Ухвала суду № 40934861, 08.10.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1019/1753/12 Головуючий у І інстанції Опанасюк І.О.Провадження № 22-ц/780/5614/14 Доповідач у 2 інстанції Сушко Л.П.Категорія 29 08.10.2014

УХВАЛА

Іменем України

08 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Лащенка В.Д., Кулішенка Ю.М.

при секретарі: Горошук С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами Комунального закладу "Переяслав-Хмельницька центральна районна лікарня",ОСОБА_2 на рішення Переяслів-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 05 серпня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Комунального закладу "Переяслав-Хмельницька центральна районна лікарня" про стягнення матеріальних та моральних збитків завданих ушкоджень здоров'ю та каліцтвом, -

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2012 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом і враховуючи збільшені позовні вимоги просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь 21715,00грн. матеріальних витрат на лікування по чекам, 65685,00грн. одноразово за заподіяння йому каліцтва, 3045,00грн. щомісячно за заподіяння йому каліцтва, 30000,00 грн. моральної шкоди та 7151,00 грн. витрати за проведенні судові -медичні експертизи, обґрунтовуючи його тим, що 03.09.2011 року відповідач на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно наніс йому удар кулаком руки в праву частину нижньої щелепи, чим спричинив позивачу пошкодження середньої ступені тяжкості. По даному факту було порушено кримінальну справу та засуджено ОСОБА_2, а його визнано потерпілим. У зв'язку з заподіянням тілесних ушкоджень, тривалим лікуванням позивач поніс матеріальні затрати. Також просив стягнути з Переяслав-Хмельницької ЦРЛ на свою користь 26419,00грн. вартість другої операції в якості відшкодування матеріальних витрат на лікування в клінікі «Оберіг», 500,00грн. моральної шкоди в зв'язку з ненаданням позивачу необхідного лікування після перенесеної першої операції.

Рішенням Переяслав-Хмельницького суду Київської області від 05 серпня 2014 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 21120,80 грн. на лікування по чекам, 65685,00грн. одноразово за заподіяння каліцтва, 3045,00 щомісячно за заподіяння каліцтва, 7037,32грн. витрати за проведені судово-медичні експертизи та 968,83 грн. судового збору на користь держави, стягнуто з Переяслав-Хмельницької ЦРЛ на користь ОСОБА_3 25723,40грн. вартості другої операції, якості відшкодування матеріальних витрат на лікування в клініці «Оберіг», 500,00грн. моральної шкоди, 262,23 грн. судовий збір на користь держави.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволені позову ОСОБА_3 відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначив, що доказів про те, що ЗМЧС та струс головного мозку є наслідками його дій позивачем надано не було. Зазначив, що судова-медична експертиза в даній справі була проведена з порушеннями та суперечить наявним матеріалам справи.

В апеляційній скарзі КЗ «Переяслав-Хмельницька центральна районна лікарня» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволені позову ОСОБА_3 відмовити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначив, що вина лікарні у заподіяні матеріальної та моральної шкоди в судовому засіданні не доведена.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди підлягають частковому задоволенню, оскільки відповідачем були заподіянні позивачу тілесні ушкодження, останній поніс витрати на лікування на суму 21715 грн. 00 коп., що підтверджуються касовими чеками про придбання ліків.

В частині стягнення коштів з відповідача на придбання бензину, суд першої інстанції відмовив в задоволенні позовних вимог, оскільки зазначені кошти не відносяться до лікування.

Також суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди з ОСОБА_2 в сумі 30000,00 грн. у зв'язку з тим, що вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2012 року з ОСОБА_2 стягнено на користь ОСОБА_3 5000,00 грн. моральної шкоди.

Суд першої інстанції задовольнив вимоги позивача до ОСОБА_2 про одноразове стягнення з 65685 гривень та щомісячного стягнення за заподіяння каліцтва в розмірі 3045 гривень, мотивуючи тим, що позивач втратив працездатність на 50% в наслідок нанесення тілесного ушкодження відповідачем.

