Ухвала суду № 40927502, 23.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" вересня 2014 р. м. Київ К/800/66265/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідач:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Титенко М. П. Чорноус Л. В. Мильнікова М. М.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2013 рокуу справі№ 826/4411/13-аза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Трейд-Інвест»доДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києвіпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2013 року у справі № 826/4411/13-а в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2013 року апеляційну скаргу ТОВ «Компанія Трейд Інвест» задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2013 року у справі № 826/4411/13-а скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити. Визнано протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби № 0000111530, № 0000171530 від 18.03.2013 року.

Не погоджуючись із постановою апеляційного суду, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, залишити в силі постанову суду першої інстанції. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, п. п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198, п. п. 200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Компанія Трейд-Інвест» щодо правомірності нарахування від'ємного значення податку на додану вартість, задекларованого у декларації за листопад 2012 року, складено акт від 22.02.2013 року № 961/15/332-36629664, яким зафіксовано порушення. п. 198.2, 198.3 ст. 198, п. п. 200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки відповідачем 18.03.2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000111530, яким позивачу зменшено від'ємне значення суми ПДВ в розмірі 1 524 353,00 грн.; № 0000171530, яким позивачу зменшено від'ємне значення суми ПДВ в розмірі 1 167,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Суд апеляційної інстанцій дійшов висновку про задоволення позову, оскільки матеріалами справи спростовується порушення позивачем вимог податкового законодавства, що стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень.

Колегія суддів погоджується з таким висновком апеляційного суду, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно із п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

07.09.2012 року в між позивачем (покупець) та ПП «ФК «Проектторгсервіс 2006» (продавець) укладено договір № 2-МП/ФК/М купівлі-продажу майнових прав, згідно з яким позивач придбав майнові права об'єкту будівництва за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул. Харківська, 116.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що передача майнових прав позивачу по цьому договору підтверджується актом приймання-передачі майнових прав від 17.10.2012 року.

На виконання договору ПП «ФК «Проектторгсервіс 2006» видало податкову накладну від 17.10.2012 року № 2.

Позивач в повному обсязі оплатив придбані по цьому договору майнові права, що підтверджується платіжними дорученнями № № 97, 98, 103 від 27.11.2012 року.

12.09.2012 року між позивачем (покупець) та ПП «ФК «Проектторгсервіс 2006» (продавець) укладено договір № 3-МП/ФК/МЕ купівлі-продажу майнових прав, згідно з яким позивач придбав майнові права об'єкту будівництва за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Генічеська,1/3.

Передача майнових прав позивачу по цьому договору підтверджується актом приймання-передачі майнових прав від 19.10.2012 року.

На виконання договору ПП «ФК «Проектторгсервіс 2006» видало податкову накладну від 19.10.2012 р. № 3.

Позивач оплатив в повному обсязі придбані майнові права, що підтверджується платіжними дорученнями № № 100, 101, 104 від 27.11.2012 року.

15.10.2012 року між позивачем (покупець) та ПП «ФК «Проектторгсервіс 2006» (продавець) укладено договір № 1-МП/ФК/Ф купівлі-продажу майнових прав, згідно якого позивач придбав майнові права об'єкту будівництва за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Леніна,52.

Передача майнових прав позивачу по цьому договору підтверджується Актом приймання-передачі майнових прав від 15.10.2012 року.

На виконання договору ПП «ФК «Проектторгсервіс 2006» видало Податкову накладну від 15.10.2012 року № 1,

Позивач в повному обсязі оплатив майнові права по договору № 1-МП/ФК/Ф, що підтверджується платіжним дорученням № № 94,95 від 16.11.2012 року, № № 96,102 від 27.11.2012 року.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 10.09.2012 року позивачем укладено договір про наміри з ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Лазер», за умовами якого позивач мав намір продати, а ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Лазер» мало намір придбати: майнові права на будівництво готелю, який знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Генічеська,1/3; майнові права на будівництво готелю, який знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул. Харківська, 116; майнові права на будівництво готелю, який знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Леніна, 52.

Листом від 19.10.2012 року ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Лазер» відмовився від придбання зазначених вище майнових прав на об'єкти будівництва.

У зв'язку з цим позивач здійснив зворотне відчуження вказаних майнових прав ПП «ФК «Проектторгсервіс 2006» по договорах від 22.10.2012 року № МП/КТ/М-2, від 24.10.2012 року № МП/КТ/МЕ-3, від 26.10.2012 року № МП/КТ/А-1.

Про передачу позивачем майнових прав по цих договорах ПП «ФК «Проектторгсервіс 2006» свідчать акт приймання-передачі майнових прав, податкові накладні, платіжні доручення.

Посилання податкового орган на відсутність реальності господарської операції щодо придбання майнових прав, спростовуються наявними у справі документами щодо об'єктів по яким відчужувались майнові права, зокрема, договорами про спільну діяльність, договорами генпідряду на капітальне будівництво, правовстановлюючими документами на земельні ділянки, робочими проектами на будівництво.

Виходячи з висновку суду апеляційної інстанцій про реальність зазначених вище господарських операцій, позивачем правомірно віднесено суми ПДВ до податкового кредиту у листопаді 2012 року.

Оскільки в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не доведено обґрунтованості висновку акта перевірки, що стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів погоджується з висновком про задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги щодо відсутності фактичного виконання договорів про передачу майнових прав, викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судом апеляційної інстанцій, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2013 року у справі № 826/4411/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак