Постанова № 40959476, 16.10.2014, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2014 р. Справа №818/2491/14

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гелета С.М.

за участю секретаря судового засідання - Кліщенко В.О.,

представника позивача Гордієнко Л.В.,

представника відповідача Федорченко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 818/2491/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Сумської торговельно-промислової компанії "Нектон" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю Сумська торговельно-промислова компанія "Нектон" (далі - ТОВ СТПК "Нектон"), звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі - відповідач, ДПІ у м. Сумах), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.06.2014 року № 0003161502/30083 з податку на додану вартість на суму 195899,00 грн. та № 0003151502/30081 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 81082,00 грн. та 20271,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що в ході перевірки податковим органом безпідставно зроблено висновок про те, що господарські операції, спрямовані на придбання та реалізації товару у ТОВ "Сєбо плюс" є збитковими, не спрямовані на отримання доходу та не пов'язані з господарською діяльністю. Позивач не погоджується із таким висновком, оскільки всі господарські операції підтверджуються первинними документами, що в свою чергу підтверджують правомірність формування податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Відповідач проти позовних вимог заперечував, зазначив, що в ході перевірки встановлена реалізація товару по ціні нижче ніж ціна придбання, а тому на суму виявленої розбіжності позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування та збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, просив відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що з 28.04.2014 року по 16.05.2014 року ДПІ у м. Сумах проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ СТПК "Нектон" від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних податкових періодів за січень 2014 року, за результатами якої складено акт від 16.05.2014 року № 1781/18-19/15-02/23993765 (а.с.15-38).

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3, п. 200.4, п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України, що виявилось у заниженні ТОВ СТПК "Нектон" суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за грудень 2013 року на суму 154081,00 грн., за січень 2014 року на суму 2638,00 грн. Також встановлено завищення ТОВ СТПК "Нектон" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2014 року в сумі 81082,00 грн.

На підставі акту перевірки, ДПІ у м. Сумах прийнято податкові повідомлення-рішення від 03.06.2014 року № 0003161502/30083, яким ТОВ СТПК "Нектон" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 195899,00 грн. та № 0003151502/30081, яким ТОВ СТПК "Нектон" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 81082,00 грн. та 20271,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.13, 14).

Матеріалами справи підтверджується, що 23.12.2013 року між ТОВ СТПК "Нектон" (покупець) та ТОВ "Сєбо плюс" (продавець) укладено договір поставки № 23, предметом якого була тканина в асортименті (а.с.50). Ціна товару визначається в товарно-транспортних документах, виданих продавцем на передачу товару (п. 3.1 договору). Згідно копії видаткової накладної від 24.12.2013 року № ОтСт-000089 ТОВ "Сєбо плюс" передано ТОВ СТПК "Нектон" тканини 9 В-3 та 9 В-30 на загальну суму 1426807,74 грн. (а.с.51). Згідно копії податкової накладної від 24.12.2013 року № 19 ТОВ СТПК "Нектон" сплачено ТОВ "Сєбо плюс" за тканини 9 В-3 та 9 В-30 1426807,74 грн., в тому числі 237801,29 грн. податку на додану вартість (а.с.53).

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується представником податкового органу, що в подальшому придбаний товар реалізовано позивачем на експорт, що підтверджується митною декларацією № 805130000/2013/016621 (а.с.65). Так, між ТОВ СТПК "Нектон" (комітент) та ПП "Суми-Руно" (комісіонер) укладено договір комісії від 23.12.2013 року № 12К, відповідно до якого комісіонер зобов'язувався за дорученням комітента здійснити в інтересах останнього від свого імені угоду з продажу продукції на зовнішньому ринку, а саме тканини 9 В-3 та 9 В-30 (а.с.59-61, 62). Згідно вказаного договору комісії, ПП "Суми-Руно" експортовано вищевказані тканини на загальну суму 1273986,52 грн., що підтверджується копією акту прийому-передачі від 24.12.2013 року (а.с.63).

Підставою для збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 195899,00 грн. та зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 81082,00 грн. та 20271,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, позивачу за грудень 2013 року та січень 2014 року став висновок ДПІ у м. Сумах про те, що господарські операції ТОВ СТПК "Нектон" по придбанню товару не призвели до отримання прибутку, такі операції є збитковими, не спрямовані на отримання доходу та не пов'язані з господарською діяльністю, а відтак, не дають права на віднесення сум до складу податкового кредиту по операції із придбання товару та в зв'язку із цим права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Суд не погоджується із таким висновком податкового органу, виходячи із наступного.

За визначенням п. 14.1.18 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Пунктом 201.6 статті 201 ПК України встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Отже, єдиною підставою для виключення сум податку на додану вартість зі складу податкового кредиту є випадок, визначений п.198.6 ст.198 ПК України - не підтвердження сум податку, попередньо включених до складу податкового кредиту, відповідними документами.

При цьому будь-яких обмежень щодо віднесення до складу податкового кредиту вартості послуг по операціям, які не призвели до отримання доходу, стаття 198 ПК України не містить.

Відповідач, стверджуючи про відсутність зв`язку спірної господарської операції з господарською діяльністю позивача, вважає, що необхідною умовою ведення господарської діяльності є отримання прибутку.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництвом є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Зі змісту п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України вбачається, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

На виконання умов договору комісії від 23.12.2013 року № 12К, ПП "Суми-Руно" реалізовано на користь AVKUN TRADING LLC (Болгарія) товар - тканини 9 В-3 та 9 В-30 на суму 1273952,25 грн., що підтверджується копією звіту комісіонера від 27.12.2013 року (а.с.64).

Господарські операції з надання позивачеві комісіонерських послуг ПП "Суми-Руно" повністю підтверджено первинними документами (акти здачі-прийому наданих послуг, звіти про реалізовану продукцію), оформленими у відповідності до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та податковими накладними, які відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 ПК України.

Зауважень щодо оформлення наданих до перевірки первинних документів по спірним господарським операціям податковим органом не зазначено.

Таким чином, ТОВ СТПК "Нектон", реалізовуючи товар через комісіонера, здійснювало свою діяльність у відповідності з визначеними цілями, що спростовує висновки ДПІ у м. Сумах про здійснення позивачем негосподарської діяльності, тобто такої, що не передбачає мети отримання прибутку. Збитковість господарської діяльності не може бути підставою для визначення такої діяльності як негосподарської. Неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов`язана з господарською діяльністю підприємства, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції.

Вказаний висновок узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України щодо спірного питання, викладеною в постанові від 28.02.2011 року № 21-13а11), рішення якого в силу ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов`язковими для всіх судів України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що ТОВ СТПК "Нектон" обґрунтовано включено до складу податкового кредиту суму в розмірі 237801,29 грн., сплачену у складі вартості придбаної у ТОВ "Сєбо плюс" тканини.

Також суд вважає за потрібне зазначити, що в акті перевірки відповідач зазначає, що в порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, позивач відніс до податкового кредиту суми ПДВ по придбаному вище вказаного товару, в зв'язку з тим, що при реалізації товару на експорт ціна придбання не покрила витрат у зв'язку з його придбанням на внутрішньому ринку. Відповідач стверджує, що операції з продажу товарі на експорт мають збитковий характер, оскільки в ціні товару не враховані суми податку на додану вартість, сплачені при його придбанні на внутрішньому ринку. При цьому в обґрунтування факту порушення відповідач посилається на наказ Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року №246, яким затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", щодо включення до первісної вартості запасів суми непрямих податків у зв'язку з придбання запасів, які не відшкодовуються підприємству (п.9). Суд зазначає, що вказана норма передбачає включення до первісної вартості запасів виключно непрямих податків, які не відшкодовуються підприємству. При цьому, тим же пунктом Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", визначено що первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається, зокрема, з таких фактичних витрат: - суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків.

Відповідно до п.п. 14.1.178. ст.14 Податкового кодексу України, податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу. Зазначеним розділом Податкового кодексу України передбачено відшкодування податку на додану вартість.

Отже, враховуючи що податок на додану вартість є податком який відшкодовується підприємству, він не підлягає включенню до собівартості та первісної вартості запасів.

Аналогічні норми містить і п. п. 139.1.6. п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, відповідно до якого не включаються до складу витрат, суми податку на додану вартість, включеного до ціни товару (роботи, послуги), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання.

Таким чином, в порушення зазначених вище норм законодавства ДПІ у м. Сумах було фактично враховано у складі собівартості товару суми податку на додану вартість, що сплачений постачальнику, що призвело до безпідставного висновку про продаж товару дешевше собівартості.

В даному випадку, матеріалами справи підтверджується, що позивачем було отримано прибуток від продажу товару, із врахуванням доходу від продажу, витрат на придбання товару та комісійної винагороди. При цьому слід зазначити, що посилання відповідача на збитковість діяльності ТОВ «Нектон» спростовується матеріалами справи, зокрема податковими деклараціями по прибутку підприємства за 2013 р. - 1 кв. 2014р. згідно даних яких позивачем сплачувалася сума податку на прибуток.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 03.06.2014 року № 0003161502/30083 та № 0003151502/30081 правомірними, та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Сумської торговельно-промислової компанії "Нектон" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах від 03.06.2014 р. № 0003151502/30081 та № 0003161502/30083.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 20.10.2014 року.

Суддя С.М. Гелета