Постанова № 40959119, 30.09.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2014 р. Справа № 804/11108/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛуніної О.С. при секретаріГамовій Л.І. за участю: представника позивача - представника відповідача - Подольній Н.Г. Потапова О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Уністрой» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2014 року ТОВ «Уністрой» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач) в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 1166 від 28.07.2014р. «Про організацію здійснення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ДНК-Холдінг» (код за ЄДРПОУ 32581996);

- стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Уністрой»судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору, у розмірі 73,08 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська 28.07.2014 року прийнято наказ № 1166 «Про організацію здійснення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Уністрой», підставою винесення якого стала постанова старшого слідчого з ОВС 2-го відділу КР СУ ФР ГУ Міндоходів у м. Києві від 10.07.2014 року про призначення документальної позапланової перевірки. Проте, спірний наказ, на думку позивача, складений з порушенням вимог Податкового кодексу України, а саме: не містить посилання на номер кримінальної справи; прізвище слідчого, що видав процесуальний документ; відсутня стаття Кримінального кодексу України, за якою порушена кримінальна справа: назва підприємства або посадових осіб, які причетні до вчинення злочину. Жодна із зазначених обставин, позбавляє можливості позивача впевнитись в законних підставах проведення позапланової перевірки податковим органом.

Позивач не погоджується з таким наказом, вважає його необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, тому вимушений звернутись до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, у задоволенні позову просив відмовити, зазначив, що до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області надійшла постанова від 10.07.2014 року старшого слідчого з ОВС 2-го відділу КР СУ ФР ГУ Міндоходів у м. Києві про призначення у рамках кримінального провадження № 32014100000000036 позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «Уністрой» за період з 01.04.2012 року по 31.01.2014 року по взаємовідносинам з ТОВ «Газ Україна 2020» з питань правильності відображення у податковому обліку податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток, тому на виконання вказаної постанови, відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України, начальником ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська виданий наказ від 28.07.2014 року № 1166 «Про здійснення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Уністрой» з питань правильності відображення у податковому обліку податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток». Таким чином, відповідач зазначає, що наявні всі підстави для винесений оскаржуваного наказу. Проте, при здійсненні виходу для проведення перевірки за юридичною адресою підприємства, посадові особи податкового органу не були допущені до проведення перевірки.

Отже, відповідач вважає, що оскаржуваний наказ ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області в повній мірі відповідає нормам чинного податкового законодавства України, а тому є правомірним.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне у задоволенні адміністративного позову відмовити виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Уністрой» 23.07.2003 р. зареєстроване виконавчим комітетом Красногвардійської районної ради Дніпропетровської області, перебуває на обліку в органах державної податкової служби та є платником податку на додану вартість.

28.07.2014 р. ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області винесено наказ № 1166 «Про здійснення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Уністрой».

Судом встановлено, що спірний наказ винесено на підставі п.п. 78.1.11 п.78.1 ст.78 та п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, у зв'язку з надходженням до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області постанови старшого слідчого з ОВС 2-го відділу КР СУ ФР ГУ Міндоходів у м. Києві Сергієнка А.В. про призначення документальної позапланової перевірки від 10.07.2014р.

Так, у зазначеній постанові старший слідчий з ОВС 2-го відділу КР СУ ФР ГУ Міндоходів у м. Києві Сергієнко А.В. постановив призначити у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР 05.03.2014 за № 32014100000000036, документальну позапланову перевірку дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Уністрой» за період з 01.04.2012 року по 31.06.2014 року по взаємовідносинам з ТОВ «Газ Україна 2020» з питань правильності відображення у податковому обліку податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток, проведення якої доручити співробітникам ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області.

Отже, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управлінн Міндоходів у Дніпропетровській області спірним наказом, на підставі пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, призначено перевірку ТОВ «Уністрой» за період з 01.04.2012 року по 30.06.2014 року по взаємовідносинам з ТОВ «Газ Україна 2020» з питань правильності відображення у податковому обліку податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток з врахування наданих до перевірки матеріалів кримінального провадження.

В судовому засіданні встановлено та не заперечувалось сторонами, при здійсненні 31.07.2014 року виходу для проведення перевірки за юридичною адресою ТОВ «Уністрой» - м. Дніпропетровськ, вул. Миронова, буд. 4, посадові особи ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська до перевірки допущені не були.

31.07.2014 р. ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська складено акт № 1078/04-62-22-3/32581996 «Про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Уністрой» по взаємовідносинам з ТОВ «Газ Україна - 2020» з питань правильності відображення у податковому обліку податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток з врахування наданих до перевірки матеріалів кримінального провадження за період з 01.04.2012 року по 30.06.2014 року».

Проте, суд не може погодитись з висновками позивача щодо протиправності винесення наказу з огляду на наступне.

Правовідносини сторін, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996р. № 254к/96-ВР, Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1232; Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV, тощо.

