Постанова № 40956641, 16.10.2014, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/14108/14-п Провадження №33/773/232/14 Суддя в 1 інстанції: Квятковський М.С. Категорія: ч. 1 cт. 130 КУпАП Доповідач: Міліщук С. Л.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" жовтня 2014 р. місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області Міліщук С.Л., з участю ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, непрацюючого, на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 вересня 2014 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 4500 гривень за те, що він, 15 серпня 2014 року о 23 год. 50 хв., в с. Лище по вул. Лісовій, Луцького району Волинської області, керував мопедом марки «Хонда Діо», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 (а) ПДР України.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, в апеляційній скарзі ОСОБА_2, не оспорюючи доведеності своєї вини та правильності кваліфікації дій, в той же час просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови судді, оскільки протокол про адміністративне правопорушення був розглянутий без його участі, а копію постанови від 15.09.2014 року про накладення на нього адміністративного стягнення він отримав фактично 29 вересня 2014 року.

Окрім цього вказує, що постанова була винесена з порушенням вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП - він не був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, і адміністративне стягнення на нього було накладене без врахування всіх обставин, що пом'якшують відповідальність та даних, що характеризують його особу.

На підставі наведеного просить скасувати постанову судді та постановити нову, якою визнати його винним у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення й накласти на нього більш м'яке адміністративне стягнення - у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши скаржника, який підтримав останню з мотивів викладених в ній та просив її задовольнити, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення був розглянутий за відсутності ОСОБА_2, а копію постанови судді від 15.09.2014 року про притягнення скаржника до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП останній отримав лише 29 вересня 2014 року, тому строк на її оскарження слід поновити, так як він був пропущений ним з поважних причин.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються зібраними у передбаченому законом порядку та належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності, і ніким не оспорюються.

Посилання ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на порушення при розгляді справи про адміністративне правопорушення вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП, що на його думку є підставою для скасування постанови судді про накладення адміністративного стягнення, є безпідставними.

Так, згідно ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Як вбачається із матеріалів справи про час, дату і місце розгляду судом протоколу про адміністративне правопорушення від 16.08.2014 року ОСОБА_2 був повідомлений інспекторами ДАІ в той же день при складанні протоколу, про що свідчить його підпис у даному документі, і будь - яких клопотань про відкладення розгляду справи він до суду не подавав.

За таких обставин розгляд суддею справи про адміністративне правопорушення у відсутності ОСОБА_2 був проведений з дотриманням вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП.

Що ж стосується прохання ОСОБА_2 про накладення на нього більш м'якого покарання - у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік, то воно задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до ч. 9 ст. 294 КУпАП у випадках зміни апеляційною інстанцією постанови в частині накладення адміністративного стягнення воно не може бути посилено, а тому апеляційний суд не наділений повноваженнями змінювати постанову суду в частині погіршення становища скаржника.

Разом з тим, є обгрунтованими доводи ОСОБА_2 про накладення на нього надто суворого стягнення у зв'язку з неврахуванням суддею всіх характеризуючих даних й пом'якшуючих його вину обставин.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.

Визначаючи ОСОБА_2 вид та розмір адміністративного стягнення суддя врахував характер вчиненого правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують його покарання, разом з тим, не в повній мірі врахував дані щодо особи правопорушника та інші обставини, що пом'якшують його відповідальність.

Як вбачається з матеріалів справи та додаткових документів, які були надані скаржником в судовому засіданні апеляційного суду, і які не досліджувались суддею при вирішенні питання про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення, останній до адміністративної відповідальності притягується вперше, вину свою в інкримінованому йому правопорушенні визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, офіційно не працює, однак має на своєму утриманні чотирьох малолітніх дітей.

З огляду на вищенаведене приходжу до висновку про необхідність, у відповідності до ст. ст. 33, 34, ч. 1 ст. 130 КУпАП зменшити ОСОБА_2 до мінімального розміру адміністративне стягнення у виді штрафу, яке буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових адмінправопорушень.

Приймаючи до уваги вищенаведене та керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову судді Луцького міськрайонного суду від 15 вересня 2014 року щодо ОСОБА_2 в частині накладення адміністративного стягнення змінити, зменшивши розмір штрафу з 4500 (чотири тисячі п'ятсот) гривень до 3 400 (три тисячі чотириста) гривень.

В решті постанову суду залишити без зміни.

Дана постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Волинської області С.Л. Міліщук