Постанова № 40931853, 07.10.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2014 р. Справа № 804/15254/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горбалінського В.В.

при секретарі судового засідання - Решетнік А.М.

за участю:

представника позивача - Майтака І.В.

представника відповідача - Лабур М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.05.2014 року № 0000402201 , -

ВСТАНОВИВ:

22.09.2014 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.05.2014 року № 0000402201.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства з плати за землю за період з 01.01.2012 року по 28.02.2014 року, за результатами якої складено акт від 29.04.2014 року, яким встановлено заниження орендної плати за землю на загальну суму 230 739, 84 грн. В подальшому на підставі висновків вказаного акту 23.05.2014 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000402201, яким підприємству визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 288 424,80 грн. Позивач вважає вказане рішення безпідставними та таким, що підлягає скасуванню, оскільки сплата орендної плати за землю здійснювалась відповідно до договору оренди земельної ділянки.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та зазначив, що з 01.01.2011 року питання орендної плати за землю регулюються ст. 288 Податкового кодексу України. Відповідно до п. 288.5 ст. 288 Кодексу розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності встановлюється на рівні трикратного розміру земельного податку. В ході перевірки встановлено заниження позивачем грошового зобов'язання з орендної плати за землю, що було зафіксовано в акті перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Оскільки факт порушення вимог податкового законодавства відображено в акті перевірки, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, та дослідивши докази, що містяться в ній, зазначає наступне.

Публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат» зареєстроване як юридична особа 30.07.2001 року.

26.09.2007 року між Бердянською міською радою (орендодавець) та акціонерним товариством «Криворізький залізорудний комбінат» (орендар) укладено договір оренди землі № 1360.

Відповідно до умов договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку для розміщення та обслуговування дитячого оздоровчого комплексу, яка знаходиться в м. Бердянську, Запорізької області, по вул. Толстого - пров. Матросова, 163/5. В оренду передається земельна ділянка площею 5,8888 га., нормативно грошова оцінка якої складає 4 102 093 грн. Строк дії договору до 01.01.2012 року.

Пунктом 9 договору визначено: «Річна орендна плата виситься орендарем у грошовій формі у розмірі 1% (один відсоток) від її нормативної грошової оцінки (на підставі рішення тридцять дев'ятої (ІІ частина) сесії міської ради ІV скликання від 20.04.2005 року № 1 «Про затвердження переліку розмірів орендної плати за земельні ділянки в м. Бердянськ».

22.04.2008 року між сторонами укладено додаткову угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, а саме:

1. В пункті 9 Договору «Орендна плата» замість слів «у розмірі 1% (одного відсотка) від її нормативної грошової оцінки» читати: «у розмірі 3% (три відсотка) від її нормативно грошової оцінки» і далі читати за текстом.

2. Доповнити розділ «Інші права та обов'язки сторін» Договору наступним пунктом:

«Розмір річної орендної плати за земельну ділянку є несталим. У разі зміни річної орендної плати за земельну ділянку відповідно до вимог чинного законодавства, розмір орендної плати земельної ділянки змінюватиметься без внесення змін та доповнень до цього Договору».

Умови цієї додаткової угоди, у відповідності до ст. 631 Цивільного кодексу України, застосовуються до відносин між Сторонами за Договором з 01.01.2008 року.

23.04.2009 року на шістдесят четвертій сесії Бердянської міської ради V скликання прийнято рішення № 5 «Про внесення змін та доповнень до Переліку розмірів орендної плати за земельні ділянки в м. Бердянську», відповідно до якого орендна плата за земельні ділянки з призначенням: пляжі діючих дитячих закладів оздоровлення та відпочинку; діючих дитячих санаторно-курортних та оздоровчих закладів становить 1% від нормативної грошової оцінки.

На виконання вказаного рішення 14.07.2009 року між сторонами укладено додаткову угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, а саме:

1. В пункті 9 Договору «Орендна плата» замість слів «у розмірі 3% (три відсотка) від її нормативної грошової оцінки» читати: «у розмірі 1% (один відсоток) від її нормативної грошової оцінки» і далі читати за текстом.

Умови цієї додаткової угоди застосовуються до відносин між Сторонами за Договором з 24.04.2009 року.

01.03.2012 року між сторонами укладено угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки (додаткова угода) відповідно до якої продовжено строк дії договору оренди землі № 1360 від 26.09.2007 року до 01.01.2061 року.

29.04.2014 року працівниками Бердянської ОДПІ складено Акт № 050/08-22-22-11/00191307 «Про результати невиїзної документальної перевірки ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» з питань дотримання вимог податкового законодавства з плати за землю за період з 01.01.2012 року по 28.02.2014 року по земельній ділянці площею 5,888 га., розташованій за адресою: м. Бердянськ, вул. Толстого - пров. Матросова, 163/5».

Відповідно до висновків вказаного акту перевіркою встановлено порушення вимог п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми орендної плати за землю, що призвело до несплати до бюджету суми податкового зобов'язання ПАТ «Кривбасзалізрудком» по орендній платі за землю у розмірі 230 739,84 грн., а саме: за 2012 рік - 106 496 грн., за 2013 рік - 106 494,65 грн., за січень-лютий 2014 року - 17 749,19 грн.

На підставі вищевказаних висновків податковим органом 23.05.2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000402201, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 288 424,80 грн. в т.ч. за основним зобов'язанням в розмірі 230 739,84 грн. та за штрафними санкціями - 57 684,96 грн.

Вирішуючи правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення суд виходить з наступного.

З 01.01.2011 року питання щодо визначення розмір орендної плати за землю регулюється Податковим кодексом України.

Відповідно до п.1.1 ст. 1 Податкового кодексу України визначено, що податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно статті 9 Податкового Кодексу України визначено, що плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів.

Відповідно до підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XIII - орендна плата).

Справляння плати за землю здійснюється відповідно до положень Податкового кодексу України з урахуванням критеріїв, які визначені у розділі XIII «Плата за землю»

Відповідно до пп. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України передбачено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Пунктами 288.1, 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Згідно п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України визначено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Водночас пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України визначається, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Як вбачається з матеріалів справ позивачем здійснювався розрахунок річної орендної плати по земельній ділянці площею 5,888 га., розташованій за адресою: м. Бердянськ, вул. Толстого - пров. Матросова, 163/5 у розмірі 1% відсотка від її нормативної грошової оцінки і вказаний розмір встановлювався угодою між орендодавцем та орендарем згідно договору оренди земельної ділянки та додаткових угод до нього.

Проте з 01.01.2011 року питання визначення розмір орендної плати за землю регулюється Податковим кодексом України та саме в ньому визначено розмір мінімальної ставки орендної плати за землю, яка не може бути меншою бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Суд погоджується з твердженням позивача про те, що орендна плата за землю встановлена сторонами договору оренди земельної ділянки та не може змінюватись без внесення змін до самого договору оренди, оскільки договір оренди земельної ділянки є цивільно-правовим, а отже йому притаманні такі ознаки, як свобода договору, обов'язковість його виконання сторонами тощо. Суб'єкт владних повноважень (в даному випадку податковий орган), який не є учасником договору, не може здійснювати владні управлінські функції шляхом втручання у відносини сторін договору, але має право контролювати належність виконання договору та відповідність його умов вимогам чинного законодавства України, зокрема стежити, щоб такі умови не суперечили інтересам суспільства. Якщо ж договір пов'язаний зі сплатою податків і, на думку суб'єкта владних повноважень, спрямований на ухилення від їх сплати, останній, за допомогою адміністративних заходів, уповноважений відновити публічний порядок.

Таким чином суд зазначає, що зміна розміру орендної плати згідно вимог Податкового кодексу України є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками і не тягне автоматичну зміну умов договору щодо розміру орендної плати, якщо така зміна не передбачена самим договором.

Як вбачається зі змісту додаткової угоди від 22.04.2008 року укладеної між сторонами «розмір річної орендної плати за земельну ділянку є несталим. У разі зміни річної орендної плати за земельну ділянку відповідно до вимог чинного законодавства, розмір орендної плати земельної ділянки змінюватиметься без внесення змін та доповнень до цього Договору». Таким чином укладаючи дану додаткову угоду до договору оренди, сторони досягли згоди у порядку визначення орендної плати за землю та передбачили можливість її зміни, на підставі вимог чинного законодавства (в даному випадку набрання чинності Податковим кодексом України з 01.01.2011 року) без внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно до вимог п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до вимог п.123.1 ст. 123 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1,54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Оскільки в ході судового розгляду справи судом підтверджено висновки податкового органу про заниження підприємством грошового зобов'язання з орендної плати за землю на загальну суму 230 739, 84 грн., суд вважає оскаржуване податкове повідомлення - рішення в цій частині обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є необґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167, 183-3, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.05.2014 року № 0000402201 - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 13.10.2014 року.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 13.10.2014 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.В. Горбалінський В.В. Горбалінський А.О. Кошля