Постанова № 40947383, 15.10.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2014 року Справа № 914/1334/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Іванової Л.Б. суддівГольцової Л.А. (доповідач), Козир Т.П.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4на рішення та постановуГосподарського суду Львівської області від 25.06.2013 Львівського апеляційного господарського суду від 05.11.2013у справі№ 914/1334/13господарського судуЛьвівської областіза позовом1. ОСОБА_5; 2. ОСОБА_6; 3. ОСОБА_7до1. ОСОБА_4; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Старий Відень"; 3. Державного реєстратора Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиціїтретя особаПриватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8провизнання договорів купівлі-продажу корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Старий Відень" удаваними правочинами, визнання права власності та зобов'язання до вчинення дійза участю представників сторін:

позивача-1: повідомлений, але не з'явився;

позивача-2: повідомлений, але не з'явився;

позивача-3: повідомлений, але не з'явився;

відповідача-1: ОСОБА_9, дов. від 05.06.2012;

відповідача-2: Мамась М.О., керівник; Чорнобай О.Є., дов. від 13.09.2014;

відповідача-3: повідомлений, але не з'явився;

третьої особи: повідомлений, але не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.06.2013 у справі №914/1334/13 (суддя Мороз Н.В.) позов задоволено частково. Визнано право власності на частку у статутному капіталі ТОВ "Старий Відень" у розмірі 33,33% статутного капіталу за ОСОБА_5; 33,34% статутного капіталу - за ОСОБА_6, 33,33% статутного капіталу - за ОСОБА_7; зобов'язано Державного реєстратора Трускавецької міської ради, м.Трускавець, вул. Бориславська,2 внести запис до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців про перелік засновників ТОВ "Старий Відень" та розмір їх часток у статутному капіталі у відповідності до статуту ТОВ "Старий відень" в редакції від 11.10.2006: ОСОБА_7 з часткою у статутному капіталі-33,33%; ОСОБА_5 з часткою у статутному капіталі - 33,33%; ОСОБА_6 з часткою у статутному капіталі-33,34%; В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Костів Т.С., судді - Малех І.Б., Желік М.Б.) рішення Господарського суду Львівської області від 25.06.2013 у справі № 914/1334/13 залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_4 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та додатковими поясненнями до неї, в яких просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.04.2014 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Шевчук С.Р., судді - Акулова Н.В., Владимиренко С.В.) рішення Господарського суду Львівської області від 25.06.2013 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 у справі № 914/1334/13 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 16.09.2014 постанову Вищого господарського суду України від скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Відповідачем - 2 надано додаткові пояснення на касаційну скаргу, в яких він заперечує проти задоволення касаційної скарги, просить прийняті у даній справі судові рішення залишити без змін.

Відзив на касаційну скаргу від відповідача - 3, позивачів 1, 2, 3 та третьої особи не надходив.

Від представника позивача - 1 до суду подано клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та відкладення у зв'язку з цим розгляду касаційної скарги, однак колегія суддів відхиляє його, оскільки вимоги щодо залучення третіх осіб у справі на стадії касаційного перегляду судового рішення у справі виходить за межі повноважень Вищого господарського суду України, визначених розділом ХІІ1 ГПК України.

Представником відповідача - 1 подано заяву про забезпечення позову розглянувши яку, судова колегія відмовляє в задоволенні заяви, оскільки не знаходить підстав для її задоволення.

Усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що під час діяльності ТОВ "Старий Відень" виникла потреба в отриманні додаткових коштів і необхідну суму (780000,00 грн.) погодився надати відповідач - 1, яку, як вирішили учасники товариства, має отримати позивач - 1. Позика в повному обсязі була повернута 11.03.2010.

03.06.2009 учасниками ТОВ "Старий Відень" ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 (Продавці) укладені договори купівлі - продажу корпоративних прав ТОВ "Старий Відень" із ОСОБА_4 (Покупець), посвідчені нотаріусом ОСОБА_8, за умовами яких Продавці зобов'язались передати Покупцю свої частки у статутному капіталі ТОВ "Старий Відень" у розмірі відповідно 20% (еквівалентно 114 000,00 грн.), 33,33 % (еквівалентно 190 000,00 грн.), 33,33 % (еквівалентно 190 000,00 грн.) статутного капіталу ТОВ "Старий Відень".

Перехід права власності на частку відбувається в момент укладення та нотаріального посвідчення договорів. Перехід корпоративних прав учасників від Продавця до Покупця відбувається в момент внесення відповідних змін до статуту ТОВ "Старий Відень" та їх державної реєстрації (п. 4.3 договорів).

