Вирок № 40942987, 08.05.2014, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа №415/825/14-к

Провадження № 1-КП/415/180/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.2014 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючої судді Дядько Л.І.,

за участю:

секретаря Глушкової Я.Ю.,

прокурора Сохікян С.Ш.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лисичанську кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

20.04.2010 року, у денний час, більш точний час в ході досудового слідства не встановлений, ОСОБА_1, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, знаходячись на Центральному ринку міста Лисичанська, під приводом надання послуги ОСОБА_3 з продажу його майна, приховуючи від нього свій злочинний намір та завідомо не бажаючи повертати йому отриманні від реалізації гроші, повторно, заволодів зарядними пристроями для мобільних телефонів «Original - Charger SAM P 800» у кількості 8 штук, загальною вартістю 199 грн. 50 коп., які належали ОСОБА_3, якими розпорядився на власний розсуд, чим спричинив останньому майнову шкоду на вищевказану суму.

07.05.2010 року, у денний час, більш точний час в ході досудового слідства не встановлений, ОСОБА_1, маючи умисел на заволодіння чужого майна шляхом зловживання довірою, знаходячись на Центральному ринку міста Лисичанська, під приводом надання послуги ОСОБА_3 з продажу його майна, приховуючи від нього свій злочинний намір та завідомо не бажаючи повертати йому отриманні від реалізації гроші, повторно, заволодів мобільним телефоном марки «Siemens M65», вартістю 200 грн., який належав ОСОБА_3, яким розпорядився на власний розсуд, спричинивши останньому майнову шкоду на вказану суму.

11.05.2010 року, у денний час, більш точний час в ході досудового слідства не встановлений, ОСОБА_1, маючи умисел на заволодіння чужого майна шляхом зловживання довірою, знаходячись на Центральному ринку міста Лисичанська, під приводом надання послуги ОСОБА_3 з продажу його майна, приховуючи від нього свій злочинний намір та завідомо не бажаючи повертати йому отриманні від реалізації гроші, повторно, заволодів мобільним телефоном марки «Samsung X 100», вартістю 150 грн., який належав ОСОБА_3, яким розпорядився на власний розсуд, спричинивши останньому майнову шкоду на вказану суму.

12.05.2010 року, у денний час, більш точний час в ході досудового слідства не встановлений, ОСОБА_1, маючи умисел на заволодіння чужого майна шляхом зловживання довірою, знаходячись на Центральному ринку міста Лисичанська, під приводом надання послуги ОСОБА_3 з продажу його майна, приховуючи від нього свій злочинний намір та завідомо не бажаючи повертати йому отриманні від реалізації гроші, повторно, заволодів мобільним телефоном марки «Samsung X 461» вартістю 200 грн., який належав ОСОБА_3, яким розпорядився на власний розсуд, спричинивши останньому майнову шкоду на вказану суму.

На початку березня 2013 року, більш точний час та дата в ході досудового слідства не встановлені, ОСОБА_1, маючи умисел на заволодіння чужого майна шляхом зловживання довірою, знаходячись біля будинку АДРЕСА_1, під приводом надання послуги ОСОБА_2 з продажу його майна, приховуючи від нього свій злочинний намір та завідомо не бажаючи повертати йому отриманні від реалізації гроші, повторно, заволодів мобільним телефоном, марки LG-KF 305, вартістю 250 грн., що належав ОСОБА_2, спричинивши останньому майнову шкоду на зазначену суму.

В квітні 2013 року, в обідній час, більш точні дата та час в ході досудового слідства не встановлені, ОСОБА_1, маючи умисел на заволодіння чужого майна шляхом зловживання довірою, знаходячись в районі будинку АДРЕСА_1, під приводом надання послуги ОСОБА_2 з продажу його майна, приховуючи від нього свій злочинний намір та завідомо не бажаючи повертати йому отриманні від реалізації гроші, повторно, заволодів мобільним телефоном Nokia 3250, що належав ОСОБА_2, яким розпорядився на власний розсуд спричинивши останньому майнову шкоду на суму 200 грн.

В кінці квітня 2013 року, більш точна дата та час в ході досудового слідства не встановлені, ОСОБА_1, маючи умисел на заволодіння чужого майна шляхом зловживання довірою, знаходячись в районі будинку АДРЕСА_1, під приводом надання послуги ОСОБА_2 з ремонту його цифрової фотокамери, приховуючи від нього свій злочинний намір та завідомо не бажаючи її повертати, повторно, заволодів цифровою фотокамерою марки «ERGO DS-59» вартістю 350 грн., яка належала ОСОБА_2, якою розпорядився на власний розсуд, чим спричинив останньому майнову шкоду на вказану суму.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що він повністю визнає свою провину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, вказавши, що події, а також час та спосіб скоєння ним кримінальних правопорушень, описаних в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному щиро розкаявся, зобов'язується відшкодувати потерпілим ОСОБА_3 і ОСОБА_2 шкоду.

Потерпілий ОСОБА_2 пояснив в судовому засіданні, що ОСОБА_1 був раніше його сусідом. Дійсно в березні і квітні 2013 року останній шляхом шахрайства заволодів його майном. Оскільки обвинувачений зобов'язався відшкодувати йому шкоду, він на суворому покаранні останньому не наполягає.

Потерпілий ОСОБА_3 пояснив в судовому засіданні, що він тривалий час знайоме з обвинуваченим. В 2010 році ОСОБА_1 шляхом шахрайства заволодів належним йому майном і до теперішнього часу шкоду не відшкодував. Покарання обвинуваченому просить призначити на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового слідства кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та приймаючи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, потерпілих та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно доведено та кваліфікує його дії за ст.190 ч.2 КК України.

При призначенні ОСОБА_1 покарання суд враховує тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, яки відносяться відповідно до вимог ст. 12 КК України до злочинів середньої тяжкості, обставини вчинення кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, за місцем проживання характеризується задовільно, не працює, вину визнав, у скоєному щиро розкаявся.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття та визнання вини.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, суд не вбачає.

Враховуючи викладене, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 190 КК України, разом з тим беручи до уваги, обставини, що пом'якшують його покарання, думку потерпілих, яки на суворому покаранні ОСОБА_1 не наполягають, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства і тому до нього слід застосувати вимоги ст. 75 КК України, звільнивши ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу необхідно залишити попередній - домашній арешт.

Судові витрати у розмірі 733,50 грн. за проведення судове товарознавчих експертиз підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1.

Потерпіли ОСОБА_3 , ОСОБА_2 позов про відшкодування шкоди не заявили, що не позбавляє їх права звернення до суду в порядку цивільного судочинству.

Долю речових доказів суд вирішує згідно ст.100 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 349 , ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 ( три) року.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2(два) року.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередній домашній арешт.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 733 грн. ( сімсот тридцять три грн.) 50 коп. за проведення судово-товарознавчих експертиз, на користь держави отримувач УДКСУ у м.Лисичнськ, 24060300, код 37800278, Банк ГУДКСУ у Луганській області МФО 804013, р/р 31117115700051).

Речови докази: візитну картку, яка належить ОСОБА_1, аркуш з зошиту залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Л.І..Дядько