Постанова № 40950715, 08.10.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 жовтня 2014 року 10:00 № 826/12095/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ»до треті особи:1. Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, 2. Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві 1. Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників, 2. Державна податкова інспекція у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання незаконними дій, стягнення надмірно сплачених платежів,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Бліц - Інформ» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, треті особи: Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників, Державна податкова інспекція у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві в якому просить:

1. Визнати незаконними дії Київської міжрегіональної митниці щодо відмови позивачу у поверненні надмірно сплаченого до бюджету податку на додану вартість в сумі 387 530,35 грн.

2. Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ» суму надмірно сплаченого до бюджету податку на додану вартість у розмірі 387 530,35 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Київською міжрегіональною митницею Міндоходів протиправно відмовлено позивачу у поверненні надмірно сплачених сум з податку на додану вартість.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що позивачем дотримано, встановлений нормативно - правовими актами порядок повернення надмірно сплачених платежів. На день подання позову надмірно сплачений податок на додану вартість не перерахований позивачу, чим порушено його права.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначив, що питання стосовно повернення коштів, сплачених до Державного бюджету України було предметом розгляду справ у судах по справі № 2а-8781/12/2670, за результатами якої позивачу було відмовлено щодо стягнення відшкодування ПДВ та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. До суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі. Згідно наданих письмових заперечень проти позову заперечує та просить суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі з тих підстав, що повернення надмірно сплачених платежів, можливо при наявності наступних чинників: наявності факту надмірної сплати коштів та звернення платника відповідного органу. Враховуючи, що відсутні вказані чинники, то Головне управління Казначейства ніяких порушень прав та законних інтересів не допускало.

Представники третьої особи 1 та 2 в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Заяв про розгляд справи без їх участі або клопотань про відкладення розгляду спавши до суду не надходило. Заперечень або пояснень по суті заявлених позовних вимог не надано.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

В період з 23 по 31 травня 2012 року посадовими особами Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби України було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень 2011 року у сумі 2 088 620,00грн., за жовтень 2011 року у сумі 3 156 547,00грн. та за листопад 2011 року у сумі 3 083 169,00грн.

За результатами перевірки складено Акт від 31.05.2012 р. № 482/40-40/23-20/20050164 (надалі - Акт перевірки), в якому вказано про порушення позивачем :

1. п.187.8 ст.187, п.198.2, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 розділу V, п.7 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України та безпідставне віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, які не підтверджені перевіркою за вересень 2011 року в розмірі 257 321,00грн. та за жовтень 2011 року в розмірі 130 203,00 грн. та які підлягають зменшенню;

2. п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено суму від'ємного значення податку на додану вартість, яка включається до складу податкового кредиту наступного періоду за вересень 2011 року в розмірі 257 321,00грн. та за жовтень 2011 року в розмірі 130 203,00 грн. та підлягають зменшенню;

3. п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення сум заявленого бюджетного відшкодування за жовтень 2011 року в розмірі 257 321,00грн. та за листопад 2011 року в розмірі 130 203,00грн. та які підлягають зменшенню.

За результатами перевірки Окружною державною податковою службою - Центральним офісом з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби України позивачу направлено податкове повідомлення-рішення від 18.06.2012 р. № 0000082310, згідно з яким позивачу:

1. зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 257 321,00 грн. за жовтень 2011 року та на суму 130 203,00грн. зменшено суму бюджетного відшкодування за листопад 2011 року;

2. зобов'язано сплатити штрафні санкції у сумі 193 762,00 грн.

Підставою для вказаних висновків податкового органу стало віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ, що були сплачені митному органу у вересні 2011 року в розмірі 129 013,90 грн. та 128 307,36 грн., в жовтні 2011 року в розмірі 130 203,09 грн.

Вищевказані суми ПДВ було сплачено Київській міжрегіональній митниці по товарах, що ввозились на митну територію України під кодами української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) визначеними п. «о» ч. 1 ст.19 Закону України «Про Єдиний митний тариф» №2097-ХП від 05.02.1992р., у редакції, що діяла на момент здійснення вказаної операції.

Вказані суми ПДВ були сплачені та віднесені до складу податкового кредиту: вересня 2011 року на підставі вантажно-митних декларацій № 100190000/2011/367855 від 13.09.2011р. та №100190000/2011/368680 від 28.09.2011р. по придбаній фарбі друкарській (код УКТ ЗЕД 32151900), сума ПДВ при цьому складає, відповідно, - 129 013,90 грн. та 128 307,36 грн.; жовтня 2011 року на підставі вантажно-митної декларації № 100190000/2011/369698 від 18.10.2011р. по придбаній фарбі друкарській (код УКТ ЗЕД 32151900), сума ПДВ при цьому складає - 130 203,09 грн.

Позивачем подано позов про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.06.2012р. № 0000082310 та відшкодування податку на додану вартість по декларації з ПДВ за вересень 2011 року в сумі 2 088 620,00грн., по декларації з ПДВ за жовтень 2011 року в сумі 3 156 547,00грн., а також відшкодування ПДВ по декларації з ПДВ за листопад 2011 року в сумі 3 083 169,00грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.11.2012 р. у справі № 2а-8781/12/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2013 р., позов задоволено частково; оспорюване податкове повідомлення-рішення визнано протиправним та скасовано з тих підстав, що позивачем було сплачено ПДВ при імпорті товару (фарби друкарської), у зв'язку з чим підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит за цими операціями відсутні; податкову службу зобов'язано у відповідності до вимог чинного законодавства провести перевірку щодо підтвердження права товариства на відшкодування з бюджету ПДВ за вересень 2011 року в сумі 2 088 620,00 грн., за жовтень 2011 року в розмірі 3 156 547,00 грн. та за листопад 2011 року у сумі 3 083 169,00 грн. за поданими податковими деклараціями.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 19.02.2014 р. у справі № К/800/13367/13 були скасовані постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.11.2012 р. та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2013 р., в частині позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 18.03.2012 № 0000082310 відмовлено. В решті вимог (щодо стягнення відшкодування ПДВ) справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

25.06.2014 р. позивач звернувся до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів України з заявою про видачу подання для повернення коштів з бюджету.

Листом від 21.07.2014 р. № 8342/1/26-70-52-04 Київська міжрегіональна митниця Міндоходів відмовила позивачу у повернені сум податку на додану вартість в сумі 387 530,35 грн.

Позивач, вважаючи відмову Київської міжрегіональної митниці Міндоходів протиправною, звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом.

Вирішуючи справу по суті позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Бюджетного кодексу України визначено що бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України. Якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу Виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати Державного бюджету України.

Частиною 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України зазначено, Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського Обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Згідно п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Тобто, контролюючим органом стосовно стягнення митних платежів, вказаних позивачем, є митні органи.

Відповідно до п. 43.1 ст. 41 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів.

Відповідно до ч. ч. 1 -3 ст. 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно п. 2.2 Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, Державної митної служби України від 24.01.2006 №25/44, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.01.2006 №64/11938 (далі - Порядок №25/44), для зарахування коштів, що вносяться платниками та громадянами до/або під час митного оформлення товарів, на балансі Головного управління Державного казначейства України у м. Києві відкриті на їм я митних органів за балансовим рахунком 3734 «депозитні рахунки митних органів» (далі - депозитний рахунок 3734).

Відповідно до п. 3.1, 3.3, 3.4 Порядку №25/44 сплата коштів у національній валюті, призначених для забезпечення справляння митних та інших платежів, здійснюється платниками до/або під час митного оформлення товарів з рахунків, відкритих ними в банках, у вигляді передплати та/або доплати, а також готівкою через банки на депозитні рахунки 3734, відкриті на ім'я митних органів в Головному управлінні Казначейства. Кошти, що надійшли на депозитні рахунки 3734 митних органів, згідно з Порядком № 25/44, перераховуються митними органами виключно для здійснення таких операцій:

- зарахування до відповідних бюджетів України;

- повернення платникам помилково та/або надміру сплачених коштів.

Розпорядження коштами, що обліковуються на депозитних рахунках 3734 митних органів згідно з Порядком №25/44, здійснюється виключно на підставі платіжних доручень, що оформленні митними органами в установленому порядку. Повернення платникам помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів, що зараховані на депозитні рахунки митних органів 3734, зокрема, здійснюється відповідно до Порядку №25/44 повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 №618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 за №1097/14364 (далі - Порядок №618).

Відповідно до Порядку № 618 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювало оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.

Окрім того порядок повернення таких коштів регламентовано наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 N 787 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за N 1650/24182 «Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів» (далі - Порядок №787).

Пунктом 5 Порядку №787 встановлено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюються за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою із найменуванням та ідентифікаційним кодом установи, з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Таким чином, повернення надмірно сплачених платежів, можливо при наявності наступних чинників: наявність факту надмірної сплати коштів та звернення платника до відповідного органу.

З огляду на зазначене, суд вважає, що чинним законодавством чітко визначено механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/або надмірно сплачених до бюджету.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до митного органу із заявою про повернення надмірно сплачених коштів.

В свою чергу, Київською міжрегіональною митницею Міндоходів надано відповідь листом від 03.07.2014 р. № 7728/1/26-70-52-05, яким повідомлено про відсутність правових підстав для повернення надмірно сплачених коштів з Державного бюджету України.

Підставою для відмови митного органу стало те, що митна декларація прирівнюється до податкової декларації.

Відповідно до ч. 5 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України висновки та мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Як встановлено судом, Вищий адміністративний суд України 19 лютого 2014 року виніс постанову у справі №К/800/12961/13, №К/800/13367/13, якою касаційні скарги ПрАТ «Бліц-Інформ» та Окружної державної податкової служби - центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПС задовольнив частково. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.11.2012 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2013 р. у справі № 2а-8781/12/2670 скасовано. В частині позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 18.03.2012 р. № 0000082310 відмовлено. В решті справу направлено на новий розгляд.

У вищевказаній постанові колегія суддів Вищого адміністративного суду України зауважила, що перераховані позивачем суми ПДВ за операціями, що звільнені від оподаткування, є надміру сплаченим податком, щодо повернення якого існує окремий порядок. Разом з тим, факт безпідставної сплати ПДВ до бюджету не є обставиною, з якою ст. 198 Податкового кодексу України пов'язує виникнення у платника права на податковий кредит.

Наведене вище обумовлює законність оспорюваного податкового повідомлення-рішення, прийнятого у зв'язку з виключенням податковою службою незаконно сформованого позивачем податкового кредиту з розрахунку бюджетного відшкодування.

Також колегія суддів зазначила, що не можна визнати законними висновки судів щодо необхідності зобов'язання відповідача провести перевірку щодо підтвердження права товариства на відшкодування на його користь з бюджету оспорюваної суми ПДВ з метою захисту його прав.

Враховуючи, що справа № 2а-8781/12/2670 направлена на новий розгляд, а отже, за результатами розгляду останньої буде прийнято нове рішення, суд приходить до висновків про недоведеність, передчасність та необґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За таких обставин, суд вважає, що в силу приписів чинного законодавства, позивачем не надано жодних належних документально підтверджених доказів, які б підтверджували неправомірність дій митного органу щодо відмови позивачу у поверненні надмірно сплаченого до бюджету податку на додану вартість в сумі 387 530,35 грн. та слугували підставою для стягнення на користь позивача спірних сум.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, в межах заявлених позовних вимог, вислухавши доводи сторін, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ» про визнання незаконними дій, стягнення надмірно сплачених платежів.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають поверненню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

У позові Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ» відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук