Ухвала суду № 40927530, 07.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2014 року м. Київ К/800/43734/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Логвиненка А.О.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_2 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2014 року у справі за позовом приватного підприємця ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Рівне, Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області, Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області про стягнення помилково сплачених сум єдиного внеску,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2014 року приватний підприємець ОСОБА_2 звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Рівне, Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області, Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області про стягнення помилково сплачених сум єдиного внеску.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 02.04.2014 року позов приватного підприємця ОСОБА_2 було задоволено повністю. Стягнуто з Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області через Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області на користь ОСОБА_2 помилково сплачені суми єдиного внеску в загальному розмірі 10153,64 грн..

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2014 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області було задоволено. Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 02.04.2014 року скасовано та прийнято нову постанову, якою відмовлено в задоволенні адміністративного позову.

У касаційній скарзі приватний підприємець ОСОБА_2, не погоджуючись з даним рішенням, посилаючись на допущені судом апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2014 року та залишити в силі постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 02.04.2014 року.

Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне та Державна податкова інспекція у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області подали заперечення на касаційну скаргу, в яких вони просять касаційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга приватного підприємця ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.

Судами встановлено, що ОСОБА_2 є фізичною особою - підприємцем, що перебуває на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності. 24.12.2009 року останній було призначено пенсію за віком.

В період з 2011 року по жовтень 2013 року позивач сплачувала єдиний соціальний внесок в розмірі, що дорівнює мінімальному страховому внеску. 11.11.2013 року ОСОБА_2 звернулася до управління Пенсійного фонду України в м. Рівне з вимогою про повернення помилково сплачених коштів, оскільки звільнена від сплати єдиного внеску відповідно до частини 4 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». У відповідь на вимогу управління Пенсійного фонду України в м. Рівне рекомендувало позивачу звернутися до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області, так як останній з 01.10.2013 року передано функції щодо адміністрування єдиного внеску.

15.11.2013 року та 27.11.2013 року приватний підприємець ОСОБА_2 зверталася до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області із заявами про повернення помилково сплачених сум єдиного внеску в розмірі 10153,64 гривень, однак, зазначені кошти їй не було повернуто.

Із набранням чинності Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи», функції щодо адміністрування єдиного внеску передані органам доходів і зборів.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

За змістом частини 4 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», особи, зазначені у пункті 4 частини 1 статті 4 вказаного закону, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Дана норма набрала законної сили 06.08.2011 року.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_2 звільнена від сплати єдиного внеску, оскільки є пенсіонером за віком та не укладала договір з Пенсійним фондом про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Відтак, сплачені нею кошти підлягають поверненню.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 2011 року по жовтень 2013 року ОСОБА_2 сплачувала за себе, як за фізичну особу - підприємця, єдиний соціальний внесок в розмірі, що дорівнює мінімальному страховому внеску. Вказаний період було зараховано до страхового стажу останьої та, в подальшому, враховано при перерахунку її пенсії, який проведено 28.10.2013 року. Зі здійсненням перерахунку розмір пенсії позивача збільшився.

Однак, після проведення перерахунку пенсії ОСОБА_2 звернулася до управління Пенсійного фонду України в м. Рівне та Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області з вимогою повернути помилково сплачені суми єдиного внеску.

Відтак, є підстави вважати сплату ОСОБА_2 єдиного внеску не помилковим, а, що спрямований на збільшення соціальних виплат.

Враховуючи, що ОСОБА_2, отримуючи пенсію за віком, добровільно приймала участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування шляхом сплати єдиного внеску на рахунок управління Пенсійного фонду України, суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтовного висновку відмовивши приватному підприємцю ОСОБА_2 в задоволенні адміністративного позову про повернення сплачених сум єдиного внеску.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2014 року у справі за позовом приватного підприємця ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Рівне, Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області, Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області про стягнення помилково сплачених сум єдиного внеску - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О.Є. Донець

А.О. Логвиненко

В.Ф. Мороз