Постанова № 40950856, 13.10.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 жовтня 2014 року 10:00 № 826/14347/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Аха Страхування»доВідділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києвіпровизнання протиправними та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження ВП № 44525510 від 27.08.2014 р., ВП № 44525429 від 27.08.2014 р.,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Аха Страхування» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в м. Києві, в якому просить:

1. Визнати протиправною та скасувати Постанову ВП № 44525510 від 27.08.2014 р. про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови № 41928133, виданої 19.06.2014 р. ВДВС Подільського РУЮ про стягнення з АТ «СК «Аха Страхування» на користь держави виконавчого збору у розмірі 28 750,41 грн.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову ВП № 44525429 від 27.08.2014 р. про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови № 41928133, виданої 19.06.2014 р. ВДВС Подільського РУЮ про стягнення з АТ «СК «Страхування» на користь держави виконавчого збору у розмірі 98,11 грн.

Позовні вимоги позивач в судовому засіданні підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 826/9919/14 встановлено неправомірність постанов у виконавчому провадженні ВП № 41928133, які оскаржувались, та в подальшому були виведені в окремі провадження. Зазначене рішення має преюдиціальне значення для вирішення цього спору по суті, а тому оскаржувані постанови підлягають скасуванню.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Заяви про розгляд справи без його участі або клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Про причини неявки в судове засідання не повідомив. Заперечень або пояснень по суті заявлених позовних вимог не надав.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

В С Т А Н О В И В:

05.09.2014 р. АТ «СК «АХА «Страхування» отримано дві постанови про відкриття виконавчого провадження від 27.08.2014 р.:

- ВП № 44525510, якою відкрито виконавче провадження з виконання постанови № 41928133, виданої 19.06.2014 р. ВДВС Подільського РУЮ про стягнення з АТ «СК «Страхування» на користь держави виконавчого збору у розмірі 28 750,41 грн.

- ВП № 44525429, якою відкрито виконавче провадження з виконання постанови № 41928133, виданої 19.06.2014 р. ВДВС Подільського РУЮ про стягнення з АТ «СК «Аха Страхування» на користь держави виконавчого збору у розмірі 98,11 грн.

Позивач, вважаючи вищезазначені постанови незаконними, необґрунтованими та безпідставними, звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про їх скасування.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглядаючи позовні вимоги ПАТ «СК «Аха Страхування» про визнання протиправними та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження ВП № 44525510 від 27.08.2014 р., ВП № 44525429 від 27.08.2014 р., суд виходить зі змісту положень частини 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Отже, при визначенні юрисдикції суд виходить з того, що до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених частиною другою статті 17 Закону України «Про виконавче провадження», крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.

У той же час, згідно пункту 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року №3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин, постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі. Для застосування виконавчого збору виконавець приймає постанову, яка, у разі її невиконання самостійно, виконується примусово в установленому Законом України «Про виконавче провадження» порядку.

За змістом пункту 7 частини 2 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами. Якщо виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій або штраф не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку.

За результатом аналізу наведених правових норм, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. № 606-XIV (далі по тексту - Закон № 606-XIV).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 606-XIV примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Статтею 1 названого Закону визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною 1 статті 17 вказаного вище Закону передбачено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до частини 2 названої статті до виконавчих документів, що підлягають виконанню державною виконавчою службою серед іншого віднесені постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору.

Згідно з положеннями статті 25 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Строки пред'явлення виконавчих документів до виконання визначені у частині 1 статті 22 названого Закону, в якій зазначено, що посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть бути пред'явлені протягом трьох місяців, а інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

При цьому, частина 2 вказаної правової норми закріплює, що строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для:

1) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення;

2) виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення;

3) інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

Таким чином, на законодавчому рівні закріплено строки пред'явлення виконавчих документів до виконання та визначено моменти, з яких такі строки починають свій перебіг.

Згідно з положеннями частини 1 статті 28 Закону № 606-XIV у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Частинами 3 та 5 названої статті також закріплено, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю, а у разі якщо стягнутої з боржника суми недостатньо для задоволення в повному обсязі вимог стягувача, виконавчий збір сплачується пропорційно до стягнутої суми.

У той же час, згідно з приписами частини 7 статті 28 Закону № 606-XIV у разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Аналізуючи наведені положення Закону № 606-XIV, суд приходить до висновку, що обов'язковими умовами для відкриття виконавчого провадження за постановою про стягнення виконавчого збору є не стягнення виконавчого збору під час виконання виконавчого документа в рамках відповідного виконавчого провадження та закінчення такого виконавчого провадження.

Разом з тим слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 72 Закону № 606-XIV обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.08.2014 р. Окружним адміністративним судом м. Києва ухвалено рішення у справі № 826/9919/14, яким визнано протиправним та скасовано постанови Відділу ДВС Подільського районного управління юстиції у м. Києві від 19.06.2014 р. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій та про стягнення з боржника виконавчого збору від 19.06.2014 р. у виконавчому провадженні ВП № 41928133.

Таким чином, судом встановлено неправомірність постанов, винесених державним виконавцем у виконавчому провадженні ВП № 41928133.

Натомість, 20.06.2014 р. державним виконавцем ДВС Подільського районного управління юстиції у м. Києві Городнею Г.Ю. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 41928133 з виконання виконавчого листа № 2-2373/2013, виданого 04.02.2014 р. Деснянським районним судом м. Києва про стягнення з АТ «СК «Аха Страхування» боргу в розмірі 287 504,11 грн. на користь ОСОБА_2, оскільки виконавчий документ не було виконано у повному обсязі.

В резолютивній частині вказаної постанови зазначено, що постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 19.06.2014 р. та постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 19.06.2014 р. виведено в окреме провадження, а 27.08.2014 р. було відкрито провадження відносно виконання останніх.

Дослідивши фактичні обставини справи, з урахуванням норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про неправомірність оскаржуваної постанови, оскільки постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.08.2014 р., яка в даному випадку має преюдиціальне значення, визнано протиправними та скасовано постанови Відділу ДВС Подільського районного управління юстиції у м. Києві від 19.06.2014 р. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій та про стягнення з боржника виконавчого збору від 19.06.2014 р. у виконавчому провадженні ВП № 41928133. Доказів оскарження вказаної постанови суду не надано.

За таких обставин постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 19.06.2014 р. у виконавчому провадженні ВП № 41928133 слід вважати виконаною, а тому у відповідача були відсутні правові підстави для відкриття провадження з виконання останньої.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що постанова ВП № 44525510 від 27.08.2014 р. про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови № 41928133, виданої 19.06.2014 р. ВДВС Подільського РУЮ про стягнення з АТ «СК «Аха Страхування» на користь держави виконавчого збору у розмірі 28 750,41 грн. та постанова ВП № 44525429 від 27.08.2014 р. про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови № 41928133, виданої 19.06.2014 р. ВДВС Подільського РУЮ про стягнення з АТ «СК «Страхування» на користь держави виконавчого збору у розмірі 98,11 грн., винесені всупереч положенням чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростували доводи відповідачів, позивачем суду не надано.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтями 69 - 71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Аха Страхування» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати Постанову ВП № 44525510 від 27.08.2014 р. про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови № 41928133, виданої 19.06.2014 р. ВДВС Подільського РУЮ про стягнення з АТ «СК «Аха Страхування» на користь держави виконавчого збору у розмірі 28 750,41 грн.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову ВП № 44525429 від 27.08.2014 р. про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови № 41928133, виданої 19.06.2014 р. ВДВС Подільського РУЮ про стягнення з АТ «СК «Страхування» на користь держави виконавчого збору у розмірі 98,11 грн.

4. Судові витрати в розмірі 182,70 грн. присудити на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Аха Страхування» за рахунок державного бюджету України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук