Ухвала суду № 40930936, 14.10.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/7307/14 Справа № 199/528/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Якименко Л. Г. Доповідач - Свистунова О.В. Категорія 53

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Свистунової О.В.

суддів Міхеєвої В.Ю., Ремеза В.А.

за участю секретаря Книш К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну справу

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський завод прокатних валків»

на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 липня 2014 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський завод прокатних валків» про стягнення персональної надбавки до заробітної плати, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський завод прокатних валків» про стягнення персональної надбавки до заробітної плати, від сплати судового збору звільнений, відповідно до вимог чинного законодавства.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на ті обставини, що з 24 липня 2006 року по теперішній час позивач працює в ПАТ «Дніпропетровський завод прокатних валків» шихтовщиком вальцеливарного цеху. Згідно наказу №744-лс від 29.03.2013 «Про зміну системи оплати праці працівникам вальцеливарного цеху» передбачено перевести з 01 квітня 2013 працівників-відрядників вальцеливарного цеху на почасову оплату праці.

Згідно п. 3 Положення «Про персональні надбавки працівникам підприємства» та п.3 Положення «Про оплату праці працівників вальцеливарного цеху» передбачено, що заробітна плата працівників вальцеливарного цеху складається з оплати по годинній тарифній ставці, оплати по встановленій персональній надбавці з урахуванням коефіцієнта, доплати за шкідливі умови праці, доплати за роботу у вечірній та нічний час, доплати за роботу у святкові та вихідні дні, доплати за роботу надурочно, доплати за виконання роботи відсутнього працівника.

Наказом №1416-лс від 25.07.2013 дія Положення про персональні надбавки працівникам підприємства продовжена до 31.08.2013 року.

За період з квітня 2013 року по липень 2013 року включно позивач отримував персональну надбавку, однак, при отриманні розрахункового листа 10 вересня 2013 року за серпень 2013 року він дізнався про те, що персональна надбавка не була нарахована, хоча наказ про не нарахування персональної надбавки відсутній, претензій про неналежне виконання трудових обов'язків у серпні не надходило.

Таким чином, позивач просив стягнути з відповідача персональну надбавку за серпень 2013 року в розмірі 1564грн. 64 коп.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 липня 2014 року позов задоволено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський завод прокатних валків» на користь ОСОБА_2 персональну надбавку до заробітної плати за серпень 2013 року у розмірі 1 564 гривень 64 копійки. Вирішено питання стосовно судових витрат.

У апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, з тих підстав, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в межах заявлених вимог та на підставі тих доказів, що надані були сторонами під час розгляду справи по суті, в достатньо повному обсязі з'ясував права і обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону.

Судом встановлено, що з 24 липня 2006 року по теперішній час, позивач перебуває у трудових відносинах із відповідачем і працює шихтовщиком вальцеливарного цеху, що підтверджується трудовою книжкою та наказом про прийняття на роботу.

Згідно з наказом №744-лс від 29.03.2013 «Про зміну системи оплати праці працівникам вальцеливарного цеху» передбачено переведення з 01.04.2013 працівників-відрядників вальцеливарного цеху на погодинну оплату праці.

Відповідно до п. 3 Положення «Про персональні надбавки працівникам підприємства» та п. 3 Положення «Про оплату праці працівників вальцеливарного цеху» заробітна плата працівників вальцеливарного цеху складається з оплати по годинній тарифній ставці, оплати по встановленій персональній надбавці з урахуванням коефіцієнта, доплати за шкідливі умови праці, доплати за роботу у вечірній та нічний час, доплати за роботу у святкові та вихідні дні, доплати за роботу надурочно, доплати за виконання роботи відсутнього працівника.

Наказом №1416-лс від 25 липня 2013 року дія Положення про персональні надбавки працівникам підприємства продовжена до 31 серпня 2013 року.

Згідно зі ст. 94 КЗпП України та ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується (ч. 2 ст. 94 КЗпП України).

