Рішення № 40948823, 15.10.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2014 р. Справа № 911/3147/14

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Центр»

про стягнення 14651,65 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

Обставини справи:

Комунальне підприємство «Управління житлово-комунального господарства» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Центр» (далі - відповідач) про стягнення 14651,65 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором № 11/13-А оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності, від 07.04.2013 року в частині внесення орендної плати за орендоване майно.

Розгляд справи відкладався.

01.09.2014 р. до господарського суду Київської області надійшла телеграма № 1600 від 29.08.2014 р. від позивача з клопотанням про відкладення розгляду справи та з клопотанням про продовження строку розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.09.2014 р. було продовжено строк розгляду справи на 15 днів до 15.10.2014 р.

Позивач у судові засідання 18.08.2014 р., 01.09.2014 р. та 15.10.2014 р. представника не направив, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належно.

Відповідач у судові засідання 18.08.2014 р., 01.09.2014 р. та 15.10.2014 р. представника не направив, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належно. Відзиву на позов не надав.

Згідно із абз. 3 пп. 3.9.1 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

07.04.2013 р. між Комунальним підприємством «Управління житлово-комунального господарства» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Центр» (орендар) було укладено договір № 11/13-А оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування майно, а саме - нежитлову будівлю «База виготовлення сумішей» СЦБРіОД КП «УЖКГ» загальною площею 791,3 кв.м; інженерні мережі та комунікації, що розташовані та є невід’ємною частиною вищезазначених приміщень. Об’єкт оренди розташований за адресою: 07101, Київська обл., м. Славутич, вул. Військових будівельників, 11.

Згідно з п. 2.1 договору орендар приймає в платне строкове користування майно з моменту підписання цього договору та акту прийому-передачі майна.

У відповідності з п. 3.1 договору орендна плата вноситься орендарем орендодавцеві за користування майном незалежно від результатів своєї господарської діяльності.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі «Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Славутича», затвердженого рішенням Славутицької міської ради № 550-41-IV від 15.12.2004 р. з урахуванням змін і доповнень, затверджених рішенням Славутицької міської ради № 277-9-VI від 24.06.2011 р., та за перший (базовий) місяць оренди – квітень 2013 р. становить 3365,10 грн. Розмір орендної плати за перший місяць фіксується в договорі. За кожен наступний місяць оренди розмір орендної плати визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції або дефляції, що публікується в поточному місяці.

Орендна плата (з урахуванням податку) вноситься безготівковим платежем на розрахунковий рахунок орендодавця або шляхом внесення готівкових коштів у касу орендодавця не пізніше останнього числа поточного місяця (п. 3.4 договору).

Відповідно до п. 3.7 договору орендна плата, яка була перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцем з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення. Крім цього, за затримку внесення орендної плати орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 2,0 % за кожний день прострочення платежу, включно по день фактичної сплати. Строк нарахування пені не обмежується 6 місяцями згідно п. 6 ст. 231 ГК України.

Згідно з п. 6.9 договору строк позовної давності за цим договором щодо стягнення суми основного боргу, пені, інфляційних втрат, 3% річних та інших штрафних санкцій встановлюється тривалістю у 5 років.

Цей договір вступає в силу з моменту підписання сторонами та діє до 06.03.2016 р. включно (п. 7.1 договору).

07.04.2013 р. КП «Управління житлово-комунального господарства» та ТОВ «Сервіс-Центр» було підписано акт прийняття-передачі нерухомого комунального майна, яке знаходиться на балансі Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» та передається в оренду товариству.

07.06.2013 р. Комунальним підприємством «Управління житлово-комунального господарства» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Центр» було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 11/13-А оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 07.04.2013 р., відповідно до п. 1.1 якої п. 3.7 договору було викладено в наступній редакції: «Орендна плата, яка була перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі стягується орендодавцем з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення. За затримку внесення орендної плати орендар сплачує орендодавцеві пеню в розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за період прострочення платежу. Строк нарахування пені не обмежується 6-ма місяцями згідно п. 6 ст. 232 ГК України».

Як слідує з позову, відповідач свої зобов'язання щодо внесення орендної плати не виконав належним чином, у зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість перед КП «Управління житлово-комунального господарства» на загальну суму 14213,04 грн., що підтверджується рахунками-фактурами, у тому числі - № ар-000000096 від 31.03.2014 р. на суму 2837,91 грн., № ар-000000136 від 30.04.2014 р. на суму 2900,34 грн., № ар-000000174 від 31.05.2014 р. на суму 2996,05 грн., № ар-000000210 від 30.06.2014 р. на суму 3109,90 грн.

Оскільки відповідач не розрахувався з позивачем, останній і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як встановлено ч.ч. 1,5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач відзив на позов, контррозрахунок розміру заборгованості або докази внесення оплати за орендоване майно згідно договору № 11/13-А оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності, від 07.04.2013 р. суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем зобов’язань за договором судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 11/13-А оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності, від 07.04.2013 р., з урахуванням встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 14665,18 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також позивач просив суд стягнути 204,57 грн. пені, керуючись п. 3.7 договору.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як зазначалося вище, згідно вказаного п. 3.7 орендна плата, яка була перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі стягується орендодавцем з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення. За затримку внесення орендної плати орендар сплачує орендодавцеві пеню в розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за період прострочення платежу. Строк нарахування пені не обмежується 6-ма місяцями згідно п. 6 ст. 232 ГК України.

З долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що позивачем було визначено розмір пені в сумі 204,57 грн., у тому числі - за період з 01.05.2014 р. до 10.07.2014 р. на суму 3405,49 грн. в сумі 117,00 грн., з 01.06.2014 р. до 10.07.2014 р. на суму 3480,41 грн. в сумі 68,85 грн., з 01.07.2014 р. до 10.07.2014 р. на суму 3595,26 грн. в сумі 18,72 грн., який є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв’язку з чим заявлена позивачем вимога про стягнення пені також підлягає задоволенню.

Окрім того, позовна заява містить вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З долученого до матеріалів справи розрахунку 3% річних вбачається, що позивачем було визначено розмір 3% річних у сумі 32,30 грн., у тому числі - за період з 01.05.2014 р. до 10.07.2014 р. на суму 3405,49 грн. в сумі 18,47 грн., з 01.06.2014 р. до 10.07.2014 р. на суму 3480,41 грн. в сумі 10,87 грн., з 01.07.2014 р. до 10.07.2014 р. на суму 3595,26 грн. в сумі 2,96 грн., який є арифметично вірним, у зв’язку з чим 3% річних підлягають стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, становить 201,74 грн., у тому числі - за період травня 2014 року – червня 2014 року на суму 3405,49 грн. в сумі 163,46 грн., за червень 2014 року на суму 3518,69 грн. в сумі 38,28 грн., та є арифметично вірним, у зв’язку з чим інфляційні втрати підлягають стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Центр» (07100, Київська обл., м. Славутич, Київський квартал, 10, код 20621365) на користь Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» (07100, Київська обл., м. Славутич, вул. Військових будівельників, 8, код 31476318) – 14213 (чотирнадцять тисяч двісті тринадцять) грн. 04 коп. основного боргу, 204 (двісті чотири) грн. 57 коп. пені, 32 (тридцять дві) грн. 30 коп. 3% річних, 201 (двісті одну) грн. 74 коп. інфляційних втрат, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 20.10.2014 р.

Суддя В.М. Бабкіна