Рішення № 40948813, 16.10.2014, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 жовтня 2014 р. Справа № 903/902/14

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АБМ-Експорт", м. Кам'янка- Бузька, Львівська обл.

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Ковельські ковбаси", м. Ковель, Волинська обл.

про стягнення 538 128,30грн.

Суддя Гончар М.М.

при секретарі судового засідання: Лівандовському Т.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: Комарницький Сергій Іванович (довіреність від 01.09.14р.), Марків Назар Васильович (довіреність від 01.09.14р.)

від відповідача: Кушнірук Анатолій Валерійович (довіреність від 22.09.14 №22/09/14)

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін. Клопотання про здійснення фіксації судового процесу не заявлено.

В судовому засіданні 15.10.14р. оголошувалась перерва для подачі позивачем перерахунку річних та пені.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "АБМ-Експорт" звернулось з позовом до Приватного акціонерного товариства "Ковельські ковбаси" про стягнення 538 128,30грн. з них 429 078,45грн. основної заборгованості, 7 174,52грн. річних, 55 773,25грн. інфляційних витрат та 46 102,08грн. пені.

Позивачем через канцелярію суду 08.10.14р. подано заяву від 06.10.14р. №75 за вхідним номером суду №01-123/182/14 про зменшення розміру позовних вимог в якій останній просив зменшити позовні вимоги до відповідача та стягнути 533128,30грн. з них основна заборгованість становить 424078,45грн., 7 174,52грн. річні, 55 773,25грн. інфляційні витрати та 46 102,08грн. пеня.

У судовому засіданні представником позивача подано заяву від 16.10.14р. в якій останній просить зменшити суму загальної заборгованості, що становить 534128,30грн., а саме відмовляється від стягнення 3% річних, що згідно позовної заяви становить 7174,52грн. та просить стягнути 424 078,45грн. основного боргу, 55 773,25грн. інфляційні витрати, 46 102,08грн. пені.

Представник відповідача у судовому засіданні подав заяву від 15.10.14р. про розстрочку виконання судового рішення в якій просив розстрочити виконання рішення господарського суду Волинської області рівними частинами, згідно розміру задоволеної до стягнення суми боргу, на дванадцять місяців починаючи з 01 листопада 2014р. та закінчуючи 01 листопада2015р.

Водночас, відповідач у судовому засіданні визнав позовні вимоги викладені позивачем у заяві від 16.10.14р. про зменшення позовних вимог.

Оглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, господарський суд Волинської області,-

ВСТАНОВИВ:

16.03.2011р. між позивачем- Товариством з обмеженою відповідальністю "АБМ-Експорт" та відповідачем- Приватним акціонерним товариством "Ковельські ковбаси" укладено договір поставки №36/03/11 згідно з яким позивач зобов'язувався в порядку і строки встановлені Договором передати товар у власність відповідачу в певній кількості, відповідної якості і по обумовленій ціні, що зазначена у накладній, а відповідач зобов'язується даний товар прийняти і оплатити його на умовах, обумовлених у вищезгаданому Договорі, а саме згідно пункту 3.2. договору вказано що оплата здійснюється на протязі 1 (одного) банківського дня, та згідно пункту 5.2. за несвоєчасну оплату товару ПрАТ «Ковельські ковбаси» «Відповідач» сплачує пеню в розмірі 0.2% від заборгованої суми за кожен день прострочки платежу.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

З укладенням договору 16.03.2011р. між сторонами виникли зобов'язання, які регулюються як загальними, так і спеціальними нормами Цивільного та Господарського кодексів України, зокрема, договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов?язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов?язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов?язується прийняти товар сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 265 ГК України, за договором поставити одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 173 Господарського кодексу України передбачає, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених даним Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, оплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

На виконання умов Договору позивач здійснив поставку продукції відповідачу на суму 499078.46 грн. що підтверджується видатковими накладними АВ-0000003 (від 03.03.14р.) на суму 39215,64 грн.; АВ-0000009 (від 06.03.14р.) на суму 133495,18 грн.; АВ- 0000023 (від 13.03.14р.) на суму 211931,52 грн.; АВ-0000051 (від 28.03.14р.) на суму 130940.10 грн. Так станом на 18.08.2014 року згідно підписаного акту звірки взаєморозрахунків. сума заборгованості становить 449078.45 грн. та відповідно до довідки вих. № 67 від 18.09.2014р. заборгованість у ПрАТ «Ковельські ковбаси» «Відповідач» становить 429078,45 грн.

Згідно п. 3.2. договору поставки покупець зобов'язується здійснити оплату товару (партії товару) протягом одного банківського дня з дня отримання товару (партії товару)

Відповідач в листі № 641 від 04.07.2014 року (а.с.47) визнав борг за отриману продукцію в сумі 499078.46 грн.. що виник згідно видаткових накладних АВ-0000003 (від 03.03.14р.) на суму 39215,64 грн.; АВ-0000009 (від 06.03.14р.) на суму 133495,18 грн.; АВ- 0000023 (від 13.03.14р.) на суму 211931,52 грн.; АВ-0000051 (від 28.03.14р.) на суму 130940.10 грн.

Відповідачем за отримані товари по вищевказаних накладних проплачено частково що підтверджується банківськими виписками № 2302 від 18.06.14р. на суму 20000,00грн. з них по даних накладних 11503,99 грн.; № 2361 від 27.06.14р. на суму 5000,00грн.; № 2441 від 14.07.14р. на суму 5000,00грн.; № 2462 від 17.07.14р. на суму 5000,00грн.; № 2476 від 22.07.14р. на суму 5000,00грн.; № 2 від 24.07.14р. на суму 5000,00грн.; № 13 від 28.07.14р. на суму 5000,00грн.; № 42 від 29.07.14р. на суму 5000,00грн.; № 64 від 04.08.14р. на суму 5000,00грн.; № 109 від 12.08.14р. на суму 5000,00грн.; № @2РL006337 від 13.08.2014р на суму 5000.00 грн.; № 128 від 15.08.14р. (проведено банком 18.08.2014р.) на суму 5000,00грн.; № 168 від 22.08.14р. на суму 5000,00грн.; № 11 від 27.08.14р. на суму 5000.00грн.; № 36 від 04.09.2014р. на суму 5000.00 грн.; № 85 від 16.09.2014р. на суму 5000,00 грн.

Позивачем 16.05.2014р. відправлена претензія №38 від 16.05.2014р. (а.с.50) про сплату заборгованості, а саме основного боргу, з урахуванням пені , річних та індексу інфляції на суму 665079,61грн. Відповідь відповідачем на вищевказану претензію одержана не була, заборгованість не погашалась.

Станом на 18.09.2014р загальна заборгованість Відповідача складала 538128.30грн. (п'ятсот тридцять вісім тисяч сто двадцять вісім грн. 30коп.) так з них основна заборгованість становить 429078,45грн. (чотириста двадцять дев'ять тисяч сімдесят вісім грн. 45коп.), річні 7174,52грн. (сім тисяч сто сімдесят чотири грн. 52коп.), інфляційні витрати 55773,25грн. (п'ятдесят п'ять тисяч сімсот сімдесят три грн. 25 коп.) пеня 46102,08грн. (сорок шість тисяч сто дві грн. 08коп.)

Ч.1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статтей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов?язання повинно виконуватися належним чином та в установлений строк згідно з умовами договору та вимог цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов?язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. З цими нормами кореспондуються і приписи статті 193 Господарського кодексу України, що визначають загальні умови виконання господарських зобов?язань.

Згідно поданої позивачем у судовому засіданні заяви про зменшення позовних вимог від 16.10.14р. останній просить стягнути з відповідача 424 078,45грн. основного боргу, 55 773,25грн. інфляційні витрати, 46 102,08грн. пені.

Вищевказана заява позивача задоволена судом.

Відповідач у судовому засіданні подав заяву від 15.10.14р. про розстрочку виконання судового рішення в якій просив розстрочити виконання рішення господарського суду Волинської області рівними частинами, згідно розміру задоволеної до стягнення суми боргу, на дванадцять місяців починаючи з 01 листопада 2014р. та закінчуючи 01 листопада2015р. Дану заяву останній обгрунтовує наступним:

- на підприємстві працює 130 чол.. а фонд заробітної плати за січень-вересень 2014р. становить 980.8 те. грн. Це щорічно підприємство витрачає на оплату праці працівників більше мільйона гривень.

- станом на 14.10.2014 року дебіторська заборгованість контрагентів на користь І ПрАТ "Ковельські Ковбаси" становить 1 926 706,00 гри., заборгованість підприємства перед контрагентами за поставлене м'ясо в живій вазі становить 417972,76 грн., за поставлені товари становить 1 628 416,43грн., в сукупності дані зобов'язання становлять - 3 973 095.19 гривень.

- по підприємству є оперативна заборгованість по сплаті податків: податку на додану вартість, єдиному соціальному внеску, податку з доходів фізичних осіб та іншим податкам до бюджету

- Також, у ПрАТ "Ковельські Ковбаси" існує зобов'язання перед банківськими установами по погашенні кредиту, а саме:

Станом на 14.10.2014р. заборгованість по договору кредиту за овердрафтом №КЮ-О-2019045 від 11.10.2013р. становить: 277993.09 грн. прострочена заборгованість по кредиту, 2083.65грн. заборгованість за нарахованими відсотками.

Станом на 14.10.2014р. заборгованість по кредитному договору №КЮ-2019045 від 18.12.2013р. становить: 4087809.22грн. строкова заборгованість по кредиту, 537869.60грн. прострочена заборгованість по кредиту, 399374.72 гри, прострочена заборгованість за нарахованими відсотками.

Враховуючи вищевикладене, вищевказана заява відповідача про розстрочку виконання рішення задовольняється судом частково. Виконання рішення господарського суду Волинської області розстрочується на шість місяців рівними частинами , згідно розміру задоволеної до стягнення суми боргу, починаючи з 01 листопада 2014р.

Відповідно до п. 5.2. Договору поставки за несвоєчасну оплату товару відповідач сплачує пеню в розмірі 0.2% від заборгованої суми за кожен день прострочки платежу.

Передбачене ст. 625 ЦК України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Нараховані позивачем 55773,25грн. індексу інфляції підлягають до стягнення в силу ст. 625 ЦК України.

До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК.

Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечувати виконання господарських зобов'язань установленням окремого виду відповідальності.

Частиною 1 ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пункт 3 ст.549 ЦК України визначає, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (штрафу, пені).

В силу п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За прострочку оплати товару позивачем нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку України від заборгованої суми за кожен день прострочки платежу, відповідно до заяви позивача від 16.10.14р. про зменшення позовних вимог сума пені становить 46 102,08грн. за період з 04.03.2014р. по 01.09.2014р.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що нарахована позивачем відповідно до п.5.2. договору поставки №36/03/11 від 16.03.2011р. пеня від заборгованої суми за кожен день прострочки в сумі 46 102,08грн. підставна та підлягає до стягнення з відповідача.

Оскільки спір до суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 10763,00грн. відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на останнього.

Ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року встановлено розмір ставок судового збору, зокрема, за подання позовної заяви майнового характеру до господарського суду розмір ставки судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Судовий збір, виходячи з позовної заяви становить 10763,00грн.

Керуючись ст. 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст 4 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 173, 193, 216, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549, 611, 625, 712 ЦК України, 44, 49, 82-85 ГПК України, -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Ковельські ковбаси" (45000, Волинська обл., м. Ковель, вул. Володимирська, 156, код ЄДРПОУ 30381257) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АБМ-Експорт" (80400, Львівська обл., м. Кам'янка- Бузька, вул. Шевченка,3, код ЄДРПОУ 33672083) 424 078,45грн. основного боргу, 55 773,25грн. інфляційних витрат, 46 102,08грн. пені та 10 763,00грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Виконання рішення розстрочити на шість місяців рівними частинами, починаючи з 01 листопада 2014р.

Повне рішення

складено 20.10.2014р.

Суддя М. М. Гончар