Загальними зборами учасників ТОВ "Старий Відень", що оформлено протоколом від 23.06.2009 №1/2009 вирішено задовольнити волевиявлення ОСОБА_6, ОСОБА_7 про їх вихід із складу учасників товариства та відступлення належних їм часток у статутному капіталі, а також частини, належної ОСОБА_5 частки шляхом їх продажу ОСОБА_4 Також затверджено статут товариства у новій редакції (протокол загальних зборів учасників від 23.06.2009 № 1/2009) та 23.04.2010 проведено його державну реєстрацію.

Відповідно до п. 1.3 Статуту ТОВ "Старий Відень" у зазначеній редакції, учасниками визначено ОСОБА_5 з вкладом 152000,00 грн. (13,4%) та ОСОБА_4 з вкладом 418000,00 грн. (86,6%).

Листом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 від 01.11.2010 №172/01-14 підтверджено, що зазначеною особою посвідчено заяву представника ОСОБА_4 від 27.08.2009 про вихід з числа учасників товариства та відчуження належної їй частки на користь ОСОБА_15

Суди при вирішення спору зазначили, що Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.03.2012 у справі № 5015/355/12 (залишено в силі постановою Вищого господарського суду України від 08.08.2012) задоволено в повному обсязі позов ОСОБА_6 до ТОВ "Старий Відень", треті особи - Державний реєстратор виконкому Трускавецької міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 про визнання недійсним рішення Загальних зборів ТОВ "Старий Відень", скасування державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ "Старий Відень" та запису про державну реєстрацію змін до Статуту ТОВ "Старий Відень" в державному реєстрі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачі зазначили, що укладені договори купівлі-продажу від 03.06.2009 є удаваними, так як їх було вчинено з метою приховання іншого правочину, який сторони вчинили в дійсності, а саме договори позики під заставу майна, а тому такі договори підлягають визнанню недійсними на підставі ст.ст. 203, 215, 235 ЦК України.

Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, керуючись положеннями ст.ст. 203, 215, 235, 392 ЦК України ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та дійшов висновку про обґрунтованість позову в частині позовних вимог про визнання права власності на частку у статутному капіталі ТОВ "Старий Відень" у розмірі 33,33% статутного капіталу за ОСОБА_5; 33,34% статутного капіталу - за ОСОБА_6, 33,33% статутного капіталу - за ОСОБА_7, зобов'язання Державного реєстратора Трускавецької міської ради, м.Трускавець, вул. Бориславська,2 внести запис до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців про перелік засновників ТОВ "Старий Відень" та розмір їх часток у статутному капіталі у відповідності до статуту ТОВ "Старий відень" в редакції від 11.10.2006: ОСОБА_7 з часткою у статутному капіталі-33,33%; ОСОБА_5 з часткою у статутному капіталі - 33,33%; ОСОБА_6 з часткою у статутному капіталі-33,34%.

При цьому, суди попередніх інстанцій виходили з того, що договори купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства є удаваними, укладаючи які, сторони мали на меті укладання договорів позики, а договори купівлі-продажу часток є забезпеченням такої позики. При цьому, суди зауважили, що оскільки фактично договір позики було виконано, а відтак, зобов'язання за ним припинилися, то у позові про визнання недійсними оскаржуваних договорів купівлі-продажу корпоративних прав слід відмовити, а також погодились з доводами позивачів про наявність підстав для визнання права власності останніх на відповідні частки як такі, що мають похідний характер від констатованого факту удаваності оскаржуваних правочинів тому, що редакцію статуту, в якій було змінено склад засновників, визнано недійсною судовим рішенням. Відтак, позивачі залишилися власниками належних їм корпоративних прав.

Статтею 11128 цього Кодексу передбачено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Касаційна інстанція згідно з вимогами ст. 1117 ГПК України перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права. Перевірка здійснюється на підставі фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.

Суд касаційної інстанції, виходячи із встановлених господарськими судами обставин справи, а також прийнятої Верховним Судом України постанови, зазначає наступне.

Частиною ст. 235 ЦК України визначено, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Зважаючи на встановлені попередніми судовими інстанціями обставини справи, поза увагою судів залишились норми ч. 2 ст. 235 ЦК України, якою передбачено, що якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили. За таких обставин суд позбавлений можливості застосовувати до встановлених правовідносин сторін як наслідки, передбачені статтею 216 ЦК України, так і наслідки правочину, який сторони насправді вчинили, оскільки наразі є дійсними спірні договори купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ "Старий Відень".

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 167 ГК України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно з ч. 1 ст. 87 ГК України, статутний капітал - це сума вкладів засновників та учасників господарського товариства.

Отже, не наявність корпоративного права є визначальною для права власності на частку, а навпаки - право власності на частку у статутному капіталі товариства засвідчує обсяг корпоративних прав особи, якій ця частка належить.

Безпідставним є також висновок судів, що підлягають задоволенню вимоги позивачів про зобов'язання реєстратора внести зміни до державного реєстру стосовно учасників ТОВ "Старий Відень" та їх часток у статутному капіталі цього товариства, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Як зазначено у частинах 1, 3 ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридична особа повинна подати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) такі документи:

- заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи;

- примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення про внесення змін до установчих документів. Документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення про внесення змін до установчих документів;

- оригінали установчих документів юридичної особи з відміткою про їх державну реєстрацію з усіма змінами, чинними на дату подачі документів, або копія опублікованого в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації повідомлення про втрату всіх або частини зазначених оригіналів установчих документів;

- два примірники змін до установчих документів юридичної особи у вигляді окремих додатків або два примірники установчих документів у новій редакції.

У разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені ч. 1 ст. 29 вищенаведеного Закону, додатково подається примірник оригіналу (ксерокопія, нотаріально засвідчена копія) одного із таких документів:

- рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників);

- заяви фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників);

- заяви, договору, іншого документа про перехід чи передачу частки учасника у статутному капіталі товариства;

- рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) із складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що звернення із заявою про вчинення відповідних реєстраційних дій відбулося 17.08.2012, тобто на час, коли були укладені договори продажу часток іншій особі, які в установленому законом порядку недійсними визнані не були, що унеможливлювало відновлення попередньої реєстрації.

Водночас, рішення Господарського суду Львівської області від 29.03.2012 у справі № 5015/355/12 (залишене в силі постановою Вищого господарського суду України від 08.08.2012) за позовом ОСОБА_6 до ТОВ "Старий Відень", треті особи - Реєстратор, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, яким визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Старий Відень" від 23.06.2009, оформлене протоколом № 1/2009; скасовано державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "Старий Відень", здійснену Реєстратором 23.04.2010; скасовано запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо ТОВ "Старий Відень" від 23.04.2010, не є підставою для поновлення попередньої реєстрації, оскільки не містить такої вказівки. Крім того, як встановлено судами при розгляді справи, підставою для задоволення цього позову стала відсутність кворуму на загальних зборах ТОВ "Старий Відень", через те що присутні на них в якості засновників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 прав на частки у статутному капіталі товариства на час проведення загальних зборів не мали.

Частиною 11 ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, що державний реєстратор зобов'язаний залишити без розгляду документи, які подані для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, якщо:

- документи подані за неналежним місцем проведення державної реєстрації;

- документи не відповідають вимогам, які встановлені частинами 1-2, 4,5 та 7 статті 8, частиною 5 статті 10 цього Закону;

- документи подані не у повному обсязі;

- документи подано особою, яка не має на це повноважень;

- до державного реєстратора надійшло рішення суду щодо заборони у проведенні реєстраційних дій.

Отже, зміни до державної реєстрації не могли бути внесеними не з підстав порушення, невизнання або оспорювання права, а з підстав відсутності документів, необхідних для цієї реєстрації.

Як встановили суди попередніх інстанцій, відповідачем - 2 заявлено про застосування до спірних правовідносин позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК України).

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

До позовних вимог позивача про визнання недійсним укладеного 10.12.2007 договору іпотеки, відповідно до ст. 257 ЦК України встановлено позовну давність тривалістю у 3 роки.

Частинами 4, 5 ст. 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

При цьому, визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і правильність обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

Початок перебігу позовної давності визначається відповідно до правил ст. 261 ЦК України.

За загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Помилковим є висновок судів першої та апеляційної інстанцій, що відлік перебігу позовної давності починається з 23.04.2010 - дати проведення відповідачем -3 державної реєстрації змін до установчих документів TOB "Старий Відень" шляхом затвердження нової редакції статуту ТОВ "Старий Відень", про що в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено запис від 23.04.2010, оскільки за заявленими вимогами перебіг позовної давності починається з моменту передачі часток у статутному капіталі ТОВ "Старий Відень" за оспорюваними договорами купівлі-продажу корпоративних прав.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (ст. 43 ГПК України).

Згідно зі ст. ст. 42, 43 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи, а якщо спір вирішується колегіально - більшістю голосів суддів. У такому ж порядку вирішуються питання, що виникають у процесі розгляду справи (ст. 47 ГПК України).

Під час розгляду справи місцевим господарським судом та апеляційного перегляду, господарськими судами попередніх інстанцій допущено порушення ст. ст. 42, 43, 47, 43, 82, 99, 101 ГПК України.

Оскільки, в силу приписів ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, а лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого господарського суду та постанова господарського суду апеляційної інстанції - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги наведене в цій постанові, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством, вирішити спір.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11112, 11128 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Львівської області від 25.06.2013 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 у справі № 914/1334/13 скасувати.

Справу № 914/1334/13 направити на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

Головуючий суддя Л.Б. ІВАНОВА

Судді Л.А. ГОЛЬЦОВА

Т.П. КОЗИР