Рішення № 40952501, 15.10.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.10.14р. Справа № 904/5628/14За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ

до Комунального підприємства Царичанської районної ради "Факел", смт.Царичанка, Дніпропетровська обл.

про стягнення 329 991,61грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Завалєй Я.О.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Гаврилюк К.М., представник за довіреністю № б/н від 31.12.14р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства Царичанської районної ради "Факел" (далі - відповідач) про стягнення 329 991,61 грн.

Ухвалою господарського суду від 31.07.14р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 28.08.14р.

Ухвалою господарського суду від 28.08.14р. продовжено строк розгляду спору по суті до 15.10.14р. включно та відкладено розгляд справи на 14.10.14р.

14.10.14р. у судовому засіданні оголошено перерву до 15.10.14р.

15.10.14р. повноважний представник позивача у судове засідання не з'явився. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи повноважний представник позивача повідомлений належним чином, що підтверджує протокол судового засідання від 14.10.14р.

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає за можливе розглядати справу без участі повноважного представника позивача за наявними в ній матеріалами.

В свою чергу, повноважний представник відповідача заявлені позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити позивачу в їх задоволенні у повному обсязі. Крім того, повноважний представник відповідача надав для долучення до матеріалів справи документи про майновий та фінансовий стан відповідача, які просив врахувати при винесенні рішення.

У судовому засіданні 15.10.14р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.01.13р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 13/2391-БО-3 купівлі-продажу природного газу (далі - Договір), відповідно до умов п.1.1 якого позивач зобов'язався поставити відповідачеві імпортований природний газ, виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання, а відповідач зобов'язався прийняти та оплачувати газ на умовах цього Договору.

Позивач зазначає про те, що на виконання п. 1.1. Договору позивач поставив протягом січня - грудня 2013 року, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 4 452 820,31 грн., що підтверджуються актами приймання - передачі природного газу:

1. від 31.01.13р. б/н за січень на суму 1 039 520,51 грн.;

2. від 28.02.13р. б/н за лютий на суму 808 377,66 грн.;

3. від 31.03.13р. б/н за березень на суму 867 977,96 грн.;

4. від 30.04.13р. б/н за квітень на суму 127 687,95 грн.;

5. від 31.10.13р. б/н за жовтень на суму 251 190,23 грн.;

6. від 30.11.13р. б/н за листопад на суму 425 967,56 грн.;

7. від 31.12.13р. б/н за грудень на суму 932 101,44 грн.

Посилаючись на п. 4.1. Договору позивач зазначає про те, що оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа наступного за місяцем поставки газу.

Як зазначає позивач, станом на 24.07.14р. відповідач з порушенням встановленого строку сплатив вартість переданого газу. Отже, в порушення умов Договору відповідач не здійснив своєчасної оплати за спожитий природний газ.

Пунктом 7.3 Договору передбачено, що у разі невиконання умов пункту 4.1. цього Договору, відповідач зобов'язується сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Керуючись нормами діючого законодавства та умовами Договору, позивачем було здійснено нарахування пені за порушення грошових зобов'язань по Договору у розмірі 189 271,57 грн.

Крім того, посилаючись на ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем були нараховані інфляційні втрати у розмірі 87 248,49 грн. та 3% річних у розмірі 53 471,54 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 189271,57 грн., інфляційні втрати у розмірі 87 248,49 грн., 3% річних у розмірі 53 471,54 грн., а всього 329 991,61 грн.

Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити позивачу в їх задоволенні, виходячи з наступного.

Позивач зазначає про те, що на виконання вимог постанови КМУ від 03.12.2008 року №1082 відповідачем було відкрито поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за послуги з теплопостачання, та проведення розрахунків за спожитий природний газ, у Магдалинівському ТВБВ І типу №10003/0293 філії - Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк». Так, кошти, що надходять як плата за послуги з теплопостачання списуються на рахунки позивача, а тому у виникненні заборгованості перед позивачем та несвоєчасним її погашенням відповідач не вбачає своєї безпосередньої вини.

Посилаючись на ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України відповідач зазначає про те, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги:

- ступінь виконання зобов'язання боржником:

Станом на 24.07.14р. відповідач сплатив повністю вартість переданого газу, що підтверджується у позовній вимозі позивача та не оскаржується ним.

- майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні.

Згідно фінансового плану відповідача, затвердженого органом місцевого самоврядування (Царичанською районною радою), діяльність підприємства в опалювальний період прибуткова, в між опалювальний період - збиткова, оскільки обслуговує сезонно організації та установи Царичанського району, які фінансуються з державного бюджету (друга і третя групи споживачів), а саме: школи, лікарні, адмінбудівля (районна рада, адміністрація, пенсійний, відділ освіти і другі). Послуг населенню (перша група споживачів) підприємство не надає. Так, відповідач надає послуги з теплопостачання бюджетним установам району протягом опалювального періоду і повністю залежить від їх фінансування з державного чи місцевого бюджетів. Інших істотних джерел прибутку підприємство не має. На даний час комунальний заклад «Царичанська центральна районна лікарня» Дніпропетровської обласної ради заборгував перед відповідачем за послуги з теплопостачання суму в розмірі 1129880,39грн. Відповідачем ведеться активна претензійно - позовна робота по стягненню заборгованості з боржників. Відповідач також зауважує, що стягнення штрафних санкцій у повному обсязі може привести до фінансової неплатоспроможності підприємства, неможливості вчасно погасити поточну заборгованість за спожитий природний газ.

