Постанова № 40948690, 14.10.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2014 р. Справа№ 910/7154/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сухового В.Г.

суддів: Жук Г.А.

Мальченко А.О.

при секретарі судового засідання: Товстенку О.Ю.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Голден Деррік"

на рішення господарського суду міста Києва від 16.06.2014р.

у справі № 910/7154/14 (суддя Марченко О.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства ,,Науково-дослідне і конструкторське бюро бурового інструменту"

до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Голден Деррік"

про стягнення 690 122,72 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство ,,Науково- дослідне і конструкторське бюро бурового інструменту" (далі - позивач) звернулося в господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Голден Деррік" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором № 21/2011 на виконання робіт від 23.11.2011р. в сумі 690 122,72 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.06.2014р. у справі № 910/7154/14 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 547 176,03 грн. основного боргу; 9 129,59 грн. 3 % річних; 22 740,37 втрат від інфляції; 35 079,51 грн. пені та 12 282,51 грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Мотивуючи зазначене рішення, суд першої інстанції, пославшись на встановлені ним обставини та умови договору, положення ГК України і ЦК України, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у даній справі та наявність правових підстав для їх часткового задоволення.

Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення господарського суду міста Києва від 16.06.2014р. у справі № 910/7154/14 скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що він не погоджується з прийнятим рішенням, оскільки судом першої інстанції неповністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає про те, що суд першої інстанції не дослідив ті обставини, що акт № 4 здачі - приймання виконаних робіт отриманий останнім лише після подання даного позову до суду, вказаний акт не містить жодних даних про обсяги виконаних робіт, та відповідачем не підписаний. Крім того, відповідач зазначив, що судом першої інстанції не досліджено обставини дострокового розірвання договору № 21/2001 від 23.11.2011р. та відповідних наслідків його розірвання, внаслідок чого повний обсяг робіт, передбачений четвертим етапом виконання робіт не міг бути в повному обсязі виконаний позивачем.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає про її необґрунтованість, просить залишити оскаржуване рішення без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2014р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено розгляд скарги у справі на 29.07.2014р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2014р. розгляд скарги у справі № 910/7154/14 відкладено на 16.09.2014р. за клопотанням представника відповідача на підставі ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні 16.09.2014р. оголошено перерву до 14.10.2014р.

В судовому засіданні 14.10.2014р. представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.11.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Голден Деррік" та Приватним акціонерним товариством ,,Науково-дослідне і конструкторське бюро бурового інструменту" укладено договір на виконання робіт № 21/2011 (далі - договір а.с. 10-14), за умовами якого (п.п. 1.1) виконавець зобов'язався виконати інженерний супровід робіт під час буріння інтервалу 0-5500 м в свердловині № 31 Сахалінського родовища, а замовник взяв на себе зобов'язання прийняти та оплатити такі роботи. Виконавець надає інженерний супровід власним персоналом, з використанням власних доліт.

За змістом п. 1.7 договору виконавець виконує роботи поетапно. Строк, перелік та обсяг робіт зазначені в ,,Календарному плані" (додаток № 1 до договору, що є його невід'ємною частиною).

Вартість робіт за договором визначається на підставі ,,Розрахунку вартості доліт та інженерно-технологічних послуг в свердловині 31 Сахалінського родовища (додаток № 2)" і становить 2 550 000 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 510 000 грн., а всього 3 060 000 грн. (пункт 2.1 договору).

Пунктом 2.3 договору сторони погодили, що розрахунки за договором проводяться в наступному порядку :

- протягом 10 днів з моменту підписання договору та після надання виконавцем відповідного розрахунку замовник перераховує виконавцю аванс у розмірі 70% від загальної вартості робіт, розмір якої визначено пунктом 2.1 договору (п.п. 2.3.1 договору);

- протягом 5 днів після досягнення глибини буріння в 2 400 м, що зазначається у відповідному добовому рапорті, та після надання виконавцем відповідного рахунку замовник оплачує виконавцю 10% від загальної вартості робіт, розмір якої визначено пунктом 2.1 договору (п.п. 2.3.2 договору);

- протягом 5 днів після досягнення глибини буріння в 4 750 м, що зазначається у відповідному добовому рапорті, та після надання виконавцем відповідного рахунку замовник оплачує виконавцю 10% від загальної вартості робіт, розмір якої визначено пунктом 2.1 договору (п.п. 2.3.3 договору);

- решту 10% від загальної вартості робіт замовник оплачує виконавцю протягом 5 днів з моменту спуску першої секції експлуатаційної колони, що зазначається у відповідному добовому рапорті (п.п. 2.3.4 договору).

Замовник зобов'язався прийняти виконані роботи і протягом 5 календарних днів з дати отримання акта приймання-передачі виконаних робіт підписати його або в той же строк у письмовій формі надати обґрунтовану відмову від прийняття робіт (п. 3.2 договору).

У випадку відмови замовника від прийняття виконаних робіт, сторонами складається двосторонній акт з переліком недоліків робіт та строків їх усунення виконавцем (п.3.3 договору).

Замовник зобов'язався оплачувати фактично виконані роботи в розмірах і в строки, що передбачені розділом 2 договору (п.п. 5.1.6 договору).

Виконавець має право отримати за виконану роботу оплату в розмірах і в строки, що передбачені розділом 2 договору (п.п. 5.4.1 договору).

На виконання умов договору сторонами укладено додатки до договору, а саме:

- № 1 ,,Календарний план надання послуг по інженерному супроводу робіт при бурінні інтервалу 0-5500 м в свердловині № 31 Сахалінського родовища" на суму 3 060 000 грн.;

- № 2 ,,Розрахунок вартості доліт та інженерно-технологічних послуг в свердловині 31 Сахалінського родовища" на суму 3 060 000 грн.;

- № 4 ,,Календарний план (уточнений) надання послуг по інженерному супроводу робіт при бурінні інтервалу 0-5500 м в свердловині № 31 Сахалінського родовища" на суму 4 560 000 грн.

В порядку, встановленому п. 1.8 договору, сторонами підписана додаткова угода № 1 (а.с. 18), в якій вони домовились про те, що в зв'язку з необхідністю збільшення витрат на бурові долота та часу виконання робіт необхідно збільшити вартість робіт за договором на 1 250 000 грн., та виклали п. 2.1 договору в наступній редакції: ,,вартість робіт за договором визначається з урахуванням ,,Розрахунку вартості доліт та інженерно-технологічних послуг в свердловині 31 Сахалінського родовища" та додаткової угоди № 1 до Договору і становить 4 560 000 грн.

На виконання умов договору складено акти здавання - приймання виконаних робіт, а саме:

- № 1 (вартість робіт за договором - 3 060 000 грн. (з ПДВ); виконано робіт за даним актом (етап 1 календарного плану) - 98 598,00 грн.; сума авансу перерахованого по договору - 1 668 311 грн.; до перерахунку - нуль);

№ 2 (вартість робіт за договором - 3 060 000 грн. (з ПДВ); виконано робіт за даним актом (етап 2 календарного плану) - 576 000 грн.; сума авансу - 1 569 713 грн.; до перерахунку - нуль);

№ 3 (вартість робіт за договором - 4 560 000 грн. (з ПДВ); виконано робіт за даним актом (етап 3 календарного плану) - 2 252 140 грн.; сума авансу - 2 293 713 грн.; до перерахунку - нуль);

№ 4 (вартість робіт за договором - 4 560 000 грн. (з ПДВ); фактично виконано робіт за даним актом - 588 749 грн.; залишок суми авансу - 41 573 грн.; до перерахунку - 547 176 грн.).

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що на виконання умов договору ним виконано по 4-му етапу договору робіт на загальну суму 588 749,03 грн. за вирахуванням залишку авансу по договору в сумі 41 573,00 грн., однак неоплаченими залишились роботи на суму 547 176,03 грн.

Суд першої інстанції позов в частині стягнення основного боргу задовольнив в повному обсязі, з чим колегія суддів погоджується з огляду на таке.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 854 ЦК України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частиною четвертою статті 882 ЦК України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем складено акт № 4 здавання - приймання виконаних робіт, відповідно до якого виконано інженерно - технологічне супроводження робіт при бурінні свердловини від 4 750 м (етап 4 календарного плану робіт), вартість робіт за договором - 4 560 000 грн. (з ПДВ); виконано робіт за даним актом - 588 749,00 грн.; сума авансу перерахованого по договору - 41 573 грн.; до перерахунку - 547 176 грн.

Вказаний акт направлено на адреси відповідача 13.09.2013р. разом з вимогою про сплату заборгованості в розмірі 547 176,03 грн., розрахунком фактичних витрат позивача при виконанні етапу 4 календарного плану робіт по договору та актом звіряння взаємних розрахунків по договору та отриманий останнім 20.09.2013р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення наявне в матеріалах справи.

Факт одержання 20.09.2013р. від позивача вищевказаних документів відповідачем не спростований, тому посилання останнього на отримання акту № 4 лише підчас розгляду справи в суді першої інстанції спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Як слідує зі змісту п. 3.2 договору замовник зобов'язаний прийняти виконані роботи і протягом 5 календарних днів з дати отримання акта приймання-передачі виконаних робіт підписати його, або в той же строк у письмовій формі надати обґрунтовану відмову від прийняття робіт. Однак, у визначений строк акт підписаний не був, в матеріалах справи відсутні докази направлення відповідачем на адресу позивача письмової обґрунтованої відмови від прийняття робіт в порядку та строки, встановлені договором, а відтак, вказані в акті здавання-приймання виконаних робіт № 4 роботи вважаються прийнятими відповідачем без заперечень.

Таким чином, загальна вартість неоплачених з виконаних позивачем за договором робіт становить 547 176,03 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення 9 129,59 грн. 3 % річних; 22 740,37 грн. втрат від інфляції та 111 076,73 грн. пені колегія суддів зазначає таке.

У відповідності до ст. 230 ГК України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня), іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.7 договору сторони погодили, що за прострочення оплати робіт, які виконуються згідно договору, в тому числі й такі, що виникли в результаті безпідставної відмови від підписання акта виконаних робіт замовником, останній сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день такого прострочення.

Колегія суддів зазначає, що у даній справі судом встановлено неналежне виконання відповідачем обов'язку по сплаті виконаних робіт за договором, тому нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат є правомірним, розрахунки 3% річних, інфляційних втрат та пені, який виконаний судом першої інстанції з дотриманням вимог Закону України ,,Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" є вірним, тому позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 35 079,23 грн., позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних підлягають задоволенню в розмірі, заявленому позивачем - 9 129,59 грн. та 22 740,37 грн. відповідно.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, про що вірно вказав суд першої інстанції.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач, зокрема, посилається на розірвання договору як на підставу для відсутності в нього зобов'язання оплатити роботи за четвертим етапом.

Колегія суддів відхиляє такі доводи відповідача як необґрунтовані з огляду на таке.

Як слідує зі змісту листа № 582 від 24.07.2013р. відповідач повідомив позивача про дострокове розірвання договору.

За правилами ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 4 ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Згідно з п. 5.2.5 договору замовник (відповідач) має право розірвати договір в односторонньому порядку, попередньо повідомивши виконавця (позивача) за 5 днів до такого розірвання. При цьому відповідач зобов'язаний відшкодувати вартість фактичних витрат, понесених позивачем на момент розірвання договору.

Частиною 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Враховуючи ту обставину, що акт здавання-приймання виконаних робіт № 4 разом з вимогою про сплату заборгованості, розрахунком фактичних витрат при виконанні етапу 4 календарного плану робіт по договору (за період з 18.05. по 29.07.2013р.) відповідач одержав 20.09.2013р., не заявивши позивачу про будь-які недоліки у виконаних ним роботах, то за умовами договору (п.5.2.5) та відповідно до вимог закону відповідач зобов'язаний оплатити виконані позивачем за договором роботи четвертого етапу календарного плану.

Крім того, колегія суддів зазначає, що розрахунок фактичних витрат позивача при виконанні 4 етапу календарного плану робіт по договору проведений до розірвання договору, а саме за період з 18.05 по 29.07.2013р. (лист про розірвання договору датований 24.07.2013р., докази його отримання позивачем у строк до 29.07.2013р. відсутні), що спростовує доводи відповідача про безпідставність виконання позивачем робіт після розірвання договору.

За обставин, що склалися, з огляду на те, що проводити розрахунки в порядку, встановленому договором, через його розірвання сторони не мали можливості, до взаємовідносин сторін щодо проведення розрахунку за актом здавання-приймання виконаних робіт № 4 суд першої інстанції вірно застосував приписи ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги не є обґрунтованими з підстав наведених вище, а тому колегією суддів відхиляються. У зв'язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 16.06.2014р. у справі № 910/7154/14 відповідає обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а тому не підлягає зміні або скасуванню з підстав, передбачених ст. 104 ГПК України.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 16.06.2014р. у справі № 910/7154/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Голден Деррік" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя В.Г. Суховий

Судді Г.А. Жук

А.О. Мальченко

Повний текст складено та підписано 17.10.2014р.