Крім того судом першої інстанції задоволено позовні вимоги до Переяслав-Хмельницької ЦРЛ про відшкодування матеріальної шкоди, вартості операції та лікування в клініці "Оберіг" та моральної шкоди мотивуючи тим, що в наслідок не проведення амбулаторного нагляду за позивачем, виникла необхідність у проведенні повторної операції позивачу, останній поніс моральні страждання, які підлягають відшкодуванню.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ч.1 та ч.2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ч. 2 ст. 1195 ЦК України у разі каліцтва іншого ушкодження здоров'я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно ст. 1197 ЦК України розмір заробітку (доходу), втраченого потерпілим внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, залежить від того, чи знаходиться він у трудових відносинах. Так, якщо каліцтво чи інше ушкодження здоров'я завдане фізичній особі, яка працювала за трудовим договором, то розмір втраченого заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середньомісячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності - загальної працездатності.

Згідно ч.1 ст. 1202 ЦК України відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами.

Згідно ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом щомісячних платежів.

Судом встановлено, що 03 вересня 2011 року, близько 18 години, перебуваючи на стадіоні ім. В.Лобановського, за адресою Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Спортивна 2, ОСОБА_2, приймаючи участь у футбольному матчі між командами "Костал" м. Переяслав-Хмельницький та "Саланг-Агро" с. Лецьки, Переяслав-Хмельницького району, грав на позиції захисника команди "Костал". У вказаний час між ОСОБА_2 та членом команди "Саланг-Агро" ОСОБА_3, який грав на позиції нападаючого, виникла ігрова сутичка, яка переросла в сварку із взаємними образами та штовханиною. До учасників конфлікту наблизилися гравці обох команд, які розтягли вказаних осіб, припиняючи конфлікт. Матч був зупинений головним суддею, який показав червону картку ОСОБА_3, як учаснику конфлікту. ОСОБА_3, будучи обуреним таким розвитком подій, почав апелювати до головного судді, а потім попрямував до бокового судді, щоб довести його непричетність до виникнення конфліктної ситуації. У цей момент, у ОСОБА_2, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, виник умисел на заподіяння тілесного ушкодження ОСОБА_3 Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на спричинення шкоди здоров'ю іншій особі, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та свідомо допускаючи їх настання, ОСОБА_2 наздогнав ОСОБА_3 і обходячи його по правій стороні, несподівано умисно кулаком правої руки наніс сильний удар в праву частину нижньої щелепи останнього, чим спричинив потерпілому, згідно висновку судово-медичної експертизи №438 від 26 жовтня 2011 року тілесне ушкодження у вигляді двійного перелому нижньої щелепи в області кута праворуч і 2-3 зубів ліворуч, яке відноситься до категорії пошкоджень середнього ступеню тяжкості, так як для зрощення кістки необхідний строк понад 21 день.

Згідно вироку Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2012 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України і призначено йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік 6 місяців. Згідно ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим терміном 1 рік. Стягнуто 5000,00грн. моральної шкоди.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 27 червня 2012 року вирок Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2012 року в частині цивільного позову про відшкодування матеріальної шкоди скасовано, та направлено на новий розгляд в порядку цивільного судочинства.

Судом встановлено, що 07.09.2011 року у відділенні щелепно-лицьової хірургії КЗ КОР «Київська обласна клінічна лікарня» позивачу було проведено оперативне втручання та після виписки рекомендовано амбулаторне лікування.

Позивач поніс витрати на лікування у відділенні щелепно-лицьової хірургії КЗ КОР «Київська обласна клінічна лікарня» на суму 21715 грн. 00 коп., що підтверджуються касовими чеками про придбання ліків.

Згідно медичної картки стоматологічного хворого№133 Комунального закладу «Переяслав-Хмельницька центральна районна лікарня» позивач після виписки з Київської обласної лікарні, звернувся 14.09.2011 року для амбулаторного лікування.

У зв'язку з не правильним загоєнням після операції позивач з 09.11.2011 року по 11.11.2011 року перебував на стаціонарному лікуванні в універсальній клініці «Оберіг» м. Київ, де йому проведено операцію.

Позивач поніс витрати на лікування та операцію в універсальній клініці «Оберіг»м. Київ на суму 25723,40грн..

Згідно висновку експертизи №147/к до неправильного зростання перелому нижньої щелепи призвело неналежним чином проведене (або не проведене взагалі) амбулаторне лікування пацієнта ОСОБА_3.

Згідно висновку експертизи №2/к під час процесу загоєння у ОСОБА_3, двобічного перелому нижньої щелепи такі природні фактори, як кашель, блювота, чхання, жування їжі, могли спричинити негативний вплив на процес консолідації уламків нижньої щелепи після оперативного втручання 07 вересня 2011 року, та в деякій мірі викликати необхідність проведення оперативного втручання 09 листопада 2011 року. Однак за умови правильного амбулаторного нагляду за пацієнтом негативний вплив вищевказаних факторів повинен був бути помічений та своєчасно мінімалізований шляхом проведення контрольної рентгенографії нижньої щелепи, корекції зубних шин, заміною резинової тяги.

Згідно висновку експертизи №3/к у ОСОБА_3 стійка втрата загальної працездатності у підсумку складає 50 відсотків, що згідно "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень " Наказу №6 МОЗ України від 17 січня 1995 року пункт 2.1.6 "Розлад здоров'я пов'язаний зі стійкою втратою працездатності не менш ніж на одну третину (не менш 33%)" відноситься до тяжких тілесних ушкоджень. Дані тілесні ушкодження утворились від дії тупого(их) предмету(ів), можуть відповідати строку вказаному в ухвалі. Втрата ОСОБА_3 загальної працездатності становить 50 відсотків.

Згідно довідки середня заробітна плата ОСОБА_3 становить 1200 гривень, тобто є меншою від п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, яка на 18 вересня 2012 року (момент встановлення інвалідності) становить 1102 гривень. П'ятикратний розмір мінімальної заробітної плати 1102 грн. *5 становить 5510 гривень. Щомісячний розмір відшкодування шкоди ОСОБА_3, ОСОБА_2 складає 2755 гривень. 00 коп.

З 01 грудня 2013 року мінімальна заробітна плата становить 1218 гривень. П'ятикратний розмір мінімальної заробітної плати 1218*5 становить 6090 гривень. Відтак щомісячний розмір відшкодування шкоди ОСОБА_3, ОСОБА_2 складає 3045 гривень.

З часу заподіяння каліцтва до 28 липня 2014 року пройшло 23 місяці (15*2755 грн.+8*3045 грн.)=65685 гривень. 00 коп.

З урахуванням наведеного, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги КП « Переяслав-Хмельницька центральна районна лікарня» про відсутність вини лікарні у неправильному загоєнні травми позивача, не ґрунтуються на вимогах закону та спростовуються висновками експерта №147/к.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про відсутність причинно -наслідклвого зв'язку між нанесеним ним тілесного ушкодження 03.09.2011року та втратою працездатності позивачем на 50%, не ґрунтуються на вимогах закону та спростовується висновком експерта №3/к в якому визначено, що в наслідок отриманих 03.09.2011року ОСОБА_3 тілесних ушкоджень встановлена інвалідність.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про невідповідність висновків експертизи, не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки останній погоджується з висновками, які зроблені відносно лікарні, та не погоджується з висновками щодо його особи. Інших доказів, які б спростовували висновки експертизи відповідач суду не надав.

Інші доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції викладених в рішенні не спростовують.

Таким чином, доводи апеляційних скарги не спростовують висновків суду, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційних скаргах.

На підставі викладеного та керуючись ст.. ст.. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_2, Комунального закладу «Переяслав-Хмельницька центральна районна лікарня» відхилити.

Рішення Переяслів-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 05 серпня 2014 року залишити без змін.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду по розгляду цивільних та кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий:

Судді: