Ухвала суду № 40951230, 16.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4540/14 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Рипік О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон Компанія» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ Міністерства доходів і зборів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон Компанія» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.07.2014 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ Міністерства доходів і зборів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0004542260 та №0004532260.

Позов мотивовано тим, що відповідач на підставі хибних, на думку позивача, висновків акту перевірки від 04.06.2013 року №629/22-6/37859578 стосовно відсутності факту реальності фінансово-господарських операцій між ТОВ «Оріон Компанія» та його контрагентами: ТОВ «Спецекспертгруп» та ТОВ «Голден Україна», необґрунтовано прийняв податкові повідомлення-рішення №0004542260 та №0004532260.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.07.2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу та просить скасувати спірну постанову суду, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

В засідання з'явився представник відповідача, який просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Представник апелянта наполягав на задоволенні апеляційної скарги та постановленні нової постанови про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки, позивачем не підтверджено належними первинними і розрахунковими документами господарські відносини з контрагентами та рух активів в процесі здійснення господарської діяльності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Оріон Компанія» з питань достовірності нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з: ТОВ «Спецекспертгруп» та ТОВ «Голден Україна» за період з 01.06.2010 року по 30.04.2013 року.

Перевіркою виявлено порушення позивачем п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до заниження ТОВ «Оріон Компанія» податку на прибуток на суму 77417,00 грн.

Крім того, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 та 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість на суму 81731,00 грн.

За наслідками перевірки ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складено акт від 04.06.2013 року №629/22-6/37859578 та прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0004542260, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 102164,00 грн., у тому числі: 81731,00 грн. - основний платіж, 20433,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- №0004532260, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 96771,00 грн. у тому числі: 77417,00 грн. - основний платіж, 19354,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Згідно з п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України визначено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно з п. 201.6 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Колегія суддів зазначає, що наявність у ТОВ «Оріон Компанія» належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, наприклад, податкових накладних, не є безумовною підставою для визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, зокрема, у випадку не здійснення самих операцій.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарські взаємовідносини позивача з контрагентами повинні підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які повністю відповідають вимогам, встановленим ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року - містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, скріплені печатками контрагентів.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Оріон Компанія» (замовник) та ТОВ «Спецекспертгруп» (виконавець) укладено типові договори:

- від 01.11.2012 року №С-25, відповідно до яких замовник доручає та оплачує, а виконавець зобов'язується виконати роботи по вентиляції на об'єкті в фізкультурно-оздоровчому комплексі за адресою: місто Київ, вулиця Ярославська, 56А;

- від 03.12.2012 року №С-27, відповідно до яких замовник доручає та оплачує, а виконавець зобов'язується виконати роботи по вентиляції та газовиділення серверного приміщення, за адресою: місто Київ, вулиця Бастіонна, 6а.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії: договорів від 01.11.2012 року №С-25 та від 03.12.2012 року №С-27; договірної ціни за відповідні періоди; актів приймання виконаних робіт за відповідні періоди; довідок про вартість виконаних будівельних робіт; рахунків-фактур за відповідні періоди; податкових накладних за відповідні періоди; виписок з особових рахунків.

Також, між ТОВ «Оріон Компанія» (покупець) та ТОВ «Голден Україна» (постачальник) укладено договір поставки від 20.12.2012 року №14, відповідно до якого, постачальник зобов'язується протягом чинності договору передати у власність покупцеві товар на підставі і в строки згідно договору, а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити товар згідно з умовами цього договору.

Між ТОВ «Оріон Компанія» (замовник) та ТОВ «Голден Україна» (виконавець) укладено договір підряду від 04.01.2013 року №ГУ-5, відповідно до якого замовник доручає та оплачує, а виконавець зобов'язується виконати роботи по вентиляції на об'єкті в фізкультурно-оздоровчому комплексі за адресою: місто Київ, вулиця Ярославська, 56А.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії: договорів від 20.12.2012 року №14 та від 04.01.2013 року №ГУ-5; договірних цін за відповідні періоди; актів приймання виконаних робіт за відповідні періоди; довідок про вартість виконаних будівельних робіт; рахунків-фактур за відповідні періоди; податкових накладних за відповідні періоди; виписок з особових рахунків.

У свою чергу, ДПІ в Оболонському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на спростування реальності господарських операцій, здійснених між ТОВ «Оріон Компанія» та його контрагентами: ТОВ «Спецекспертгруп» та ТОВ «Голден Україна» вказано на постанову СВ державної податкової інспекції у Печерському районі від 15.03.2013 року та протокол допиту від 15.02.2013 року директора та засновника ТОВ «Спецекспертгруп», лист Прокуратури міста Києва від 19.03.2013 року №06/03-358/3.

З письмових пояснень ТОВ «Оріон Компанія» вбачається, що між позивачем та ТОВ «Айкон-МПБ» укладено ряд договорів підряду, і за «згодою» ТОВ «Айкон-МПБ» позивач, як підрядник, може долучати субпідрядників (ТОВ «Спецекспертгруп» та ТОВ «Голден Україна») до виконання робіт визначених договорами.

Разом з тим, позивачем не надано доказів існування «згоди» ТОВ «Айкон-МПБ» на залучення позивачем субпідрядників.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Оріон Компанія» та його контрагентами: ТОВ «Спецекспертгруп» та ТОВ «Голден Україна» укладено типові договори від 01.11.2012 року №С-25 та від 04.01.2013 року №ГУ-5, предметом яких є виконання одних і тих саме робіт (роботи по вентиляції) на одному й тому ж об'єкті (в фізкультурно-оздоровчий комплекс за адресою: місто Київ, вулиця Ярославська, 56А), доцільність укладення яких позивачем не обґрунтовано.

Водночас, як встановлено судом першої інстанції, у ТОВ «Спецекспертгруп» згідно витягу ЄДРПОУ (37849140) відсутній вид діяльності пов'язаний з будівельними роботами, а тому твердження позивача щодо наявності у нього ліцензії (яка позивачем не надана суду) на здійснення будівельної діяльності спростовуються матеріалами справи, а саме витягом з ЄДРПОУ.

Також необхідно зазначити, що на підтвердження виконання договору поставки від 20.12.2012 року №14 позивачем надано характеристику теплоносіїв зроблених на основі пропіленгліколя, проте вказана характеристика надрукована на бланку ТОВ «Строн», яке не є контрагентом позивача, позивачем не обґрунтовано, чому постачальник продукції друкує характеристику товару на бланку іншого товариства.

Окрім того, з характеристик товару вбачається, що товар потребує спеціальних умов зберігання, проте позивач не надав інформацію про наявність у нього можливості для зберігання такого товару.

Також, з витягу ЄДРПОУ по ТОВ «Оріон Компанія» вбачається, здійснення монтажу систем опалення та кондиціонування відноситься до основних видів діяльності позивача, на що позивач має відповідну ліцензію.

Позивачем не обґрунтовано неможливість виконання певного обсягу робіт власними засобами, економічну та ділову доцільність залучення контрагентів для виконання певного виду робіт (без погодження із замовником).

За таких обставин, як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем не доведено, що первинні документи, на підставі яких позивачем сформовані дані податкового обліку відповідають вимогам чинного законодавства і підтверджують рух активів в процесі здійснення господарських операцій.

Доводи, наведені позивачем в апеляційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон Компанія» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.07.2014 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон Компанія» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ Міністерства доходів і зборів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.07.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 21.10.2014 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я.М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст ухвали виготовлено 21.10.2014 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.