Відповідно до п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України (далі - ПК), контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Статтею 78 ПК України визначається порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Згідно 79.2. ст.79 ПК України, документальна позапланова перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної перевірки».

Також, судом береться до уваги, що відповідно до пп. 81.1 ст.81 ПК України, посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів, як: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; - копії наказу про проведення перевірки; - службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Крім того, положеннями пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України передбачено можливість проведення податковим органом документальної позапланової перевірки в разі отримання, зокрема, постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону.

Відповідно до ст. 40 Кримінально-процесуального кодексу України (далі - КПК України), законом, що визначає повноваження слідчого та відповідно до якого здійснюється провадження у кримінальних справах, є Кримінально-процесуальний кодекс України N 4651-VI від 13.04.2012р.

Згідно ч. 5 ст. 40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цьогоКодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.

За п. 4 ст. 8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" 2135 працівники органів податкової міліції мають право ознайомлюватися з документами та даними, що характеризують діяльність підприємств, установ та організацій, вивчати їх, за рахунок коштів, що виділяються на утримання підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, виготовляти копії з таких документів, за вимогою керівників підприємств, установ та організацій - виключно на території таких підприємств, установ та організацій, а з дозволу суду - витребувати документи та дані, що характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, а також спосіб життя окремих осіб, підозрюваних у підготовці або вчиненні злочину, джерело та розміри їх доходів, із залишенням копій таких документів та опису вилучених документів особам, в яких вони витребувані, та забезпеченням їх збереження і повернення у встановленому порядку.

Вимоги до постанови слідчого і прокурора, визначені ч. 3, 5 ст. 110 КПК України, згідно із якою рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне, постанова слідчого, прокурора складається з: вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.

При цьому відповідно до ч. 7 ст. 110 КПК України постанова слідчого, прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов'язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується.

З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що законодавством України передбачено право слідчого у межах КПК України, відповідною постановою, призначати проведення перевірок суб'єктів господарювання.

Так, постанова слідчого відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України є підставою для проведення контролюючим органом позапланової документальної перевірки платника податків.

Згідно зі ст. 110 КПК України, дії і постанови органів дізнання можуть бути оскаржені прокуророві. В разі надходження скарги прокурор зобов'язаний розглянути її протягом десяти днів і рішення по скарзі повідомити скаржникові. Дії і постанови органів дізнання можуть бути оскаржені до суду. Скарги на дії і постанови органів дізнання розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Вказане свідчить про те, що податкові органи не наділені правом перевіряти законність прийнятих у порядку КПК України постанов слідчих, в той час, як постанови слідчого, винесені відповідно до закону в кримінальній справі, яка перебуває в його провадженні, є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами, що кореспондується і з приписами п.п. 78.1.11 п.78.1 ст. 78 ПК України.

Кримінально-процесуальний кодекс України є таким законодавчим актом, виконання норм якого розповсюджується також і на податкові органи відповідно до ст. 110 КПК України, аналогічна позиція викладена в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 28.01.2008 р. N К-20793/06.

Із встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що приймаючи спірний наказ, відповідач діяв у спосіб та у порядку, передбаченими законодавством.

Так, достатньою обставиною для прийняття наказу в даному випадку є отримання податковим органом постанови слідчого.

При цьому, суд критично ставиться до тверджень позивача щодо неправомірності оскаржуваного наказу з підстав його невідповідності нормам чинного Податкового кодексу України, з причин відсутності у ньому посилань на номер кримінальної справи; прізвище слідчого, що видав процесуальний документ; відсутність статті Кримінального кодексу України, за якою порушена кримінальна справа; назви підприємства або посадових осіб, які причетні до вчинення злочину.

Таким чином, в ході судового засідання не встановлено порушень законодавства Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів під час прийняття оскаржуваного наказу.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що у відповідача були законні та обґрунтовані підстави для проведення перевірки позивача.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.79 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

Згідно із ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення(вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення(дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч.2 ст.71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системний аналіз наведених вище норм чинного податкового законодавства України у сукупності з обставинами, встановленими судом в процесі розгляду даної справи на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, дозволяє суду прийти до висновку про відсутність з боку позивача обґрунтування належними доказами в розумінні ст. 70 КАС України незаконного та необґрунтованого характеру оскаржуваного наказу.

Таким чином, оскаржуваний наказ ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 28.07.2014 року № 1166 «Про організацію здійснення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Уністрой» (код за ЄДРПОУ 32581996) є прийнятим відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Уністрой» про визнання протиправним та скасування наказу є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно платіжного доручення № 805 від 28.07.2014 року за подання адміністративного позову позивачем сплачений судовий збір у сумі 73,08 грн., який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету України.

Враховуючи відмову в задоволенні адміністративного позову, суд приходить до висновку про відсутність підстав для присудження і всіх здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат з Державного бюджету України, а саме, судового збору у сумі 73,08 грн.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Уністрой» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 06 жовтня 2014 року.

Суддя О.С. Луніна