Рішення № 40937611, 09.10.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2014 р. Справа № 914/3136/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Агротехніка”, м.Луцьк Волинської області;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Стоянівнасіння”, м. Дрогобич Львівської області;

про: стягнення 82 219,72 грн.,

Суддя Король М.Р.

За участю представників:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився;

Суть спору:

позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю “Агротехніка” (м.Луцьк) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Стоянівнасіння” (м. Дрогобич) про стягнення 82219,72 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов’язків за договором поставки № КВ-ВЗ-2-2-1032 не виконав, зокрема, не здійснив повної поставки товару.

Ухвалою суду від 05.09.14 року порушено провадження у справі. Розгляд судової справи призначено на 25.09.14р. Вимоги до сторін висвітлено в зазначеній ухвалі, в тому числі визнано обов’язковою участь повноважних представників сторін в судове засідання.

Позивач участь повноважного представника в судове засідання забезпечив, вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач участь повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, з клопотаннями та заявами до суду не звертався.

Судом відкладено розгляд справи на 09.10.2014 року.

03.10.2014 року через канцелярію господарського суду поступило клопотання позивача (№ 42274/14 від 03.10.2014 року) про розгляд справи без його участі та клопотання (вх. № 42272/14 від 03.10.2014 року) про приєднання до матеріалів справи документів.

Відповідач участь повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзив не подав, причини неявки суду не повідомив, з клопотаннями та заявами до суду не звертався.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, повно та об’єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

21.10.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Стоянівнасіння” (постачальником згідно договору) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Агротехніка” (покупцем згідно договору) було укладено договір поставки № КВ-ВЗ-2-2-1032, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов’язується поставляти покупцеві товар, а покупець зобов’язується приймати цей товар та своєчасно оплачувати його в порядку та умовах даного договору. Поставка за цим договором здійснюється окремими партіями. Найменування товару, асортимент, ціна за одиницю товару, та інша інформація вказується в Специфікаціях, які підписуються уповноваженими представниками сторін і становлять невід’ємну частину даного договору (п.1.2 договору).

Відповідно до п.3.2 договору, постачальник зобов’язується надати в момент передачі товару покупцю належно оформлені документи: оригінали накладних на відпуск товару; оригінали податкових накладних; оригінали товарно-транспортних накладних; оригінал якісного посвідчення на товар та інші документи, які необхідні відповідно до законодавства України.

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 договору, загальна вартість договору не обмежена і складається із вартості окремої партії товару за всіма специфікаціями до даного договору поставлених постачальником покупцю протягом строку дії договору та у відповідності до його умов. Ціна за одиницю товару, загальна вартість кожної партії та асортимент визначається сторонами у специфікаціях та у видаткових накладних, які є невід’ємною частиною даного договору.

Оплата товару за даним договором здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника на умовах погоджених в специфікації (п. 5.3 договору).

Відповідно до специфікацій № 1, № 2 та № 3 від 21.10.2013 року сторони погодили загальну вартість товару, відповідно 3 720 000,00 грн, 1 210 000,00 грн. та 246 000,00 грн. У п. 7 специфікації № 1 визначено, що товар повинен бути наданий покупцю в повному обсязі до 30.11.2013 року. Передача товару покупцеві здійснюється на умовах EXW (інкотермс-2010) за адресою: 80220, Львівська область, Радехівський район, с. Стоянів, вул. І Франка, будинок № 85 (п. 4 специфікації № 1).

У п. 5 специфікацій № 2 та № 3 передача товару покупцеві здійснюється на умовах СРТ (інкотермс-2010) за адресою: Волинська область, смт. Турійськ, вул. Паралельна, 33. Товар по специфікації № 2 повинен бути наданий покупцю в повному обсязі до 31.12.2013 року – 500 тонн, до 15.01.1014 року – 500 тонн (п.7 специфікації). Товар по специфікації № 3 повинен бути наданий покупцю в повному обсязі до 27.01.2014 року (п.7 специфікації).

Оплата товару по специфікації № 1 здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 1 (одного) банківських днів з моменту поставки товару, згідно виставленого рахунку (п.8).

Оплата товару по специфікації № 2 здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника по факту поставки товару з відтермінуванням згідно виставленого рахунку (п.8).

Оплата товару по специфікації № 3 здійснюється шляхом попередньої оплати за 20 (двадцять) тонн сої на розрахунковий рахунок постачальника, решта коштів по факту поставки товару згідно виставленого рахунку (п.8).