- не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідач надає послуги з теплопостачання бюджетним установам району в опалювальний період, зокрема школам, лікарням. Відключити від опалення лікарню, яка є основним боржником, не є можливим. Тому відповідач вимушений був проводити її опалення в борг.

Відповідач також зазначає про те, що позивач являється монополістом в поставках газу, тому відповідач вимушений заключати договори на його умовах, будь як вплинути на систему оплати за спожитий газ не має змоги. А тому, виникнення боргу перед позивачем керівництво відповідача вважає об'єктивною причиною, незалежною від дії або бездіяльності підприємства, оскільки само підприємство повністю залежить від фінансування державними коштами бюджетних організацій та установ. Самостійно своєчасно розрахуватись за спожитий газ перед позивачем відповідач ні теоретично, ні практично не має змоги.

На підставі вищевикладеного, враховуючи об'єктивну оцінку обставин справи, непомірно великий розмір штрафних санкцій, важке фінансове становище відповідача та обставин, що ускладнюють виконання договорів, відсутність вини відповідача у затримці розрахунку, беручи до уваги те, що основна заборгованість за договором сплачена в повному обсязі за рахунок погашення заборгованості, а стягнення штрафних санкцій у повному обсязі може привести до фінансової неплатоспроможності підприємства, неможливості вчасно погасити поточну заборгованість за спожитий природний газ, керуючись ст. 22, ст. 28, ст. 59 Господарського процесуального кодексу України відповідач просить суд прийняти до уваги викладене та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Сторони є суб`єктами господарювання, тому згідно до положень ст.ст. 4, 173-175,193 Господарського кодексу України до прав і обов`язків сторін, що виникли на підставі зазначеного договору, і є господарськими зобов`язаннями, мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно приписів частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається крім випадків передбачених законом.

Відповідно до положень ст. 229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.3 Договору передбачено, що у разі невиконання умов пункту 4.1. цього Договору, відповідач зобов'язується сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Керуючись нормами діючого законодавства та умовами Договору, позивачем було здійснено нарахування пені за порушення грошових зобов'язань по Договору у розмірі 189 271,57 грн., розрахунок якої судом перевірений та визнаний таким, що зроблений невірно, оскільки нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, тобто пеня нараховується лише за 182 дня.

Після перерахунку проведеного господарським судом в "ЛІГА:ЗАКОН" відповідно до вимог чинного законодавства України, пеня складає 188 871,47 грн.

Згідно зі ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зменшити розмір штрафних санкцій (пені).

Санкції за прострочку виконання грошових зобов`язань передбачені статтями 217, 230, 231 Господарського кодексу України. При цьому, ч. 1 ст. 229 Господарського кодексу України встановлює виняток із загального правила ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 614 Цивільного кодексу України, які закріплюють принцип вини як підставу відповідальності боржника. За невиконання грошового зобов`язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій або бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Тобто, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов`язання за будь - яких обставин.

Оскільки затримка виконання грошового зобов`язання відповідачем обґрунтовується доказами, які надані до матеріалів справи, які свідчать про поважність причин несвоєчасного виконання розрахунків з позивачем, і частково викликана наявністю зазначених вище та встановлених під час розгляду даної справи об`єктивних обставин, а отже свідчать про часткову вину відповідача у неналежному виконанні своїх зобов`язань перед позивачем, тому суд вважає за можливе на підставі п.3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір пені до 50% від належної до стягнення, що буде становити суму 94 435,74 грн.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний сплатити інфляційні і річні за весь час прострочення. Зобов`язання з оплати інфляційних та річних не обумовлено вимогою кредитора, а існує протягом всього часу прострочення виконання грошового зобов`язання.

З врахуванням вказаних обставин, господарський суд вважає, що позивач правомірно застосував положень ст. 625 ЦК України.

Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних господарським судом перевірений та визнаний таким, що зроблений невірно.

Після перерахунку проведеного господарським судом в "ЛІГА:ЗАКОН" відповідно до вимог чинного законодавства України та за періоди зазначені позивачем у розрахунках, інфляційні втрати складають 86 791,40 грн., а 3% річних складають 53 471,53 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 546, 549, 625, 627, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174, 193, 218, 229, 230, 231, 232, 233 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43, 44, 49, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства Царичанської районної ради "Факел" (51000, Дніпропетровська обл., смт. Царичанка, вул. Комсомольська, буд. 126а, код ЄДРПОУ 32547562) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 6, код ЄДРПОУ 20077720) пеню у розмірі 94 435,74 грн. (дев'яносто чотири тисячі чотириста тридцять п'ять грн. 74 коп.), інфляційні втрати у розмірі 86791,40 грн. (вісімдесят шість тисяч сімсот дев'яносто одну грн. 40 коп.), 3% річних у розмірі 53471,53 грн. (п'ятдесят три тисячі чотириста сімдесят одну грн. 53 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 693,97 грн. (чотири тисячі шістсот дев'яносто три грн. 97 коп.).

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 20.10.14р.

Суддя Н.Е. Петренко