного строку на оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця та встановлення того факту, що ОСОБА_2 неодноразово оскаржував дії державного виконавця, про вчинення яких достеменно знав з 2001 року.

Проте з такими висновками суду та застосуванням ним норм процесуального законодавства погодитись не можна , виходячи з наступного.

Відповідно до статті 385 ЦПК сторона виконавчого провадження має право звернутись до суду зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця у десятиденний строку з дня, коли вона дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав.

З матеріалів, наданих заявником суду апеляційної інстанції, вбачається, що предметом оскарження є постанова державного виконавця виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції від 2 вересня 2008 року про зняття арешту з будинку АДРЕСА_1 у м. Миколаєві ( а.с.31).

Тому висновок суду, викладений в ухвалі від 1 вересня 2014 року про те, що про вчинення оскаржуваної дії ( зняття арешту з майна) ОСОБА_2 знав ще у 2001 році, суперечить встановленим обставинам.

До того ж, в заяві до суду ОСОБА_2 посилався на те, що про зняття арешту зі спірного будинку він дізнався 24 червня 2014 року при ознайомленні з матеріалами МБТІ.

Вирішуючи питання про дотримання строків, передбачених статтею 385 ЦПК, суд не перевірив ці доводи заявника, не дав їм оцінку та, взагалі, не звернув увагу на те, що поновленню підлягає лише пропущений процесуальний строк при наявності поважних причин.

Крім того, строки, передбачені статтею 385 ЦПК, є процесуальними строками, встановленими законом.

Відповідно до статті 72 ЦПК наслідком пропущення процесуального строку є втрата стороною права на вчинення процесуальної дії.

Проте, не встановивши підстав для поновлення строку на звернення до суду зі скаргою, суд не зазначив в ухвалі висновок щодо подальшого руху скарги ОСОБА_2

Таким чином, ухвала суду від 1 вересня 2014 року суперечить вимогам статей 72, 385 ЦПК та постановлена з порушенням порядку, встановленого для вирішення питання про поновлення процесуального строку, що є підставою для її скасування з передачею скарги ОСОБА_2 на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 312,315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Миколаївського районного суду Миколаївської області від 1 вересня 2014 року скасувати та передати заяву на новий розгляд до того ж суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді