Рішення № 40933051, 15.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19472/14 15.10.14

За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія «Україна» провідшкодування матеріальної шкоди 2 045,42 грн. суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача Грабовський О.О.- представник за довіреністю № 13/3060 від 09.12.13;від відповідачане з'явились

В судовому засіданні 15.10.14, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія «Україна» про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 2 045,42 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПрАТ "СК "Провідна" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 06/6749874/9069/13 від 31.05.2013р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки «Ford», державний номер НОМЕР_3, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1166, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля «Skoda», державний номер НОМЕР_1, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована ПрАТ СК «Україна», позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 2045,42 грн. шкоди в порядку регресу.

Ухвалою суду від 16.09.2014 порушено провадження у справі № 910/19472/14 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 15.10.2014.

10.10.2014 року через загальний відділ діловодства суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України на виконання вимог ухвали суду надійшли відомості щодо страхової компанії, якою видано Поліс № АЕ/621700, цивільно-правова відповідальність якого водія застрахована за вказаним полісом, який автомобіль був застрахований за даним полісом та термін дії зазначеного полісу, ліміти відповідальності страховика та розмір франшизи.

В судове засідання 15.10.14 представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду від 16.09.14 виконав, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання 15.10.14 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103030435129.

Зважаючи на те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

31 травня 2013 року за договором добровільного страхування наземного транспорту № 06/6749874/9069/13 ПрАТ «СК «Провідна» було застраховано автомобіль марки «Ford», державний номер НОМЕР_3, страхувальник - ТОВ «Енмарк»., вигодонабувачем по договору є ПАТ «Апекс-Банк».

Пунктом 22 договору визначено строк його дії з 01.06.13 по 31.05.14.

З Довідки про дорожньо-транспортну пригоду № 9245724 вбачається, що 09.08.2013р. в м. Києві по вул. Південний шляхопровід мала місце дорожньо-транспортна пригода - зіткнення за участю автомобіля «Skoda», державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, під його керуванням та автомобіля «Ford», державний номер НОМЕР_3, що належить ТОВ «Енмарк», під керуванням водія ОСОБА_3.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2 вимог п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП України постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 06.09.2013р. справа № 752/14962/13-п.

09.08.13 страхувальник звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування на рахунок СТО. Листом від 21.08.13 № 957 вигодонабувач надав свою згоду на перерахування суми страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 06/6749874/9069/13 від 31.05.13 на рахунок СТО.

Вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу марки «Ford», державний номер НОМЕР_3, в результаті його пошкодження у ДТП, відповідно до ремонтної калькуляції №1914Т від 20.08.13 та рахунку № ККС00000163 від 20.08.13 складає 3045,42 грн. з ПДВ.

29.10.13 позивачем було складено страховий акт № 12300018699 на суму 3045,42 грн. Виплата страхового відшкодування позивачем на рахунок СТО підтверджується платіжним дорученням № 0056777 від 31.10.2013р на суму 3045,42 грн.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія, який керував автомобілем «Skoda», державний номер НОМЕР_1, підтверджується постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 06.09.2013р. справа № 752/14962/13-п.

Пунктом 36.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

З матеріалів справи вбачається, що між відповідачем, як страховиком, та ОСОБА_2 як страхувальником, було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що діяв станом на 09.08.2013 (Поліс АЕ/0621700), відповідно до якого забезпечений транспортний засіб - автомобіль «Skoda», державний номер НОМЕР_1, ліміт відповідальності за заподіяну шкоду майну становить 50 000,00 грн., розмір франшизи 1000,00 грн.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля «Ford», державний номер НОМЕР_3, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 06/6749874/9069/13 від 31.05.2013р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України № 3-118гс11 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), які згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України є обов'язкові до врахування судом при прийнятті рішення у справі.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене. В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль «Ford», державний номер НОМЕР_3.

В розумінні положень Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач набув (в порядку регресу) право на виплату страхового відшкодування від страховика винної особи.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Згідно з п. 9.1. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язковий ліміт відповідальності страховика (страхова сума) - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АЕ/0621700) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50000 грн., франшиза - 1000,00 грн, таким чином з відповідача підлягає стягненню сума страхового відшкодування виплаченого позивачем за вирахуванням франшизи в сумі 2045,42 грн., що відповідає розміру позовних вимог.

В матеріалах справи наявна копія заяви позивача на адресу відповідача на виплату страхового відшкодування в порядку регресу за вих. № 521-12/ФПА від 28.05.2014р.

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та обмежується укладеним договором страхування, в свою чергу зазначеним законом випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 і доказів наявності таких суду не представлено.

Враховуючи не здійснення виплати відповідачем на користь позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 2045,42 грн. страхового відшкодування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 1827,00 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» (02140 м. Київ, вул. Ревуцького, буд. 42-Г, ідентифікаційний код 3063550) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (03049 м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 25, ідентифікаційний код 23510137) 2 045 (дві тисячі сорок п'ять) грн. 42 коп. страхового відшкодування в порядку регресу, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.10.2014 р.

Суддя Л.Г. Пукшин