Постанова № 40942751, 29.09.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 вересня 2014 року 14:40 № 826/13614/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

при секретарі Пасічнюк С.В.,

за участю сторін:

представника позивача - Півак О.А.,

представника відповідача - Вендоліна А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Дієса» (надалі - ТОВ «Дієса», позивач) до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів (надалі - Київська міжрегіональна митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 100260001/2014/200048/2 від 04.03.2014р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100260001/2014/00065.

Свої позовні вимоги ТОВ «Дієса» обґрунтовує тим, що відповідач неправомірно застосував резервний метод визначення митної вартості товару, оскільки, відповідно до положень чинного законодавства України, повинен був застосовуватись основний метод визначення митної вартості товару - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Позивач стверджує, що ним надано відповідачу для митного оформлення товару документи, що передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Подані документи чітко ідентифікували товар та містили об'єктивні та достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які чітко підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору, згідно з вимогами ч.ч. 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях, та зазначив суду, що оскаржуване рішення та картка відмови прийняті митним органом відповідно до вимог чинного законодавства.

Зокрема, відповідач у письмових запереченнях зазначив, що у митного органу були відсутні законні підстави для застосування основного методу визначення митної вартості товару - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, оскільки позивачем для здійснення митного контролю та митного оформлення надано товаросупровідні документи, які не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Між позивачем та Camry Measuring Technology (МК) Limited (Китай) укладено зовнішньоекономічний контракт № 10/05/12 на поставку товарів від 10.05.2012р. та Специфікації до Контракту.

На виконання вимог Контракту на адресу ТОВ «ДІЄСА» надійшов вантаж - ваги побутові для зважування людей марки Elenberg, нові, моделі: - EL361 (електронні) у кількості 10 880 шт. за заявленою митною вартістю 4,2 долари США; - ЕА555(електронні) у кількості 555 шт. за заявленою митною вартістю 7,3 долари США.

Позивачем подано до митного оформлення митну декларацію від 28.02.2014р. МД№ 100260001/2014/134856 та товаросупровідні документи на товар.

Митна вартість товару заявлена за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Київською міжрегіональною митницею з метою належного та об'єктивного визначення митної вартості задекларованих позивачем товарів, витребувано у останнього додаткові документи, а саме: договір з третіми особами, пов'язаний з угодою про поставку товару, рахунки про здійснення платежів від третіх осіб на користь продавця товару, каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару.

Декларантом подано додаткові документи: лист ТОВ «Дієса» від 04.03.2014р. №229 та лист компанії Camry Measuring Technology (НК) Limited. Інших додаткових документів декларант не надав.

За результатами розгляду поданих документів Київською міжрегіональною митницею прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості № 100260001/2014/200048/2 від 04.03.2014р., яким визначено митну вартість товарів за резервним методом у сторону збільшення митної вартості та заповнено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100260001/2014/00065.

В графі 33 рішення зазначено, що документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

На підставі зазначеного рішення митним органом винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100260001/2014/00065.

Товар випущено у вільний обіг за митною декларацію від 28.02.2014р. МД№ 100260001/2014/134856 із застосуванням гарантій, відповідно до вимог ч.7 ст.55 Митного кодексу України.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно ч.ч. 1,2 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до частин 1-3 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган має право упевнитися в достовірності та точності будь-якої заяви, документа, рахунку поданих для цілей визначення митної вартості.

Також, відповідно до пункту 6 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 13.07.2012р. № 362, при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, здійснено в тому числі такі заходи: вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості; вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування до митного кордону У країни; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; перевірка наявності ознак підробки документів та наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів визначений ч.2 ст. 53 Митного кодексу України: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення перевірки правильності визначення митної вартості товару «ваги для зважування людей до 150 кг, електронні, т.м. Еlenberg, країна виробництва Китай, заявленого до митного оформлення за електронною митною декларацією від 28.02.2014р. МД№ 100260001/2014/134856 митним органом встановлено, що документи подані до митого оформлення для підтвердження митної вартості товару не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає оплаті за ці товари.

Зокрема, декларантом подано банківські платіжні документи в іноземній валюті від 11.10.2013р. №OPER2.490421 на суму 19 183,80 доларів США та від 11.12.2013р. №OPER2.503560 на суму 44 762,20 доларів США.

В графі 70 (Details оf Prayment) банківських платіжних документів (SWIFT) зазначено інвойс №2013МА3423, на підставі якого здійснювалась попередня оплата за товар.

Декларантом вказаний інвойс до митного оформлення не подавався.

Окрім того, не надано вказаний інвойс також після витребування Київською міжрегіональною митницею додаткових документів.

Враховуючи зазначені обставини, суд погоджується із висновком митного органу, що з наданих документів неможливо стверджувати, що подані до митного оформлення банківські платіжні доручення в іноземній валюті (SWIFT) стосуються саме оцінюваного товару.

Окрім того, позивачем надано до митного оформлення інвойс від 25.12.2013р. №2013МV1780, проте у вказаному інвойсі не зазначено умови оплати товару, тоді як в п. 6.4.1 зовнішньоекономічний контракт № 10/05/12 на поставку товарів від 10.05.2012р., укладеного між позивачем та Camry Measuring Technology (НК) Limited зазначено, що попередня оплата в розмірі 30% від вартості партії товару здійснюється не пізніше 30 робочих днів до моменту поставки, баланс у розмірі 70% від вартості партії товару здійснюється після повідомлення продавця про готовність товару про відвантаження.

Положеннями ст. 53 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо надані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язаний протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

З матеріалів справи вбачається, що декларанту відповідно до вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України запропоновано надати додаткові документи, проте позивачем вимога митного органу у повному обсязі не виконана.

Статтею 57 Митного кодексу України передбачено вичерпний перелік методів визначення митної вартості товарів. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Основний метод визначення митної вартості товарів за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються не був застосований, оскільки використані декларантом відомості не підтверджені документально.

Другорядні методи не були застосовані з наступних причин. Метод за ціною договору щодо ідентичних товарів - не був застосований у зв'язку з відсутністю у митного органу даних щодо вартості операцій з ідентичними товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості).

Метод за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не був застосований у зв'язку з відсутністю у митного органу даних щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості).

Методи на основі віднімання вартості та на основі додавання вартості (обчислена вартість) не були використані митним органом через відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків.

Окрім того, частиною 2 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Оскільки відповідачем встановлено, що заявлена позивачем митна вартість товарів нижче рівня митної вартості таких товарів, час експорту яких є максимально наближеним до часу експорту оцінюваного товару, митне оформлення яких вже здійснено та інформація по яким міститься у ціновій базі даних Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно митну вартість товару визначено із застосуванням резервного методу (визначена митна вартість товару ґрунтується на митній вартості товару, подібного за якісними характеристиками, митне оформлення якого уже здійснено).

Окрім того, відповідно до ч. 12 ст. 264 Митного кодексу України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Таким чином, оскільки подані позивачем до митного оформлення документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, вимога про надання додаткових документів у повному обсязі позивачем не виконана, Київська міжрегіональна митниця не мала підстав для підтвердження митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), як наслідок, у повній відповідності до вимог Митного кодексу України та Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Мінфіну від 24.05.2012р. № 598, митним органом обґрунтовано прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів № 100260001/2014/200048/2 від 04.03.2014р., яким відкориговано митну вартість товару за резервним методом та заповнено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100260001/2014/00065.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідачем у повному обсязі доведено правомірність прийнятого рішення та картки відмови.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їх задоволення.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України відшкодування судового збору позивачу не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний 03.10.2014 р.

Суддя В.П. Шулежко