Постанова № 40942623, 13.10.2014, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2014 р. Справа № 809/3143/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Матуляка Я.П.,

при секретарі Бойко Л.М.,

за участю представників позивача - Воробця В.Я., Дубаса І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськцемент" до Тисменицької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001122200 від 19.09.2014 року,-

ВСТАНОВИВ:

29.09.2014 року Публічне акціонерне товариство "Івано-Франківськцемент" (далі - ПАТ "Івано-Франківськцемент", позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Тисменицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (далі - Тисменицька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001122200 від 19.09.2014 року в частині нарахування пені за порушення термінів проведення розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 35 774,77 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами позапланової виїзної перевірки ПАТ "Івано-Франківськцемент" з питань дотримання вимог валютного законодавства України при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності ПАТ "Івано-Франківськцемент" за період з 01.03.2012 року по 25.03.2014 року при проведенні зовнішньоекономічних операцій згідно контрактів № 10-1015/12 від 01.03.2012 року, №02.05. від 02.05.2013 року №Р-13.033556 від 27.11.2013 року, №25.05.2012 від 25.05.2012 року №310870-000 від 14.03.2014 року та №140/01 від 10.12.2013 року, складено акт № 1290/22-40/00292988 від 11.09.2014 року, яким встановлено порушення позивачем ст.1,2 Закону України №185/94-ВР від 23.09.1994 року "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (далі - Закон №185/94-ВР) при здійсненні імпортних та експортних операцій, в результаті чого ПАТ "Івано-Франківськцемент" нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

На підставі даного акту перевірки, Тисменицькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення форми "У" № 0001122200 від 19.09.2014 року, яким ПАТ "Івано-Франківськцемент" нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 92276,00 грн. Позивач вважає рішення відповідача в частині нарахування штрафних санкцій (пені) на суму 35 774,77 гривень застосованих за порушення термінів проведення розрахунків за контрактом № 10-1015/12 від 01.03.2012 року, укладеного з нерезидентом SC «RAI 88 IMPEX» SRL, необґрунтованим та протиправним.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві та пояснення надані в судовому засіданні, просили адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, без поважних причин та без повідомлення про причини неприбуття хоча, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений та завчасно, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення. Правом подання письмового заперечення проти заявленого позову відповідач не скористався. Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не надав.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Тому, на підставі вищенаведеної норми, суд приходить до висновку про можливість розгляду даної адміністративної справи за відсутності відповідача.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши представників позивача, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що даний адміністративний позов підставний та підлягає задоволенню виходячи з наступного.

В період з 27.08.2014 року по 09.09.2014 року посадовими особами Тисменицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Івано-Франківській області проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ "Івано-Франківськцемент" з питань дотримання вимог валютного законодавства України за період з 01.03.2012 року по 25.03.2014 року при проведенні зовнішньоекономічних операцій згідно контрактів № 10-1015/12 від 01.03.2012 року, №02.05. від 02.05.2013 року №Р-13.033556 від 27.11.2013 року, №25.05.2012 від 25.05.2012 року №310870-000 від 14.03.2014 року та №140/01 від 10.12.2013 року.

В ході проведеної перевірки встановлено порушення ПАТ "Івано-Франківськцемент" ст.1,2 Закону України №185/94-ВР від 23.09.1994 року "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" при здійсненні імпортних та експортних операцій, в результаті чого ПАТ "Івано-Франківськцемент" нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

Результати проведеної перевірки оформлено актом перевірки № 1290/22-40/00292988 від 11.09.2014 року ( а.с. 7-17 ).

На підставі зазначеного акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення форми "У" №0001122200 від 19.09.2014 року (а.с. 22), яким ПАТ "Івано-Франківськцемент" нараховано пеню в розмірі 92 276 грн. за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

Відповідно до висновків Тисменицької ОДПІ, викладених в акті перевірки, позивач порушив строки зарахування виручки при здійсненні розрахунків в іноземній валюті, зокрема й за контрактом № 10-1015/12 від 01.03.2012 року з нерезидентом SC «RAI 88 IMPEX» SRL (Румунія).

Судом встановлено, що зазначеним контрактом передбачено зобов'язання ПАТ "Івано-Франківськцемент" виготовити і поставити, а фірма SC «RAI 88 IMPEX» SRL (Румунія) прийняти та оплатити листи волокнистоцементні хвильові (шифер безазбестовий), цемент, гіпс в кількості і асортименті, вказаних в Додатках (а.с.23-26).

Ціни на товар, вказані в Додатках, встановлені на умовах поставки DAF - кордон Україна - Румунія і встановлюється в євро або доларах США. Розрахункова сума контракту складає 15000000,00 євро (а.с.27).

Відповідно до умов контракту, оплата товару покупцем здійснюється банківським переказом на рахунок продавця не пізніше 30 днів з дня отримання товару покупцем.

На виконання умов контракту ПАТ "Івано-Франківськцемент" у липні - вересні 2013 року пославило контрагенту фірмі SC «RAI 88 IMPEX» SRL (Румунія) шифер хвильовий на суму 39468 євро, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями вантажно-митних декларацій (а.с. 28-30).

За наслідком проведеної перевірки, податковим органом встановлено наявність простроченої дебіторської заборгованості за даним контрактом в загальній сумі 39 468 євро, в тому числі:

- прострочена дебіторська заборгованість в сумі 13156,00 євро/139436,73 грн. з граничним строком надходження валютної виручки 27.10.2013 року (за товар, відвантажений згідно ВМД №206040000/2013/002588 від 29.07.2013 р.);

- прострочена дебіторська заборгованість в сумі 13156,00 євро/140435,72 грн. з граничним строком надходження валютної виручки 25.11.2013 року (за товар, відвантажений згідно ВМД № 206040000/2013/002953 від 27.08.2013 р.);

- прострочена дебіторська заборгованість в сумі 13156,00 євро/140435,72 грн. з граничним строком надходження валютної виручки 25.11.2013 року (за товар, відвантажений згідно ВМД № 206040000/2013/002958 від 27.08.2013 р.);

Згідно розрахунку нарахування пені за порушення законодавчо встановлених термінів надходження валютної виручки по експортному контракту № 10-1015/12 від 01.03.2012 року, ПАТ "Івано-Франківськцемент" була нарахована пеня в загальній сумі 35774,77 гривень (а.с.21).

Не погоджуючись з таким рішення відповідача, вважаючи його протиправним, ПАТ "Івано-Франківськцемент" звернулося до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справі доказів, суд виходить з наступного.

За змістом частини першої статті 1 Закону "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Національний банк України мае право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст.1 Постанови Національного банку України № 453 від 14.11.2013 року "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті", розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Частиною першою статті 4 встановлено, що порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Згідно з частиною другою цієї ж статті встановлено, що у разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У частині третій статті 4 Закону визначено, що в разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду терміни, передбачені статтями 1, 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни було зупинено.

Зі змісту частини четвертої статті 4 Закону вбачається, що в разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Як зазначено судом вище, відповідно до умов контракту укладеного між позивачем та SC «RAI 88 IMPEX» SRL (Румунія), оплата товару покупцем здійснюється банківським переказом на рахунок продавця не пізніше 30 днів з дня отримання товару покупцем.

Згідно рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (далі - МКАС при ТПП України) від 06.03.2014 року, ПАТ "Івано-Франківськцемент" 24.10.2013 року звернулось до суду з позовом до SC «RAI 88 IMPEX» SRL (Румунія) про стягнення 39468 євро.

Відповідно до змісту вказаного рішення МКАС при ТПП України від 06.03.2014 року, контрагентом SC «RAI 88 IMPEX» SRL (Румунія) 12.12.2013 року погашено заборгованість перед ПАТ "Івано-Франківськцемент" в повному обсязі після отримання позовних матеріалів, стягнуто з боржника 2579,12 євро витрат арбітражного збору, а провадження у справі припинено у зв'язку з погашенням заборгованості відповідачем (нерезидентом) після пред'явлення позову до МКАС при ТПП України (а.с. 33-38).

За змістом пункту 2 статті 32 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", третейський суд приймає постанову про припинення арбітражного розгляду, коли, зокрема, позивач відмовляється від своєї вимоги, якщо тільки відповідач не висуне заперечень проти припинення розгляду і третейський суд не визнає законний інтерес відповідача в остаточному врегулюванні спору.

Аналіз наведених вище правових норм дозволяє дійти висновку, що підставою для зупинення строків, передбачених статтями 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», є факт прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, а підставою для несплати пені за порушення відповідних строків є рішення суду про задоволення позову.

Суд вважає, що аналогічні наслідки мають наставати і у разі, коли провадження у справі припиняється за заявою резидента про відмову від позову у зв'язку з тим, що нерезидент виконав зобов'язання за експортно-імпортним контрактом після подання позовної заяви до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, що є підтвердженням правомірності поведінки резидента.

Отже, підстава для нарахування пені за порушення термінів надходження валютної виручки має визначатися з урахуванням причин припинення провадження у справі. Зокрема, якщо провадження у справі припинено за заявою позивача про відмову від позовних вимог у зв'язку з виконанням відповідачем умов контракту, що свідчить про порушення відповідних строків саме нерезидентом, підстав для поновлення строків та нарахування резиденту пені немає.

Вищезазначене узгоджується з позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 27.02.2012 року в справі за позовом ВАТ "Дніпроважмаш" до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення та в постанові від 13.02.2012 року у справі за позовом підприємства з іноземною інвестицією у формі ТОВ "Катех-Електро" до ДПІ в Оболонському районі м. Києва про визнання недійсним рішення ( а.с. 39-52 ).

Згідно з ч. 2 ст. 161 КАС України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

В силу вимог ч. 1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, висновки Верховного Суду України, викладені у вищезазначених постановах, підлягають обов'язковому врахуванню при вирішенні цієї справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, враховуючи встановлені обставини справи та виходячи з вищенаведених правових норм, суд зазначає, що оскільки позивач діяв правомірно, то застосування до нього пені відповідно до ст.1,2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", в частині порушення законодавчо встановлених термінів надходження валютної виручки по контракту №10-1015/12 від 01.03.2012 року, є безпідставним та протиправним. Таким чином, податкове повідомлення - рішення за №0001122200 від 19.09.2014 року в частині нарахування позивачу пені в розмірі 35 774,77 гривень не має правового підґрунтя та підлягає скасуванню.

В силу ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд також виходив з того, що згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам, встановленим у справі, підтверджуються належними, достовірними та допустимими доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підлягають до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Тисменицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області за № 0001122200 від 19.09.2014 року в частині нарахування пені в розмірі 35 774 (тридцять п'ять тисяч сімсот сімдесят чотири) гривні 77 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя /підпис/ Матуляк Я.П.

Постанова складена в повному обсязі 17.10.2014 року.