За ч. 1 ст. 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці» до структури заробітної плати входить основна заробітна плата (винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки)). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців), додаткова заробітна плата (винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій) та інші заохочувальні компенсаційні виплати (до них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми).

Тому, колегія суддів не може взяти до уваги посилань апеляційної скарги про те, що надбавки не входять до складу основної заробітної плати.

Суд першої інстанції правильно встановив, що п. 3.4 колективного договору передбачає обов'язок роботодавця проводити оплату праці та матеріальне стимулювання працівників підприємства (розміри надбавок, премій, винагород та інших компенсаційних та гарантованих виплат) відповідно до розроблених положень.

Такими положеннями є Положення «Про персональні надбавки працівникам підприємства» (п. 3) та Положення «Про оплату праці працівників вальцеливарного цеху» (п. 3.), які передбачають, що заробітна плата працівників вальцеливарного цеху складається з оплати по годинній тарифній ставці, оплати по встановленій персональній надбавці з урахуванням коефіцієнта, доплати за шкідливі умови праці, доплати за роботу у вечірній та нічний час, доплати за роботу у святкові та вихідні дні, доплати за роботу надурочно, доплати за виконання роботи відсутнього працівника.

Відповідно до ч. 3 ст. 97 КЗпП України власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Пунктами 8 положення «Про оплату праці працівників вальцеливарного цеху» та положення «Про персональні надбавки працівникам підприємства» встановлено, що розмір фактичної надбавки для працівників ВЛЦ за рахунковий місяць здійснюється з урахуванням індивідуального коефіцієнту за місяць, який має бути у діапазоні від 0 до 1. Пунктом 10 зазначених положень встановлено за що працівник може отримати коефіцієнт нижче 1.

Наказом Голови правління ПАТ «Дніпропетровський завод прокатних валків» №1627-лс від 30 серпня 2013 року встановлено нарахування працівникам підприємства встановлених надбавок за відпрацьований час у серпні 2013 року та застосувати коефіцієнт згідно даних ООТіЗ.

Позивачу встановлено за серпень 2013 року коефіцієнт 1. Разом з тим, Головою правління ПАТ «Дніпропетровський завод прокатних валків» накладено резолюцію щодо встановлення для працівників ВЛЦ за серпень 2013 року коефіцієнт 0.

Посилаючись на правомірність дій адміністрації підприємства щодо встановлення за серпень 2013 року коефіцієнту 0 для позивача ОСОБА_2, відповідач не надав ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції доказів на підтвердження правомірності застосування шляхом видання окремого розпорядження або окремого наказу відносно ОСОБА_2 коефіцієнту нижче « 1», застосування видів дисциплінарного стягнення тощо, як то передбачено положеннями «Про оплату праці працівників вальцеливарного цеху» та «Про персональні надбавки працівникам підприємства».

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до наказу №819-лс від 09 квітня 2013 року про встановлення ОСОБА_2 персональної надбавки 9,20 та відпрацьованих позивачем у серпні місяці 2013 року годин в кількості 170,07, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що слід стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський завод прокатних валків» на користь ОСОБА_2 персональну надбавку до заробітної плати за серпень 2013 року у розмірі 1564 грн. 64 коп. (9,20 х 170,07).

Приведені в апеляційній скарзі доводи відповідача не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Встановивши вказані обставини та докази в їх підтвердження, суд прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків у рішеннях суду, протирічать вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, матеріалам справи, зводяться до переоцінки доказів по справі.

Судом першої інстанції у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, справа розглянута у рамках позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які б могли призвести до скасування або зміни рішення суду, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Враховуючи викладене та конкретні обставини справи, судове рішення відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права і тому, колегія апеляційного суду вважає, що згідно до ст. 308 ЦПК України правових підстав для скасування рішення не вбачає, а тому, доводи апеляційної скарги підлягають відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 308, 314 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський завод прокатних валків» - відхилити.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 липня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді