Ухвала суду № 40943596, 16.10.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/2948/14-ц Головуючий у І інстанції Чернов Д.Є.Провадження № 22-ц/780/5362/14 Доповідач у 2 інстанції СліпченкоКатегорія 18 16.10.2014

УХВАЛА

Іменем України

16 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого: Сліпченка О.І.,

суддів: Іванової І.В., Олійника В.І.,

при секретарі: Петленко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 06 серпня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, Ірпінської міської ради Київської області про визнання договору недійсним ,-

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, вислухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів,-

встановила:

У травні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом, посилаючись на те, що між виконавчим комітетом Ірпінської міської ради Київської області та ОСОБА_1 03.01.2012 року був укладений договір № 125 про залучення коштів замовників будівництва об'єктів архітектури, що здаються в експлуатацію на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь (далі Договір), а також 19.06.2012 року між ОСОБА_1 та виконавчим комітетом Ірпінської міської ради Київської області був підписаний додатковий договір №149.

Договір був розроблений та підписаний в порядку передбаченому Положенням про порядок залучення коштів замовників будівництва об'єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь, затвердженого рішенням Ірпінської міської ради від 15.11.2011 року № 1192-21-VI.

Вважає, що договір має бути визнаний в судовому порядку недійсним, так як під час його розроблення та підписання відповідачами було порушено норми чинного на той момент законодавства, так як Положення Ірпінської міської ради про порядок залучення коштів замовників будівництва об'єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь, затверджене рішенням Ірпінської міської ради від 15.11.2011 року № 1192-21-VI не набрало чинності.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 06 серпня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду з підстав неповного з'ясування обставин, що мають суттєве значення для справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права, та постановити нове рішення про задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 10 п.3 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст.11 п.1 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише з формальних міркувань.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що судом не здобуто безспірних доказів, які підтверджують вимоги позивача про визнання договору недійсним.

Такий висновок відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено, що 03.01.2012 року між позивачем ОСОБА_1 та міським головою Скаржинським В.Д. було підписано договір №125 про залучення коштів замовників будівництва об'єктів архітектури на розвиток інженерно - транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпеня (а.с.6-8), а також 19.06.2012 року між ОСОБА_1 та виконавчим комітетом Ірпінської міської ради Київської області був підписаний додатковий договір №149 (а.с.10). Також було підписано і графіки сплати пайового внеску (а.с.9, 11).

Рішенням Ірпінської міської ради № 1192-21-VI від 15.11.2011 року було затверджено порядок залучення коштів замовників на розвиток інженерно - транспортної і соціальної інфраструктури (а.с.12-13).

Також були затверджені Положення про порядок залучення коштів замовників будівництва об'єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно - транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь (а.с.14-16) та типовий договір про залучення коштів замовників будівництва об'єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно - транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь (а.с.17-18).

Згідно п. 1.2, 1.3 Договору № 125 місцем розташування об'єкта є м. Ірпінь, вул. 10-та Лінія, 4-а, загальною площею 810,69 кв. м., квартирною площею 664,61 кв. м.

Згідно п. 2.2. Договору №125 Величина пайової участі (внеску) Замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Ірпеня розраховується відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Положення про порядок залучення коштів будівництва об'єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь, затвердженого рішенням сесії Ірпінської міської ради від 15.11.11 №1192-21-VI і визначається для багатоповерхових житлових будинків у розмірі 4 (чотири) відсотка від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування, визначеної згідно з державними будівельними нормами, без урахування витрат з придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішньо - позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Для даної забудови величина пайового внеску складає - 93 346,80 грн.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.

Посилання на те, що затверджене рішенням Ірпінської міської ради від 15.11.2011 року № 1192-21-VI положення не набрало чинності, тому що відповідно до ч. 6 ст. 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, не відповідає дійсності, так як відповідачем в судовому засіданні надано додаток №1 до газети Ірпінський вісник №6 від 03.02.2012 р., де було опубліковано рішення 21 сесії шостого скликання №1192-21- VI від 15.11.2011 р. та положення «Про порядок залучення коштів замовників будівництва об'єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно - транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпеня».

Розмір заборгованості позивачем не оспорюється, в зв'язку з чим не є предметом апеляційного розгляду.

Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачами було дотримано вимоги Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Інших доводів, які спростовували б законність і обґрунтованість постановленого судом рішення апеляційна скарга в собі не містить, тому як необґрунтована та безпідставна підлягає відхиленню.

За таких обставин судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, доказам дана належна правова оцінка, а постановлене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 06 серпня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: