Ухвала суду № 40959666, 30.09.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

30 вересня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/1688/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Милосердного М.М.

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Орлик Л.Л.

з участю: представника товариства з обмеженою відповідальністю "Гаруда" - Кудіна А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гаруда" до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Гаруда" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва) про:

- визнання протиправним і скасування наказу від 05 березня 2014 року №221, щодо призначення документальної позапланової невиїзної перевірки;

- визнання протиправними дії щодо проведення перевірки взаємовідносин товариства з ПП "Титан-Кремінь" і ТОВ "Лудан Груп" за вересень 2013 року та складання акта перевірки;

- визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 31 березня 2014 року №0004952208 щодо визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі ПДВ) у розмірі 138 207 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 69 103,50 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки відповідач дійшов висновків про неправомірне формування товариством податкового кредиту по безтоварним господарським операціям з певними контрагентами-постачальниками, у зв'язку з чим було прийнято оскаржуване рішення. На думку позивача, ці висновки є безпідставними. Крім того, позивач зазначив, що перевірки проводилась протиправно.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на його необґрунтованість.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2014 року адміністративний позов задоволено частково.

Наказ від 05 березня 2014 року №221 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Гаруда" визнано протиправним і скасовано.

Визнано протиправними дії ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва щодо проведення перевірки ТОВ "Гаруда".

Податкове повідомлення-рішення №0004952208 прийняте 31 березня 2014 року визнано протиправним і скасовано.

В решті адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ДПІ Центральному районі м. Миколаєва ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДПІ Центральному районі м. Миколаєва, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

У березні 2014 року ДПІ на підставі наказу №221 провела документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинах із ПП "Титан-Кремінь", ТОВ "Лудан Груп" за вересень 2013 року, іншими контрагентами-постачальниками за листопад-грудень 2013 року. Результати перевірки оформлені актом від 14 березня 2014 року №201/14-03-22-08/32332924.

У висновку акта перевірки вказано на порушення позивачем ст. 185 п.185.1, ст. 188 п.188.1, ст. 198 п.198.1, ст. 200 п.200.1 ПК України, внаслідок чого занижено ПДВ, який підлягає сплаті до бюджету в розмірі 353 623 грн.

На підставі акта перевірки 31 березня 2014 року ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення №0004952208, яким збільшила позивачу грошове зобов'язання з ПДВ на суму 138 207 грн. і застосувала штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 69 103,50 грн.

Як слідує з акта перевірки позивача, основним видом його господарської діяльності є послуги вантажного автомобільного транспорту.

Позивач має низку діючих договорів, укладених із ПАТ "Волинь-Цемент", згідно яких товариство надає останньому послуги з навантаження глини, а також перевезення вантажів.

Для виконання договірних зобов'язань, позивач використовує парк власних та орендованих вантажних автомобілів.

02 вересня 2013 року позивач уклав із ПП "Титан Кремінь" договір купівлі-продажу, за умовами якого придбав вантажний автомобіль КРАЗ 6510, шасі №Т0784975, VIN X1C651000T0784975.

18 вересня 2013 року позивач уклав із ТОВ "Лудан Груп" договір купівлі-продажу, згідно якого останнє підприємство поставило позивачу токарний і свердлильний станки, тиски, слюсарні столи і автошини.

У ході перевірки товариства, відповідач розцінив вищезазначені правочини товариства, як штучні - на думку ДПІ, реального виконання умов договорів не відбулось, відповідно, позивач занизив ПДВ, який підлягає сплати до бюджету. Такі висновки відповідача ґрунтуються виключно на даних акта про результати позапланової документальної виїзної перевірки ПП "Титан-Кремінь" і на даних акта про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Лудан Груп".

Позивач має податкові та товарно-транспортні накладні; картки обліку пробігу (наробітку) пневматичних шин та акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів; свідоцтво про реєстрацію великовантажного транспортного засобу.

Матеріали адміністративної справи містять запити ДПІ до позивача від 20 листопада 2013 року, 22 січня, 14 і 17 лютого 2014 року, в яких ДПІ вимагала від позивача надання первинних документів (накладних, податкових накладних, товарно-транспортних накладних) договорів та інших документів.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що ст. 78 п.78.1 пп.78.1.1 ПК України, не передбачає можливості повторного надіслання запитів у разі ненадання на первинний запит відповіді, або надання неповної відповіді, або відсутності документального підтвердження - у всіх цих випадках у контролюючого органу з'являється право на проведення перевірки, а не на повторне витребування інформації та/чи документів і, тому, надіслання позивачу повторних шаблонних запитів є протиправним.

Також, суд виходив з того, що жодних безпосередніх доказів, які б підтверджували висновок про безтоварність правочинів товариства, відповідач під час перевірки не здобув. Фактично акт перевірки позивача із 21 до 27 сторінок повністю копіює акт перевірки ПП "Титан-Кремінь" та акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Лудан Груп", тобто відповідач механічно переніс дані з цих актів до акта перевірки позивача, що суперечить цілям і суті перевірки платника податків.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що акт перевірки платника податків не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України, оскільки він не породжує для позивача правових наслідків, а тому не може бути скасований.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст.ст. 78, 198 ПК України.

В апеляційній скарзі ДПІ Центральному районі м. Миколаєва вказується, що актом перевірки Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області від 20 грудня 2013 року №5666/16-03-022-02-12/37812812, встановлено, що підприємством не надано пояснень та їх документального підтвердження стосовно державного номера, номера шасі самоскиду КРАЗ 6510, придбаного у контарента-постачальника ПП "Титан-Кремінь", у зв'язку з чим неможливо ідентифікувати транспортний засіб. Актом ДПІ у Святошинському районі у м. Києві від 05 грудня 2013 року №1984/26-57-22-04-09/38760891 встановлено, що до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей стосовно ТОВ "Лудан Груп", свідоцтво платника ПДВ анульовано 09 січня 2014 року. Крім того, до перевірки не надані документи, які підтверджують рух товару.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до пп.78.1.1 п.78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Зі змісту цієї норми слідує, що письмовий запит контролюючого органу повинен стосуватися взаємовідносин платника податків з його конкретними контрагентами, відносно яких виявлені факти, що свідчать про можливі порушення ними податкового, валютного та іншого законодавства і лише у разі, коли платник податків не пояснює та не підтверджує певні обставини визначених взаємовідносин, у контролюючого органу виникає право на проведення перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що в жодному з запитів контролюючого органу (а.с.14, 17-23) не вказувалось про виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення ПП "Титан-Кремінь" і ТОВ "Лудан Груп" податкового, валютного та іншого законодавства та не вимагалось у позивача надати пояснення з приводу придбання товарів/послуг у цих контрагентів-постачальників.

Таким чином, позивач не міг та не повинен був давати належні відповіді на ці запити у розумінні пп.78.1.1 п.78.1 ст. 78 ПК України і, тому, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість наказу про призначення перевірки.

Стосовно доводів апелянта про правомірність оскаржуваного рішення, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до п.п.4, 5, 6 "Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", затвердженого Наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року №984, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (п.4).

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (п.5).

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (п.6).

З матеріалів справи вбачається, що всупереч вищенаведеним нормам Порядку, акт перевірки позивача не містить ні суттєвих обставин його фінансового-господарської діяльності, які стосуються взаємовідносин з ПП "Титан-Кремінь" і ТОВ "Лудан Груп", ні об'єктивного та повного викладення виявлених порушень п.п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, які, на думку податкового органу, вчинив позивач.

Натомість, вчинення позивачем цих порушень обґрунтовано виключно посиланням на акт перевірки Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області від 20 грудня 2013 року №5666/16-03-022-02-12/37812812 та акт ДПІ у Святошинському районі у м. Києві від 05 грудня 2013 року №1984/26-57-22-04-09/38760891.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що у позивача є свідоцтво про реєстрацію великовантажного транспортного засобу і товарно-транспортні накладні, які підтверджують факт придбання позивачем вантажного автомобіля КРАЗ 6510, шасі №Т0784975, VIN X1C651000T0784975 за договором купівлі-продажу від 02 вересня 2013 року із ПП "Титан Кремінь".

Товарність ТОВ "Лудан Груп" підтверджується податковими і видатковими накладними, картками обліку пробігу (наробітку) пневматичних шин та актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів.

Жодних обґрунтованих доводів не прийняття до уваги цих документів апелянт не надав.

Відповідно до ст.ст. 198, 201 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п.198.1 ст. 198).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст. 198).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.1 1 ст. 201 цього Кодексу).

Таким чином, позивач формував свій податковий кредит відповідно до вищенаведених норм Закону, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 03 жовтня 2014 року.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: