Постанова № 40959295, 20.10.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2014 р. Справа № 804/15931/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Власенка Д.О.

при секретарі судового засідання Пасічнику Т.В.

без участі сторін

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Спільного підприємства з іноземними інвестиціями Товариства з обмеженою відповідальністю "Кипарис" про зупинення видаткових операцій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить: зупинити видаткові операції на рахунках відповідача, заборонити відчуження майна Спільного підприємства з іноземними інвестиціями Товариства з обмеженою відповідальністю «КИПАРИС» та зобов'язати відповідача допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має податковий борг. Позивачем направлено відповідачу податкову вимогу про сплату боргу. У зв'язку з не сплатою податкового боргу майно відповідача передано у податкову заставу. Податковим керуючим складено акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податкового керуючого та про відмову платника податків від опису майна у податкову заставу, у яких вказано про те, що відповідач відмовив у здійсненні опису майна у податкову заставу та не надав документи, необхідні для такого опису. Позовні вимоги обґрунтовані із посиланням на п.89.4 ст. 89 ПК України.

Позивач у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Судом вжито всіх можливих заходів для повідомлення відповідача належним чином, а саме: засобами поштового та телефонного зв'язку, проте повістка не вручена адресату з незалежних від суду причин.

Відповідно до ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, встановив наступне.

Відповідач перебуває на податкову обліку у Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Відповідач станом на 23.09.2014 року має податковий борг у розмірі 35661,80 грн., що підтверджується довідкою про заборгованість, яка складена позивачем.

Позивач направив відповідачу податкову вимогу № 1865-25 від 08.07.2013 року.

Згідно п.89.1 та п.89.2 ст. 89 ПК України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу. З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У відповідності до п.89.3 ст. 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

22.09.2014 року податковим керуючим Денисенко С.О. складено акт № 1/24604984 відмови платника податків від опису майна у податкову заставу, у якому вказано про те, що відповідач не надав документи, необхідні для опису майна у податкову заставу.

Згідно п.89.4 ст. 89 ПК України у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов'язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.

У відповідності до п.п.20.1.32 п.20.1 ст. 20 ПК України контролюючи органи мають право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

У листі Вищого адміністративного суду України від 29.04.2013 № 642/12/13-13 «Щодо застосування адміністративного арешту коштів» зазначено про те, що Податковим кодексом України вживаються два поняття, які позначають арешт коштів на рахунках платника податків - власне арешт коштів, а також зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Аналіз норм Податкового кодексу України , а також чинного законодавства, що регулює банківську діяльність і порядок здійснення безготівкових розрахунків, дає підстави для висновку про тотожність зазначених понять для цілей регулювання податкових правовідносин.

Так, відповідно до частини другої статті 59 Закону України від 7 грудня 2000 року № 2121-III "Про банки і банківську діяльність" зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, крім випадків, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" .

Отже, накладення арешту на кошти на рахунках платника податків є необхідною передумовою для зупинення видаткових операцій на таких рахунках в усіх випадках, крім тих, які випливають з норм Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" . Таким чином, з урахуванням змісту статті 59 Закону України від 7 грудня 2000 року № 2121-III "Про банки і банківську діяльність" зупинити видаткові операції з підстав, передбачених Податковим кодексом України , можна не інакше, як шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках платника податків.

За таких обставин повноваження податкових органів щодо звернення до суду з вимогами як про накладення арешту на кошти платника податків (підпункт 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України), так і про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків (зокрема, передбачені нормами підпунктів 20.1.15, 20.1.16 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України , пунктом 89.4 Податкового кодексу України), варто розуміти як право на звернення з вимогою про накладення адміністративного арешту на кошти платника податків, що перебувають на його рахунках у банку.

При цьому в усіх випадках суд постановляє рішення про зупинення видаткових операцій платника податків шляхом накладення арешту на кошти платника податків у відповідній сумі, або про накладення арешту на кошти платника податків у відповідній сумі. Зазначені варіанти змісту резолютивної частини судового рішення є еквівалентними за своїми правовими наслідками. Ці наслідки полягають у виникненні арешту коштів і зупиненні через цю обставину видаткових операцій. При цьому суди не повинні обмежуватися констатацією в резолютивній частині судового рішення лише факту зупинення видаткових операцій, оскільки такий наслідок на вимогу органу державної податкової служби може виникати тільки в разі накладення арешту на кошти платника податків.

У вказаному вище листі Вищого адміністративного суду України наголошено на тому, що сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Наведене пояснюється похідним характером адміністративного арешту майна (у тому числі коштів) як засобу забезпечення виконання платником податків своїх зобов'язань. Отже, арешт може стосуватися лише того майна (коштів), яке є необхідним для виконання певних зобов'язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу.

Таким чином, позивач вправі просити суд зупинити видаткові операції відповідача (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу) шляхом накладення арешту на кошти Спільного підприємства з іноземними інвестиціями Товариства з обмеженою відповідальністю «КИПАРИС» у сумі податкового боргу 35661,80 грн., що знаходяться на рахунках Спільного підприємства з іноземними інвестиціями Товариства з обмеженою відповідальністю «КИПАРИС» у банківських установах, а також зобов'язати Спільного підприємства з іноземними інвестиціями Товариства з обмеженою відповідальністю «КИПАРИС» допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з Відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Спільного підприємства з іноземними інвестиціями Товариства з обмеженою відповідальністю «КИПАРИС» про зупинення видаткових операцій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зупинити видаткові операції на рахунках Спільного підприємства з іноземними інвестиціями Товариства з обмеженою відповідальністю «КИПАРИС» (код ЄДРПОУ 24604984, адреса: м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова, б.12) (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу) шляхом накладення арешту на кошти Спільного підприємства з іноземними інвестиціями Товариства з обмеженою відповідальністю «КИПАРИС» у сумі податкового боргу 35661,80 грн., що знаходяться на рахунках 35661,80 у банківських установах, а саме:

- №26003619940888 в ПАТ «Промінвестбанк» МФО 300012;

- №№26049619991727 в ПАТ «Промінвестбанк» МФО 300012;

- №26009619940882 ПАТ «Промінвестбанк» МФО 300012;

- №26008619940883 ПАТ «Промінвестбанк» МФО 300012;

- №26007619940884 ПАТ «Промінвестбанк» МФО 300012;

- №26006619940885 ПАТ «Промінвестбанк» МФО 300012;

- №26005619940886 ПАТ «Промінвестбанк» МФО 300012;

- №26004619940887 ПАТ «Промінвестбанк» МФО 300012;

- №26004001300945 АТ «ОТП Банк» МФО 300528 (українська гривня);

- №26004001300945 АТ «ОТП Банк» МФО 300528 (долар США);

- №26003122011100 АТ «УкрСиббанк» МФО 351005;

- №26007118424002 ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» МФО 305299;

- №2606851300945 Філія ЗАТ «ОТП БАНК» м. Дніпропсгровськ;

- №26064118424001 ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» МФО 305299;

- №26000000031856 Акціонерний банк «Південний» МФО 328209;

- №26001010031856 Акціонерний банк «Південний» МФО 328209;

- №26002020031856 Акціонерний банк «Південний» МФО 328209;

- №26009275679001 в АТ «ТАСКОМБАНК» МФО 339500.

Зобов'язати Спільного підприємства з іноземними інвестиціями Товариства з обмеженою відповідальністю «КИПАРИС» (код ЄДРПОУ 24604984, адреса: м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова, б.12) допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.

Судові витрати по справі не стягуються.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Д.О. Власенко