Згідно виставленого рахунку -фактури № СФ-0000176 від 13.11.2013 року на суму 967200,00 грн. позивач здійснив оплату на суму 930000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 580003550 від 15.11.2013 року на суму 140000,00 грн.; № 58000361617 від 20.11.2013 року на суму 140000,00 грн.; № 580003676 від 27.11.2013 року на суму 200000,00 грн.; № 580003738 від 04.12.2013 року на суму 100000,00 грн.; № 580003779 від 06.12.2013 року на суму 200000,00 грн.; № 580003829 від 09.12.2013 року на суму 100000,00 грн.; № 580003815 від 10.12.2013 року на суму 50000,00 грн.

Згідно виставленого рахунку – фактури № СФ-0000190 від 27.12.2013 року на суму 363000,00 грн. позивач здійснив оплату на суму 48400,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 580004045 від 27.12.2013 року на суму 48400,00 грн.

Згідно виставленого рахунку – фактури № СФ-0000003 від 22.01.2014 року на суму 246000,00 грн. позивач здійснив оплату на суму 80000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 473 від 22.01.2014 року на суму 80000,00 грн.; № 473 від 22.01.2014 року на суму 80000,00 грн.

Загальна сума, згідно виставлених відповідачем рахунків складає 1539000,00 грн. Позивачем оплачено 1058400,00 грн.

Товар відповідачем поставлено на суму 976180,28 грн, що підтверджується видатковими накладними № РН-0000194 від 16.11.2013 року на суму 140020,80 грн.; № РН-0000202 від 23.11.2013 року на суму 119337,60 грн.; № РН-0000205 від 28.11.2013 року на суму 109070,40 грн.; № РН-0000206 від 28.11.2013 року на суму 109457,28 грн.; № РН-0000214 від 07.12.2013 року на суму 116436,00 грн.; № РН-0000213 від 07.12.2013 року на суму 112567,20 грн.; № РН-0000215 від 10.12.2013 року на суму 104755,20 грн.; № РН-0000225 від 24.12.2013 року на суму 30492,00 грн.; № РН-0000226 від 24.12.2013 року на суму 25506,80 грн.; № РН-0000229 від 27.12.2013 року на суму 34920,60 грн.; № РН-0000230 від 28.12.2013 року на суму 37316,40 грн.

Станом на дату подання позову до суду відповідачем не поставлено товар на суму 82219,72 грн., про що сторони підписали акт звірки розрахунків станом на 19.05.2014 року.

Підставою звернення позивача до суду із позовом є повернення коштів в розмірі 82219,72 грн., оскільки відповідачем порушено строки поставки.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Судом встановлено, що 21.10.2013 року сторони уклали договір поставки № КВ-ВЗ-2-2-1032, який став підставою виникнення взаємних прав та обов’язків відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Судом встановлено, що п. 7, 8 специфікацій № 1, № 2 та № 3, які є невід’ємною частиною договору, відповідно до 1.2, 3.1,4.1, 5.1,5.2, 5.3 договору, встановлено строки поставки товару та порядок оплати.

Як вбачається із представлених суду доказів, загальна сума, що підлягала до оплати позивачем, згідно виставлених відповідачем рахунків складала 1539000,00 грн. Позивачем оплачено 1058400,00 грн.

Товар відповідачем поставлено на суму 976180,28 грн.

Відтак відповідачем в порушення строків визначених договором та специфікаціями не здійснено поставку товару на суму 82219,72 грн.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товару у встановлений строк, покупець має право вимагати передавання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Тому, коли продавець одержав суму попередньої оплати, а при цьому не передав товар покупцю відповідно до умов договору у встановлений строк, покупець згідно закону має право вимагати від продавця передання оплачених товарів, або повернення суми попередньої оплати. Тобто, у покупця виникає можливість пред’явлення до продавця альтернативних вимог - або передати обумовлені договором товари, за які вже була здійснена попередня оплата, або вимагати сплаченої за товар суми. Право вибору способу захисту порушеного цивільного права належить покупцеві.

04.04.2014 року позивач звертався до відповідача із претензією № 1-4/314/1 про повернення передоплати, яка залишена без відповіді та задоволення.

Із врахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судовий збір покладається на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Стоянівнасіння” (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Д.Галицького, 1, ідентифікаційний код 02778330) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агротехніка” (43026, Волинська область, м.Луцьк, вул. Єршова, 11, ідентифікаційний код 21750952) 82219,72 грн. основного боргу, 1827,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 14.10.2014 р.

Суддя Король М.Р.