Ухвала суду № 40951251, 30.09.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2014 р. Справа № 5582/14/876

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

Головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів: Попка Я.С., Сеника Р.П.,

з участю секретаря судового засідання Cердюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Тячівському районі на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.04.2014р. по справі № 807/2143/13-а за позовом ОСОБА_1 до Чопської митниці Міндоходів, державної податкової інспекції у Тячівському районі про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області ДПС, Чопської митниці Державної митної служби України в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить позов задовольнити, визнавши протиправними дії Чопської митниці Міндоходів щодо проведення перевірки та висновків щодо порушення податкового та митного законодавства, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Чопської митниці Міндоходів від 18 січня 2012 року №№ 20, 21 та податкову вимогу державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області від 18 липня 2012 року №795, а також стягнути моральну шкоду у сумі 11500,00 грн. та витрати на правову допомогу у сумі 3600,00 грн.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.04.2014р. позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області від 18 липня 2012 року № 795. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, її в апеляційному порядку оскаржив відповідач - державна податкова інспекція у Тячівському районі, яка покликаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до часткового задоволення позовних вимог, просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Як на доводи апеляційної скарги посилається на те, що податкова вимога від 18.07.2012 року №795 на суму 25905,72 грн. не несе жодних наслідків для відповідача, оскільки платнику не вручалась. Однак, судом першої інстанції визнано протиправною та скасовано податкову вимогу від 18.07.2013 року №795 без зазначення суми податкового боргу.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено те, що позивачем було порушено вимоги антидемпінгового законодавства та за результатами проведення перевірки позивачу було визначено податкове зобов'язання в сумі 5921,30 грн., в т.ч., по антидемпінгованому миту - 4934,42 грн., ПДВ - 986,88 грн., з товару, що ввезений на митну територію України. За результатами перевірки встановлено, що під час митного оформлення ввезеного товару позивачем не надано сертифікат про країну походження товару, що призвело до порушення вимог п.3 ст.282 Митного кодексу України та Порядку визначення країни походження товару, що переміщується через митний кордон України та невиконання даної вимоги спричинило заниження податкового зобов'язання на суму 5921,30 грн., в т.ч., антидемпінгове мито (135,45 %) - 4934,42 грн., різниця по ПДВ - 986,88 грн., в зв'язку з чим як дії щодо проведення перевірки, так і податкові повідомлення - рішення визнані судом першої інстанції правомірними.

На підставі акту від 14.12.2011 року № 18/11/305000000/0000000000, 18 січня 2012 року Чопською митницею прийнято податкові повідомлення - рішення № 20 (а.с.15, про визначення податкового зобов'язання по антидемпінговому миту у розмірі 6168,03 грн. (основний платіж - 4934,42 грн., штрафні санкції - 1233,61 грн.) та № 21 (а.с.15, про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість 1233,60 грн. (основний платіж - 986,88 грн., штрафні санкції - 246,72 грн.).

З метою вжиття заходів з погашення податкового боргу ОСОБА_1, Чопською митницею направлено до ДПІ у Тячівському районі подання від 06.02.2012 року №№ 5,6 та подання від 11.04.2012 року №№ 33,34. У відповідності до пп.59.2 ст.59 Податкового кодексу України, ДПІ у Тячівському районі відповідачу вручено податкову вимогу від 18.07.2012 року № 795 на загальну суму 7401,63 грн.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суду апеляційної інстанції надано право переглядати судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, а саме: при декларуванні товару позивач не надав інформації (сертифікату) про країну його походження, що призвело до порушення ним вимог п. 3 ст.282 МКУ та Порядку визначення країни походження товару, що переміщується через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2002 р. №1864 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин). Із врахуванням того, що в пакеті документів з митного оформлення товару згідно із Уніфікованою митною квитанцією МД-1 серія КА № 0105034 від 20 грудня 2010 р. був відсутній належним чином оформлений сертифікат про походження товару, така країна визнається невідомою. Товари, країна походження яких невідома, пропускаються митним органом з метою їх переміщення через митний кордон України за умови сплати мита за повними ставками. При цьому антидемпінгове мито повинно сплачуватися незалежно від сплати ввізного мита.

Отже, пропуск товару позивача на митну територію України мав бути здійснений після сплати антидемпінгового мита у повному розмірі - 135,45%.

Крім того, колегія суддів зазначає, що рішення суду першої інстанції позивачем в апеляційному порядку не оскаржено.

Стосовно скасування податкової вимоги ДПІ у Тячівському районі від 18 липня 2013 року № 795, колегія суддів погоджується з твердженнями суду першої інстанції в цій частині з огляду на наступне.

Згідно з матеріалами справи, зокрема, листом ДПІ у Тячівському районі від 08.07.2013 року за № 13/10-005 (а.с.90-91), ДПІ у Тячівському районі направлено ОСОБА_1 податкову вимогу від 18.07.2012 року на суму боргу 25905,72 грн. (а.с.17) та ДПІ у Тячівському районі направлено ОСОБА_1 податкову вимогу від 18.07.2012 року на суму боргу 7401,63 грн.

Статтею 59 ПК України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ДПІ у Тячівському районі прийнято стосовно ОСОБА_1 дві податкові вимоги з одним номером та однією датою прийняття таких, однак, з різними сумами податкового боргу.

При цьому, податкове законодавство не містить положення щодо "помилковості" податкової вимоги, а податкова вимога не відкликалась у порядку, встановленому діючим на час виникнення спірних правовідносин наказом ДПА України від 24 грудня 2010 року №1037, відтак, податкова вимога ДПІ у Тячівському районі від 18.07.2012 року № 795 суперечить положенням діючого на час її прийняття податкового законодавства, в зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про те, що судом першої інстанції не вказано розмір податкового боргу згідно скасованої податкової вимоги, оскільки такий відомий апелянту та складає 25905,72 грн.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до переконання про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, постанова Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.04.2014р відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.04.2014р. по справі № 807/2143/13-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуюча суддя Р.Б. Хобор

Судді Я.С. Попко

Р.П. Сеник