Постанова № 40951361, 06.10.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2014 р. Справа № 820/6739/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

представника позивача - Пілат О.О.,

представника відповідача - Гаспарян А.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2014р. по справі № 820/6739/14

за позовом Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства (ХДАВП)

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

11.04.2014 року позивач - Харківське державне авіаційне орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробниче підприємство (ХДАВП) - звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 13.01.2014 року № 0000131501.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2014 року позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 13.01.2014 року № 0000131501.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

До суду апеляційної інстанції представник позивача надав заперечення на апеляційну скаргу відповідача, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримала в повному обсязі, просила постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просила постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представників сторін, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Харківське державне авіаційне орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробниче підприємство (ХДАВП) зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Київської районної Ради народних депутатів м. Харкова, розпорядженням від 27.12.1991р. №1071, реєстраційний №772 від 28.12.1991р. та затвердженого наказом Державного Комітету промислової політики України від 07.11.2000р. №356; форма власності - загальнодержавна; орган управління - Міністерство промислової політики України.

Харківське державне авіаційне орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробниче підприємство (ХДАВП) взято на податковий облік в органах державної податкової служби 30.07.1996р. за №576, зареєстровано платником податку на додану вартість з 29.09.2000 року.

Фахівцями ДПІ у Київському районі м.Харкова на підставі п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 та п.п.200.11 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ в період з 02.12.2013 року по 13.12.2013 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Харківським державним авіаційним орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничим підприємством (ХДАВП) від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за вересень-жовтень 2013 року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень - жовтень 2013 року, за результатами якої складено акт № 1176/20-31-15-01-10/14308894 від 20.12.2013 року. (а.с. 92-149).

Згідно висновків акту перевірки № 1176/20-31-15-01-10/14308894 від 20.12.2013 року контролюючим органом встановлено, що в порушення абз.2 п.44.1 ст. 44, ст. 85, п.п. 14.1.179, п. 187.1 ст. 187, п.14.1 ст.14, п.201.1, п.201.6, п.201.7, п.201.10 ст. 201, п.200.1, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України, сума податкового зобов'язання за жовтень 2013 року занижена у розмірі 549449,00грн. та завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за відповідний період у розмірі 549449,00грн.

За результатами перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення рішення від 13.01.2014р. № 0000131501 на загальну суму 824 173,50 грн., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 549 449,00 грн. та нараховані штрафні санкції на суму 274 724,50 грн. (а.с. 6)

Не погодившись із податковим повідомленням - рішенням від 13.01.2014 року № 0000131501, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що технічні помилки щодо ідентифікаційних податкових номерів контрагентів у реєстрі виданих податкових накладних за жовтень 2013р. та у Додатку 5 до декларації (які шляхом подання уточнюючих розрахунків були виправлені) ніяким чином не вплинули та не могли вплинути на суму задекларованих податкових зобов'язань та, відповідно, на суму бюджетного відшкодування з ПДВ за вказаний період, отже, висновки відповідача щодо заниження податкового зобов'язання з ПДВ на суму 549 449,00 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ на суму 549 449 грн. є необґрунтованими.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів апеляційної інстанції зважає на наступне.

Фактичною підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення слугували висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, що за результатами опрацювання податкових періодів, починаючи з періоду виникнення від'ємного значення встановлено, що позивачем у жовтні 2013 року виписано податкові накладні на загальну суму 3292377 грн. ( в т.ч. сума ПДВ - 548729,50 грн.), зокрема, податкову накладну №58 від 23.10.2013 року на адресу ДП "ДержКБ" ЛУЧ ( іпн 143087726652, код ЄДРПОУ 14308776) та податкову накладну від 23.10.2013 року № 55 на адресу Харківського авіаційного інституту ( іпн 20667620314, код ЄДРПОУ 2066769), які не включені до Реєстру виданих податкових накладних, не відображені у додатку № 5 „Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" та не задекларовані до податкових зобов'язань податкової декларації з ПДВ за жовтень 2013 року. При цьому, в реєстрі виданих податкових накладних наявні накладні №55 та № 58, проте, індивідуальні податкові номери контрагентів не співпадають з індивідуальними податковими номерами, зазначеними у вказаних накладних.

З матеріалів справи вбачається, що в жовтні 2013 року позивач мав господарські відносини , зокрема із Харківським авіаційним інститутом та ДП "ДержКБ" ЛУЧ.

На виконання умов договорів, укладених із зазначеними контрагентами, у жовтні 2013 року позивачем виписано податкові накладні №55 та №58 від 23.10.2013 року.

Як убачається із службової записки від 19.12.2013 року №935/20-31-15-01-18 відділу контролю за декларуванням ПДВ управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій, до контролюючого органу надійшов уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ по платнику - ХДАВП ( код ЄДРПОУ -14308894) за жовтень 2013 року №9081009086 та додаток 5 від 17.12.2013 року №9081009032, який останнім не визнано податковою звітністю, про що повідомлено позивача листом №8307/20-15-01-17 від 19.12.2013 року. ( а.с.88).

За змістом п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України ( в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Згідно п.50.2 вказаної статті платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом. Це правило не поширюється на випадки, встановлені статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.50.3 цієї ж статті, у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Отже, поданий позивачем уточнюючий розрахунок не відповідає законодавчим приписам оскільки був поданий після проведеної перевірки, під час якої і були виявлені помилки у раніше поданій декларації, тоді як такий розрахунок повинен подаватись виключно у випадку самостійного виявлення таких помилок.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не дотримано вимог ст.50 Податкового кодексу України щодо самостійного виявлення факту заниження податкового зобов'язання за жовтень 2013 року на суму 549449,00 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 549449,00 грн., оскільки факт заниження податкового зобов'язання за жовтень 2013 року та завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість встановлений актом перевірки.

З матеріалів справи убачається, що стосовно позивача 25.09.2013 року контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 13.01.2014 року № 0000131501, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Отже, протягом 1095 днів контролюючий орган повторно зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування.

З огляду на викладене, контролюючий орган відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України правомірно застосував до позивача штраф у розмірі 50 відсотків завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 11.06.2014 року не відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно ч.2 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ч.1 ст. 198, ст. 202, ч.2 ст. 205, ст.ст. 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2014р. по справі № 820/6739/14 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства (ХДАВП) - відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Курило Л.В.Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В. Повний текст постанови виготовлений 13.10.2014 р.