Ухвала суду № 40935310, 02.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

02 жовтня 2014 рокусправа № 808/5175/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Мельника В.В. Юхименка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.

представника відповідача - Терехової Ю.О. (довіреність від 30.12.2013)

представника позивача - Краско Ю. М. (довіреність від 14.01.2014)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Запорізької митниці Міндоходів

на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2014 року у справі № 808/5175/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІОН" до Запорізької митниці Міндоходів про визнання протиправними дій та скасування рішень,-

в с т а н о в и в:

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2014 року клопотання ТОВ "КЛІОН" про вжиття заходів забезпечення позову було задоволено. Заборонено Запорізькій митниці Міндоходів вчиняти будь-які дії по перерахування до Державного бюджету грошової застави ТОВ "КЛІОН" в розмірі 22103,93 грн., наданої при оформленні ВМД по формі МД-2 № 112050000/2014/014952 від 26.06.2014 р. до набрання рішенням у справі законної сили.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам Позивача, оскільки порядок повернення грошової застави більш швидкий та простий, ніж порядок повернення коштів, надмірно сплачених до бюджету. (а.с.1-2)

Не погодившись з ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2014 року, Запорізька митниця Міндоходів подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати дану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити Позивачу у задоволенні його клопотання щодо забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії по перерахуванню до державного бюджету грошової застави.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказували на те, що як перерахування грошової застави до Державного бюджету, так її повернення передбачено відповідними нормативно-правовими актами. Так, повернення грошової застави передбачено Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженим наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 р. № 1097/14364. (а.с.21-22)

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник Відповідача - Запорізької Митниці, вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити із підстав у ній зазначених.

Представник Позивача - ТОВ "КЛІОН" проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на необґрунтованість її доводів.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 12 серпня 2014 року ТОВ "КЛІОН" звернулося до суду з позовом до Запорізької митниці Міндоходів, в якому просили визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2014/00240/1 від 25.06.2014 р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2014/00418 від 25.06.2014 р. (а.с.4-8)

Для забезпечення указаного позову Позивачем було подане клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони Запорізькій митниці Міндоходів вчиняти будь-які дії по перерахуванню до державного бюджету грошової застави ТОВ «КЛІОН» в розмірі 22103,93 грн., наданої при оформленні ВМД по формі МД-2 № 112050000/2014/014952 від 26.06.2014 р. до набрання рішенням у справі законної сили.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що грошова застава позивача навіть у разі задоволення адміністративного позову все одно буде перерахована до Державного бюджету, чим буде заподіяно шкоду правам та інтересам Позивача, відновлення яких потребуватиме значних зусиль та витрат у зв'язку з необхідністю проходження додаткової процедури по поверненню грошових коштів з державного бюджету згідно Порядку, затвердженого наказом Держмитслужби № 618 від 20.07.2007 р., та подання нової позовної заяви про стягнення грошових коштів з Державного бюджету України в разі відмови повернення коштів в добровільному порядку. (а.с.12-14)

Відповідно до ч.1 ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно ч.3 ст.117 КАС України подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд в порядку забезпечення позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.

Згідно п.17 Постанови Пленуму ВАСУ від 06.03.2008 р. № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» судам необхідно враховувати, що згідно з частинами третьою та четвертою статті 117 КАС України забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: 1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2) заборони вчиняти певні дії. Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним.

Таким чином, підставами для забезпечення позову є: 1) наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) наявність неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття таких заходів; 4) очевидність ознак протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку про те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення клопотання про забезпечення позову, оскільки матеріали заяви ТОВ «КЛІОН» не містять доказів того, що спірне рішення завдає будь-якої шкоди сторонам по справі, заявником не наведено обставин, що свідчать про існування очевидної безпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача чи третіх осіб на стороні позивача до ухвалення рішення.

Колегія суддів зазначає, що існує порядок повернення надміру сплачених коштів, регламентований відповідними нормативно-правовими актами, у зв'язку з чим твердження Позивача відносно того, що у разі задоволення адміністративного позову відновлення їх прав потребуватиме значних зусиль, є безпідставним.

Виходячи зі змісту заяви ТОВ «КЛІОН» про забезпечення позову, вимоги якої фактично зводяться до забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення Митниці, колегія суддів приходить до висновку про помилковість рішення суду першої інстанції та неможливість задоволення вищезазначеного клопотання, оскільки при задоволенні клопотання про забезпечення позову у спосіб запропонований Заявником, судом першої інстанції фактично було вирішено питання про скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2014/00240/1 від 25.06.2014 р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2014/00418 від 25.06.2014 р., що є неприпустимим, протирічить вимогам п.17 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року та не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Колегія суддів також враховує і те, що 21 серпня 2014 року за згодою ТОВ «КЛІОН» (заявника клопотання про забезпечення позову) розгляд справи було призупинено до 22 жовтня 2014 року, тобто , підприємство не заперечувало проти зупинення розгляду справи до вказаного строку, достовірно знаючи, що строк дії гарантій спливає 23 вересня 2014 року, однак ухвалу суду про зупинення розгляду справи до суду не оскаржувало.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування ухвали суду першої інстанції про забезпечення адміністративного позову за заявою ТОВ «КЛІОН» та прийняття нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання.

Керуючись п.6 ч.1 ст.199, п.4 ст.202, ст.205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Запорізької митниці Міндоходів - задовольнити.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2014 року у справі № 808/5175/14 - скасувати та прийняти нову ухвалу.

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІОН" про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 808/5175/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІОН" до Запорізької митниці Міндоходів про визнання протиправними дій та скасування рішень - відмовити.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали складено 02 жовтня 2014 року.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко