Постанова № 40951227, 15.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10265/14 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Кобаля М.І.,

Петрика І.Й.

при секретарі Шевчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Текнопак" до управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації) про визнання дій незаконними, скасування припису № 142/п та постанови № 22-14 від 29.05.2014, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Текнопак" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації) про визнання дій незаконними, скасування припису № 142/п та постанови № 22-14 від 29.05.2014.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2014 року скасовано припис Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 142/п від 29 травня 2014 року щодо товариства з обмеженою відповідальністю «Текнопак» та скасовано постанову Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 22-14 від 29 травня 2014 року про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини на товариства з обмеженою відповідальністю «Текнопак» у розмірі 187 000 грн.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він Управління просить скасувати постанову та постановити нову постанову про відмову у позові, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріально та процесуального права.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, вислухавши думку представника апелянта, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.198, п.п.1, 4 ч. 1 ст.202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано судом обставин, що мають значення для справи, допущено порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Вирішуючи даний спір, колегією суддів апеляційного суду встановлено наступне.

ТОВ «Текнопак» є власником нежитлових будівель по вул. Костянтинівська, 11/13 А, до складу яких, зокрема, входить одноповерхова будівля - пам'ятка архітектури - будинок архітектора Меленського А., що підтверджується паспортом індекс 3.2/2,5/69/м-2.10.85.

08.04.2014 представниками Управління охорони культурної спадщини - заступником начальника відділу Інспекції державного контролю об'єктів культурної спадщини та археологічного нагляду Печінкіним А.В., та головним спеціалістом відділу Інспекції державного контролю об'єктів культурної спадщини та археологічного нагляду Купрієнко Є.І., було проведено перевірку об'єкта культурної спадщини по вул. Костянтинівська, 11\13, який є пам'яткою архітектури та історії місцевого значення, охоронний № 69.

За результатами перевірки посадовими особами відповідача зроблено висновок, що на об'єкті проводяться будівельні роботи без погодженої з Управлінням проектної документації, без дозволу Управління на проведення робіт, за відсутності охоронного договору. Вказано, що доступ до об'єкт культурної спадщини для ознайомлення з його станом, способом використання, веденням реставраційних робіт уповноваженим на це особам відмовлено охороною, чим порушено ст. 9 , ст. 23, п. 2, 3 ст. 24, п. 2 ст. 26 Закону «Про охорону культурної спадщини».

Висновки перевірки викладені в акті № 33 про вчинення правопорушення від 11.04.2014.

За результатами перевірки 29.05.2014 Управлінням охорони культурної спадщини видано ТОВ «Текнопак» припис 142/п, яким було зобов'язане позивача припинити будь-які роботи на пам'ятці до отримання необхідних документів для здійснення робіт на вказаному об'єкті культурної спадщини, погодити з Управлінням науково-проектну документацію на проведення робіт на вказаному об'єкті, отримати письмовий дозвіл від Управління на виконання робіт за вказаною адресою, укласти з Управлінням охоронний договір та повідомити відділ Інспекції державного контролю об'єктів культурної спадщини та археологічного нагляду Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до 29.07.2014.

Постановою № 22-14 про накладання фінансових санкцій за правопорушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини 29.05.2014 на ТОВ «Текнопак» за порушення ст. 9, ст. 23, п. 2, 3 ст. 24, п. 2 ст. 26 Закону «Про охорону культурної спадщини» на підставі абз. 1, 4 ч. 1 ст. 44 Закону України «Про охорону культурної спадщини», було накладено штраф у сумі 170 000 грн., та за порушення ч. 1 ст. 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» у розмірі 17 000 грн. Фінансові санкції на загальну суму 187 000 грн.

Даючи правову оцінку обставинам справи та діям відповідача, колегія суддів апеляційного адміністративного суду зазначає, що правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь визначені Законом України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 № 1805-IІI (зі змінами та доповненнями).

Утримання та використання пам'яток культурної спадщини визначено нормами ст. 24 вказаного Закону

Відповідно до статті 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (далі - Закон) власник або уповноважений ним орган, користувач зобов'язані утримувати пам'ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.

Використання пам'ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам'ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.

Згідно статті 9 Закону право безумовного доступу до об'єктів культурної спадщини з метою їхнього обстеження, ознайомлення зі станом зберігання, характером та способом використання, ведення реставраційних робіт, одержання відповідних даних, наукового вивчення мають особи, уповноважені на це органами охорони культурної спадщини.

Власник об'єкта культурної спадщини або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, виконавець реставраційних робіт зобов'язані допускати уповноважених органами охорони культурної спадщини осіб для виконання ними своїх обов'язків до об'єктів культурної спадщини та на їхню територію.

Згідно статті 26 Закону консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам'яток місцевого значення здійснюються за наявності письмового дозволу органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, на підставі погодженої з ними науково-проектної документації.

Таким чином, проведенню робіт, передбачених статтею 26 Закону, повинно передувати отримання відповідного дозволу Управління.

У зв'язку з тим, що позивач не отримував від Відповідача дозволу на проведення робіт з реставрації будівлі пам'ятки 11.04.2014 Відповідачем складено акт про вчинення правопорушення та направленого його на адресу Позивача.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить застосування фінансових санкцій за порушення цього Закону.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 28.09.2005 № 1805 затверджено Положення про Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Положення №1805).

Згідно пункту 7.19 Положення №1805 Управління відповідно до покладених на нього завдань складає протоколи щодо адміністративної відповідальності та застосовує фінансові санкції за порушення Закону України «Про охорону культурної спадщини».

