415/2692/14-к
1-КП/415/331/14
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.08.2014 року м. Лисичанськ
Лисичанський міський суд Луганської області в складі:
головуючої судді Дядько Л.І.
за участю:
секретаря Мішиної А.В.
прокурора Шевченко О.В.
обвинуваченого ОСОБА_1
захисника ОСОБА_2
потерпілого ОСОБА_3
представника служби по справам дітей Столярової А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лисичанську кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Лисичанська Луганської області, українця, громадянина України, розлученого, з повною середньою освітою, не судимого, не працюючого, не інваліда, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,
В С Т А Н О В И В:
27 березня 2014 року, приблизно о 22 годині, в темний час доби, в умовах міського електроосвітлення, неповнолітній водій ОСОБА_1, порушуючи вимоги п.п. 2.1. «а», «ґ», 2.3. «г», 2.9. «в» Правил дорожнього руху України, а саме керуючи технічно справним мотоциклом VIPER-ZS150-J, р.н. НОМЕР_2, без номерного знака, не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, а так само поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, без мотошолому для пасажира, здійснював рух по вулиці Кільцевій міста Лисичанська, з боку вулиці Орджонікідзе міста Лисичанська. Рухаючись в районі будинку № 29 кварталу Ленінського комсомолу м. Лисичанська, ОСОБА_1 проігнорував вимоги п. 12.3 Правил Дорожнього руху України, який визначає, що «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди», маючи технічну можливість уникнути наїзду, не прийняв належних та своєчасних заходів для забезпечення безпеки руху, не скористався реальною можливістю своєчасного зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, в результаті чого передньою частиною мотоцикла скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_3, який перетинав проїжджу частину справа наліво, відносно напрямку його руху.
В результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_3 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому середньої третини кісток правої гомілки зі зміщенням, закритого перелому внутрішньої кісточки лівої гомілки зі зміщенням, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забою, саден м'яких тканин лобної області, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 146 від 14.05.2014 року відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 відмовився від надання показань, на питання пояснив, що він повністю визнає свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, вказавши, що події, а також час та спосіб скоєння ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному щиро розкаявся.
Потерпілий ОСОБА_3 пояснив в судовому засіданні, що дійсно, обвинувачений ОСОБА_1 в результаті дорожньо-транспортної пригоди причинив йому тілесні ушкодження, в зв'язку з чим він знаходився на лікуванні в лікарні. Шкоду обвинувачений йому не відшкодував. Він буде заявляти позов пізніше, на суворому покаранні обвинуваченому не наполягає.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою провину визнав повністю, фактичні обставини справи ніхто з учасників судового розгляду не оспорював, суд у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів у судовому засіданні, щодо до тих обставин, яки ніким не оспорюються. Обвинувачений проти даного рішення суду не заперечував.
Суд, вислухавши пояснення обвинуваченого, потерпілого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винність ОСОБА_1 у вчиненні порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження доведена у повному обсязі, а його дії органами досудового слідства кваліфіковані вірно за ч. 1 ст. 286 КК України.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно до ст. 12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості, обставини вчинення кримінального правопорушення, данні про особу обвинуваченого, який не судимий, у побуті та за місцем навчання у школі №12 м. Лисичанська характеризується задовільно, в даний час не навчається і не працює, вину визнав у повному обсязі, у скоєному щиро розкаявся.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття та визнання своєї провини, скоєння злочину неповнолітнім.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, суд не вбачає.
Вирішує питання про призначення міри покарання Кисельову суд враховує крім обставин яки пом'якшують та обтяжують покарання, його житлово-побутові умови, взаємовідносини в родини, стан здоров'я, думку представника служби по справам дітей Столярової А.М., яка пояснила в судовому засіданні, що ОСОБА_1 виховується в неповної родині. На обліку в службі по справам дітей не перебуває і ніколи не перебував.
З акту обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_1 вбачається, що він виховується не в повної родини, але у неповнолітнього є все необхідне для виховання, умови для проживання задовільни. а.с.84.
Враховуючи викладене, беручи до уваги тяжкість вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді арешту в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 286 КК України.
Суд вважає, що немає підстав для призначення ОСОБА_1 додаткового покарання в вигляді права управління транспортними засобами, так як він не має посвідчення водія.
Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.
19 квітня 2014 року набув чинності Закон України ««Про амністію у 2014 році» №1185-VII від 08.04.2014 року.
Відповідно до п. «а» ст.1 Закону України ««Про амністію у 2014 році» звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних із позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими та особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими, які на момент злочину були неповнолітніми.
ОСОБА_1 скоїв злочин з необережності, який не є особливо тяжким, не заперечував, щоб до нього була застосована амністія.
Позов прокурора про стягнення з ОСОБА_1 в інтересах держави в особі Управління охорони здоров'я Лисичанської міської ради в сумі 5818 грн.31 коп. необхідно задовольнити и стягнути вказану суму з обвинуваченого. В випадку відсутності грошових коштів і майна у неповнолітнього стягнути 5818 грн.31 коп. з його законного представника ОСОБА_5
Потерпілий ОСОБА_3 позов про відшкодування шкоди не заявив, що не позбавляє його права звернення до суду в порядку цивільного судочинству.
Судові витрати у зв'язку з проведенням судово-автотехнічної експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого, на користь держави в сумі 861 грн. (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).
В випадку відсутності грошових коштів і майна у неповнолітнього необхідно стягнути 861 грн. з його законного представника ОСОБА_5
Долю речових доказів по справі суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ч. 3 ст. 349 , ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України, ст.1 п . «а» Закону України « Про амністію у 2014 році» суд, -
З А С У Д И В :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді арешту строком на 30 (тридцять ) суток без позбавлення права керування транспортними засобами.
На підставі ст.1 п. «а» Закону України «Про амністію» в 2014 році» звільнити ОСОБА_1 від покарання.
Стягнути з ОСОБА_1 в інтересах держави в особі Управління охорони здоров'я Лисичанської міської ради витрати в сумі 5818 грн.31 коп. ( п'ять тисяч вісімсот вісімнадцять гривень), р/р №31410544700051 в банку УДК у Луганській області, МФО 804013, код 240603000.
В випадку відсутності грошових коштів і майна у неповнолітнього стягнути 5818 грн.31 коп. з його законного представника ОСОБА_5
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на проведення судово-автотехнічної експертизи у сумі 861 грн. (вісімсот шістдесят одна ) (№ рахунку 31117115700051, одержувач УДКСУ у м. Лисичанську/м. Лисичанськ/24060300, ідентифікаційний код одержувача 37800278, банк одержувача ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013).
В випадку відсутності грошових коштів і майна у ОСОБА_1 стягнути 861 грн. з його законного представника ОСОБА_5.
Речові докази - мотоцикл VІРЕR-ZS150-J, реєстраційний номер НОМЕР_2, який знаходиться на зберіганні на майданчику для тимчасового вилучення транспортних засобів на території Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганської області повернути ОСОБА_1.
На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Л.І. Дядько
Судове рішення № 40942980, Лисичанський міський суд Луганської області було прийнято 29.08.2014. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 415/2692/14-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: