Рішення № 40933036, 06.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18140/13 06.11.13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАСФАНО УКРАЇНА», м.Київ, ЄДРПОУ 35850662

до відповідача: АВЕЛІО ХОЛДІНГЗ ЛТД., Британські Віргінські Острови, реєстраційний номер 1763691

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічного акціонерного товариства «Банк «Кліринговий дім», м.Київ, ЄДРПОУ 21665382

про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів та визнання права власності

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача: Утіралов Т.Л. - по дов.

від відповідача: Виговський О.І. - по дов.

від третьої особи: Степанчук О.В. - по дов.

Відповідно до ст.77 ГПК України в судовому засіданні 30.10.2013р. оголошувалась перерва до 06.11.2013р.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАСФАНО УКРАЇНА», м.Київ звернувся до господарського суду м.Києва з позовною заявою до відповідача, АВЕЛІО ХОЛДІНГЗ ЛТД., Британські Віргінські Острови про:

- визнання недійсним договору №58БВ/57 від 16.04.2013р. купівлі-продажу цінних паперів, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАСФАНО УКРАЇНА» та АВЕЛІО ХОЛДІНГЗ ЛТД. (AVELIO HOLDINGS LTD.);

- визнання права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАСФАНО УКРАЇНА» на цінні папери, які були предметом договору №58БВ/57 від 16.04.2013р. купівлі-продажу цінних паперів, а саме: 1 просту іменну акцію Публічного акціонерного товариства «Тисменицягаз» (ЄДРПОУ 20538865), номінальною вартістю 0,25 грн., міжнародний ідентифікаційний код (код ISIN) UA4000085674; 1 просту іменну акцію Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Севастопольгаз» (ЄДРПОУ 03358305), номінальною вартістю 0,25 грн., міжнародний ідентифікаційний код (код ISIN) UA4000102602; 1 просту іменну акцію Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» (код ЄДРПОУ 03348117), номінальною вартістю 0,61 грн., міжнародний ідентифікаційний код (код ISIN) UA4000075766.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний договір купівлі-продажу цінних паперів був укладений без дотримання належної форми, що передбачена законодавством про зовнішньоекономічні договори та про цінні папери. Зокрема, у позовній заяві зазначається, що розділ 2 договору не містить всіх необхідних умов здійснення платежу, які визначені чинним законодавством України. У договорі відсутні строки та місце фактичної передачі цінних паперів і жодним чином не передбачається її документальне оформлення. Також умовами договору встановлюються санкції за невиконання зобов'язань виключно для продавця і не передбачається будь-якої відповідальності покупця за недотримання платіжних зобов'язань, що, на думку позивача, є несправедливим розподілом відповідальності між сторонами за виконання договору. Положення щодо порядку вирішення спорів між сторонами також відсутні у договорі. Позивач вказує, що зазначені дефекти форми договору слід вважати істотними порушеннями вимог чинного законодавства України щодо форми правочинів, які служать достатньою підставою для визнання договору недійсним з моменту його укладення з правовими наслідками, які встановлені чинним законодавством України.

Відповідач у відзиві б/н від 30.10.2013р. проти задоволення позову заперечив, посилаючись на дотримання вимог закону при укладенні спірного договору, на підтвердження чого надав суду юридичний висновок щодо застосування матеріальних норм права Англії та Уельсу.

Ухвалою суду від 20.09.2013р. до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, було залучено Публічне акціонерне товариство «Банк «Кліринговий дім», м.Київ.

Третя особа в поясненнях вих.№01-02/2160 від 02.10.2013р. позовні вимоги не підтримала, посилаючись на принцип свободи договору та належне виконання сторонами умов спірного правочину.

За приписами п.1 Роз'яснення №04-5/608 від 31.05.2002р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій» правовідносини, пов'язані з усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в Україні, регулюються положеннями Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», а питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом України «Про міжнародне приватне право».

За змістом п.1 ч.1 ст.76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, у тому числі, у випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.

Статтею 38 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що спори, які виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку, якщо дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України.

За змістом ч.1 ст.15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.

Враховуючи, що позивач є особою, яка є зобов'язаною передати акції за спірним договором №58БВ/57 від 16.04.2013р. купівлі-продажу цінних паперів, що був укладений на території України, дана справа підлягає розгляду за місцезнаходженням позивача.

Крім того, за приписами ст.5 Закону України «Про міжнародне приватне право» учасники правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.

Згідно з п.8.2 договору №58БВ/57 від 16.04.2013р. купівлі-продажу цінних паперів права та обов'язки сторін за цим договором, його дійсність, тлумачення, виконання та припинення, наслідки невиконання чи неналежного виконання регулюються матеріальним правом Англії та Уельсу.

За таких обставин, за висновками суду, спір у справі №910/18140/13 щодо дійсності договору №58БВ/57 від 16.04.2013р. підлягає розгляду господарським судом міста Києва на підставі норм матеріального права Англії та Уельсу.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, за висновками суду, справа може бути розглянута по суті за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 06.11.2013р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, господарський суд встановив:

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічним договором (контрактом) є матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

За приписами п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про міжнародне приватне право» іноземним елементом є ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.

Як свідчать матеріали справи, 16.04.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАСФАНО УКРАЇНА» (продавець), від імені якого на підставі договору доручення №57БД від 16.04.2013р. діяло Публічне акціонерне товариство «Банк «Кліринговий дім» (ліцензія серії АЕ №185077 від 19.10.2012р. Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерська діяльність) (повірений продавця), та іноземною юридичною особою АВЕЛІО ХОЛДІНГЗ ЛТД. (покупець) був укладений договір №58БВ/57 купівлі-продажу цінних паперів, відповідно до п.1.1 якого продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити наступні цінні папери:

- 1 просту іменну акцію Публічного акціонерного товариства «Тисменицягаз» (ЄДРПОУ 20538865), номінальною вартістю 0,25 грн., міжнародний ідентифікаційний номер (код ISIN) UA4000085674, за ціною 1 грн.;

- 1 просту іменну акцію Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Севастопольгаз» (ЄДРПОУ 03358305), номінальною вартістю 0,25 грн., міжнародний ідентифікаційний номер (код ISIN) UA4000102602 за ціною 1,90 грн.;

- 1 просту іменну акцію Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» (код ЄДРПОУ 03348117), номінальною вартістю 0,61 грн., міжнародний ідентифікаційний номер (код ISIN) UA4000075766 за ціною 2,10 грн.

Згідно з п.1.3 правочину сторони домовились, що загальна ціна цінних паперів за цим договором складає 5 грн.

В силу п.2.1 договору в редакції додаткового договору №1 від 30.05.2013р. покупець зобов'язався не пізніше 15.08.2013р. перерахувати з банківського рахунку покупця на банківський рахунок продавця, що зазначений у даному договорі, загальну суму правочину згідно п.1.3 договору.

Пунктом 3.1 договору визначено, що перереєстрація права власності на цінні папери здійснюється в Національній депозитарній системі України.

Відповідно до п.3.2 договору від 16.04.2013р. продавець зобов'язався протягом 3 банківських днів з дати підписання цього договору надати зберігачу продавця відповідні розпорядження на переказ цінних паперів зі свого рахунку в цінних паперах на рахунок у цінних паперах покупця у зберігача Публічного акціонерного товариства «Банк «Кліринговий дім». Покупець зобов'язався протягом 3 банківських днів з дати підписання договору надати зберігачу розпорядження про зарахування цінних паперів на свої рахунки в цінних паперах у зберігача Публічного акціонерного товариства «Банк «Кліринговий дім». Документом, що підтверджує факт зарахування цінних паперів на рахунки в цінних паперах покупця у зберігача відповідно до п.3.3 договору є виписка з рахунків в цінних паперах покупця у зберігача покупця.

Пунктом 3.4 договору встановлено, що право власності на цінні папери переходить до покупця з моменту їх зарахування на його рахунки у цінних паперах у зберігача.

При цьому, у п.3.5 договору зазначається, що сторони дійшли згоди, що з моменту укладення цього договору сукупність прав з цінних паперів переходить до покупця, і що покупець має всі права акціонера, включаючи, але не обмежуючись, право на отримання дивідендів та будь-яких інших виплат, які оголошуються чи сплачуються за цінними паперами, та право на участь в управлінні емітентом цінних паперів. Крім того, продавець визнає, що до моменту перереєстрації права власності на цінні папери він володіє цінними паперами, але при реалізації прав з цінних паперів діє в якості довіреної особи покупця, і він буде здійснювати всі дії відносно цінних паперів, які покупець може уповноважити його здійснити.

Як вказувалось, у п.8.2 договору сторони погодили, що права та обов'язки сторін за цим договором, його дійсність, тлумачення, виконання та припинення, наслідки невиконання чи неналежного виконання регулюються матеріальним правом Англії та Уельсу.

При цьому, як свідчать матеріали справи, 30.04.2013р. відбулися позачергові загальні збори акціонерів Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз», на яких, зокрема, було прийнято рішення про обрання членів ревізійної комісії товариства. Відповідно до протоколу №16 від 30.04.2013р. позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» відповідача було обрано членом ревізійної комісії вказаного господарського товариства.

За змістом п.2.6 Постанови №11 від 29.05.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено (договір, який не укладено). У зв'язку з наведеним господарським судам необхідно встановлювати, чи є оспорюваний правочин вчиненим та з якого моменту.

Відповідно до ст.31 Закону України «Про міжнародне приватне право», якщо інше не передбачено законом, форма правочину має відповідати вимогам права, яке застосовується до змісту правочину, але достатньо дотримання вимог права місця його вчинення. Зовнішньоекономічний договір, якщо хоча б однією стороною є громадянин України або юридична особа України, укладається в письмовій формі незалежно від місця його укладення, якщо інше не встановлено законом або міжнародним договором України.

Матеріали справи свідчать, що договір №58БВ/57 від 16.04.2013р. купівлі-продажу цінних паперів був укладений у письмовій формі, зокрема, вказану угоду підписано представниками сторін та третьої особи та скріплено їх печатками.

За таких обставин, враховуючи, що позивач звернувся до суду з позовом про визнання договору №58БВ/57 від 16.04.2013р. недійсним, господарським судом було встановлено, що спірний договір було вчинено 16.04.2013р. з моменту його підписання представниками сторін та третьої особи.

Згідно із ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Пунктом 2.1. Постанови №11 від 29.05.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За приписами ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними.

Як вказувалося вище, в обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення спірного договору купівлі-продажу цінних паперів без дотримання належної форми, що передбачена законодавством про зовнішньоекономічні договори та про цінні папери, а також непогодження сторонами усіх необхідних умов договору купівлі-продажу цінних паперів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про міжнародне приватне право» при застосуванні права іноземної держави суд чи інший орган встановлює зміст його норм згідно з їх офіційним тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі.

При цьому, частинами 2-3 ст.8 вказаного Закону України передбачено, що з метою встановлення змісту норм права іноземної держави суд чи інший орган може звернутися в установленому законом порядку до Міністерства юстиції України чи інших компетентних органів та установ в Україні чи за кордоном або залучити експертів. Особи, які беруть участь у справі, мають право подавати документи, що підтверджують зміст норм права іноземної держави, на які вони посилаються в обґрунтуванні своїх вимог або заперечень, іншим чином сприяти суду чи іншому органу у встановленні змісту цих норм.

Відповідачем на підтвердження змісту норм матеріального права Англії та Уельсу, на які АВЕЛІО ХОЛДІНГЗ ЛТД. посилається в обґрунтування своїх заперечень, було представлено суду нотаріально посвідчений переклад юридичного висновку б/н від 07.10.2013р. Юридичної фірми «EVERSHEDS LLP».

Зокрема, пунктом 3.1 вказаного висновку визначено, що відповідно до права Англії є чинним пункт 3.5 спірного договору за змістом якого з моменту укладення цього договору сукупність прав з цінних паперів переходить до покупця, і що покупець має всі права акціонера, включаючи, але не обмежуючись, право на отримання дивідендів та будь-яких інших виплат, які оголошуються чи сплачуються за цінними паперами, та право на участь в управлінні емітентом цінних паперів.

У п.3.4 висновку вказується, що за умови, якщо договір укладений у письмовій формі і належним чином оформлений сторонами, і не містить жодної відкладальної обставини, право власності на акції переходить від особи, яка передає акції, до набувача (ст. 53(1)(с) Закону про майно від 1925р.) після виконання такого договору. Це означає, що права, посвідчені акціями компанії, переходять від особи, яка передає акції, до набувача до моменту переходу права власності на акції. Цей принцип права Англії відображений у судовій практиці.

За змістом п.3.7 висновку, особа, яка передає акції, діє як довірена особа щодо реалізації прав набувача, посвідчених акціями, що передаються, до моменту переходу права власності на такі акції до набувача.

Відповідно до п.3.8 висновку за умови, що набувач сплатив повну ціну переданих акцій особі, яка передає акції, особа, яка передає акції, повинна здійснювати всі належні їй права голосу за акціями, що передаються, як довірена особа набувача.

При цьому, Товариством з обмежено відповідальністю «ЛАСФАНО УКРАЇНА» не було доведено до відома суду норм права Англії та Уельсу, вимогам яких не відповідає форма та зміст спірного договору.

Згідно з ч.4 ст.8 Закону України «Про міжнародне приватне право» якщо зміст норм права іноземної держави в розумні строки не встановлений, незважаючи на вжиті згідно з цією статтею заходи, застосовується право України.

Дослідивши зміст та форму спірного правочину судом встановлено, що договір №58БВ/57 від 16.04.2013р. купівлі-продажу цінних паперів містить усі необхідні реквізити договору купівлі-продажу цінних паперів. При його укладенні дотримані усі основні вимоги, які пред'являються чинним законодавством України до зовнішньоекономічних договорів та правочинів з цінними паперами, які укладаються за участю торговців цінними паперами. Крім того, ті положення, на відсутність яких посилається позивач у позовній заяві, не належать до числа істотних умов договору купівлі-продажу, а отже, їх відсутність не робить спірний договір неукладеним.

За таких обставин, судом встановлено, що відповідач правомірно та на законних підставах набув правового статусу акціонера Публічного акціонерного товариства «Тисменицягаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Севастопольгаз» та Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» та всіх корпоративних прав акціонера щодо вказаних акціонерних товариств, які посвідчуються відповідними акціями Публічного акціонерного товариства «Тисменицягаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Севастопольгаз» та Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз», в тому числі, право бути обраним до складу органів емітентів акцій, зокрема, бути обраним до складу ревізійної комісії Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» з моменту укладення договору купівлі-продажу цінних паперів №58БВ/57. Зокрема, обрання відповідача членом ревізійної комісії Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» на загальних зборах вказаного господарського товариства повністю відповідає вимогам законодавства, а відповідач є членом ревізійної комісії Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» з 16.04.2013р.

Таким чином, позивачем не було доведено належними та допустимими доказами наявність підстав для визнання договору №58БВ/57 від 16.04.2013р. купівлі-продажу цінних паперів недійсним через невідповідність його форми та змісту вимогам іноземного права, а також вимогам закону України.

При цьому, з огляду на відсутність підстав для визнання спірного правочину недійсним, вимога про визнання права власності на акції, що є предметом договору №58БВ/57 від 16.04.2013р. купівлі-продажу цінних паперів, також не підлягає задоволенню.

За таких обставин, виходячи з викладеного вище, господарський суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАСФАНО УКРАЇНА», м.Київ до АВЕЛІО ХОЛДІНГЗ ЛТД., Британські Віргінські Острови про визнання недійсним договору №58БВ/57 від 16.04.2013р. купівлі-продажу цінних паперів та визнання права власності на акції є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає віднесенню на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.22, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАСФАНО УКРАЇНА», м.Київ до АВЕЛІО ХОЛДІНГЗ ЛТД., Британські Віргінські Острови про визнання недійсним договору №58БВ/57 від 16.04.2013р. купівлі-продажу цінних паперів, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАСФАНО УКРАЇНА» та АВЕЛІО ХОЛДІНГЗ ЛТД. (AVELIO HOLDINGS LTD.); визнання права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАСФАНО УКРАЇНА» на цінні папери, які були предметом договору №58БВ/57 від 16.04.2013р. купівлі-продажу цінних паперів, а саме: 1 просту іменну акцію Публічного акціонерного товариства «Тисменицягаз» (ЄДРПОУ 20538865), номінальною вартістю 0,25 грн., міжнародний ідентифікаційний код (код ISIN) UA4000085674; 1 просту іменну акцію Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Севастопольгаз» (ЄДРПОУ 03358305), номінальною вартістю 0,25 грн., міжнародний ідентифікаційний код (код ISIN) UA4000102602; 1 просту іменну акцію Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» (код ЄДРПОУ 03348117), номінальною вартістю 0,61 грн., міжнародний ідентифікаційний код (код ISIN) UA4000075766.

У судовому засіданні 06.11.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 11.11.2013р.

Суддя М.О. Любченко