29.05.2014 Відповідачем прийнято постанову «Про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини» у відповідності до якої на позивача накладено фінансові санкції:

- за порушення ст. 9, 24, 26 Закону у розмірі 170 000 грн.

- за порушення частини 1 статті 23 Закону у розмірі 17 000 грн.

Скасовуючи постанову в частині застосування фінансових санкцій у розмірі 170 000 грн., суд першої інстанції вказав те, що відповідачем не доведено факту проведення позивачем будівельних робіт на пам'ятці місцевого значення.

З таким висновком суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не погоджується, оскільки суд першої інстанції помилково не прийняв до уваги та не надав належної оцінки акту огляду пам'ятки від 08.04.2014 з доданими до нього фотографіями, на яких зображено інформаційний стенд з інформацією про назву робіт що проводяться та дату початку проведення будівельних робіт.

В матеріалах справи наявний дозвіл ДАБІ на проведення будівельних робіт згідно проекту «Реставрація з пристосуванням пам'ятки архітектури 1818 року - будинку А. Меленського та реконструкція нежитлової будівлі під офісно-готельний комплекс в складі садиби № 11/13 по вул. Костянтинівська у Подільському районі м. Києва».

Крім того, з фотографій чітко вбачається, що нежитлова будівля по вул. Костянтинівська, 11/13 А, яка є пам'яткою архітектури та історії місцевого значення, вкрита будівельною сіткою, на вказаній будівлі відсутня покрівля, а до самої будівлі зроблена прибудова.

Вказане, на думку суду, переконливо свідчить про проведення позивачем будівельних робіт за відсутності відповідного дозволу відповідача.

Твердження позивача, про те, що з 2010 року на будівлі пам'ятки, що жодних робіт не проводиться, спростовується інформацією на інформаційному стенді про початок будівельних робіт з реставрації з пристосуванням пам'ятки архітектури 1818 року - будинку А. Меленського та реконструкції нежитлової будівлі під офісно-готельний комплекс в складі садиби № 11/13 по вул. Костянтинівська у Подільському районі м. Києва.

Крім того, про припинення будівельних робіт позивач не повідомляв органи державного архітектурно-будівельного контролю, від яких ним було отримано дозвіл на проведення таких робіт в 2013 році.

Судом першої інстанції дано невірну оцінку наявним у справі доказам, внаслідок чого прийнято невірне рішення про скасування оскаржуваного припису та постанови в частині накладення фінансових санкцій за проведення будівельних робіт на пам'ятці без дозволу Управління.

Крім того, судом першої інстанції прийнято рішення про скасування постанови в частині накладення на позивача фінансових санкцій у розмірі 17 000 грн. за ухилення від укладення охоронного договору.

Своє рішення суд мотивував, тим що відповідачем не доведено ухилення позивача від укладення охоронного договору.

Такий висновок суду першої інстанції є помилковим з огляду на наступне.

Згідно статті 23 Закону усі власники пам'яток, щойно виявлених об'єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об'єкти зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

Позивач є власником пам'ятки місцевого значення з початку 2000-х років.

Відповідно до пункту 2 Порядку укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини, затвердженого постановою КМУ від 28.12.2001 № 1768 (далі - Порядок) власник пам'ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов'язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам'ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Отже, позивач протягом 1 місяця з моменту набуття права власності на пам'ятку культурної спадщини місцевого значення зобов'язаний був укласти з відповідачем охоронний договір.

Колегія суддів наголошує на тому, що обов'язок укладення охоронного договору покладається саме на власника пам'ятки, а не на орган охорони культурної спадщини і саме від власника повинна виходити ініціатива укладення охоронного договору.

Тв6ердження позивача, які помилково взято до уваги судом першої інстанції, на те, що TOB «Текнопак» зверталося до відповідача з листом від 12.02.2014, є необґрунтованими, оскільки матеріали справи не містять жодних відміток відповідача про отримання даного листа.

У відповідності до статті 181 Господарського кодексу України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів направлення листів позивача до відповідача з приводу укладання охоронного договору, разом з проектом охоронного договору.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивач ухиляється від укладення охоронного договору на пам'ятку місцевого значення, що перебуває у його власності.

Згідно статті 44 Закону відповідний орган охорони культурної спадщини накладає на юридичну особу, яка є власником або уповноваженим ним органом чи замовником робіт, такі фінансові санкції за ухилення власника пам'ятки або уповноваженого ним органу від підписання охоронного договору або за порушення ним режиму використання пам'ятки - у розмірі від ста до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскільки позивач більше 10 років ухиляється від укладення охоронного договору, а саме не звертається із пропозицією укладення охоронного договору, колегія суддів вважає, що відповідачем законно прийнято рішення про застосування фінансових санкцій в межах санкції передбаченої статтею 44 Закону.

Згідно з частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною другою статті 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, який відповідачем в даному випадку виконаний.

З огляду на викладене колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2014 року - скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Текнопак" до управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації) про визнання дій незаконними, скасування припису № 142/п та постанови № 22-14 від 29.05.2014- відмовити.

Керуючись ст. ст. 160,198, 202, 207, 212, 254 КАС України, суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2014 року - скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Текнопак" до управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації) про визнання дій незаконними, скасування припису № 142/п та постанови № 22-14 від 29.05.2014- відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови складено та підписано 20.10.2014 року.

Головуючий суддя: В.Ю.Ключкович

Судді: М.І. Кобаль

І.Й.Петрик

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Кобаль М.І.

Петрик І.Й.