Рішення № 40927224, 06.10.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" жовтня 2014 р.Справа № 916/3109/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Вікант"

до відповідача: Приватного підприємства "СРК Будмарин"

про стягнення 119 119,78 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: Кулик В.В. - довіреність № 10/2 від 08.01.2014 року;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Вікант" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Приватного підприємства "СРК Будмарин", в якій просить стягнути з відповідача основний борг у сумі 115 674,89 грн., пеню у сумі 2 288,14 грн., інфляційні витрати у сумі 1 156,75 грн., а також витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору №10/14-ОС від 08.01.2014р. в частині повної та своєчасної сплати грошових коштів за поставлений товар.

Ухвалою суду від 07.08.2014р. було порушено провадження у справі №916/3109/14 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні.

Представник позивача у судовому засіданні 06.10.2014р. на позовних вимогах наполягав, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач у судові засідання не з'явився, незважаючи на належне завчасне повідомлення про час та місце судових засідань, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення судових ухвал (а.с.40-41, 46-47, 53-54), про причини нез'явлення суд не повідомив, відзив на позов не надав.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.01.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Вікант" (Продавець) та Приватним підприємством "СРК Будмарин" (Покупець) було укладено договір №10/14-ОС (а.с.10-13), відповідно до якого Продавець зобов'язується в порядку та на умовах визначених договором передати у власність Покупця металопродукцію (Товар), а Покупець зобов'язується своєчасно прийняти Товар та здійснити його оплату на умовах даного договору. Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2014р., а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між сторонами (п.9.1. договору).

Згідно п. 3.1. договору загальна ціна цього договору складає загальну вартість переданого товару, яка зазначена в усіх специфікаціях до цього договору або рахунках-фактурах, які є невід'ємними частинами цього договору та видаткових накладних.

Відповідно до п.3.3. договору у ціну товару включені послуги з навантаження товару на наданий покупцем відкритий транспортний засіб. У разі замовлення транспортування товару на будівельний майданчик покупця транспортом, що наймає продавець, вартість транспортних послуг виставляється покупцю окремо в рахунку (складається відповідний акт) або включається у ціну товару. Факт передачі товару означає взаємну згоду сторін щодо транспортних послуг. Транспортні послуги оплачуються в тому ж порядку, який встановлено для оплати товару.

У відповідності до п. 3.5. договору передплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця, вказаний у цьому договорі або у рахунках-фактури в розмірі 100% вартості товару протягом 3-х банківських днів від дати рахунку-фактури.

Пунктом 3.6. договору встановлено, що продавець вправі відвантажити товар згідно потреб покупця без отримання попередньої оплати. При цьому покупець сплачує вартість отриманого товару та доставку протягом 10 календарних днів з моменту отримання товару. Датою платежу вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок продавця.

Згідно п. 5.2. договору товар вважається переданим продавцем і прийняти покупцем з моменту підписання видаткової накладної або акту прийму-передачі, з цього моменту переходить право власності на товар до покупця та всі пов'язані з цим ризики.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору 13.06.2014р. ТОВ "Торговий дім Вікант" було поставлено та здійснено транспортні послуги на користь ПП "СРК Будмарин" на загальні суму 118 034,80 грн., що підтверджується видатковими накладними та актами надання послуг (а.с.16-19).

Однак, в порушення взятих на себе зобов'язань, ПП "СРК Будмарин" свої зобов'язання за договором виконало частково, сплативши лише 2 359,91 грн., у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 115 674,89 грн.

Будь-яких належних доказів, які б спростовували наявність вищевказаної заборгованості, відповідачем, згідно приписів ст.ст. 33-34 ГПК України, суду не надано.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, господарський суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з ПП "СРК Будмарин" суми основного боргу у розмірі 115 674,89 грн. цілком обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 2 288,14 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 6.3. договору у разі порушення строків оплати за товар та строків приймання товару, указаних в п. 3.6. цього договору, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що діяла у період за який сплачується пеня.

Так, при перевірці розрахунку пені, наведеного позивачем у позовній заяві, судом, за допомогою системи "Ліга-Закон", в межах наведеного позивачем періоду, здійснено власний розрахунок пені.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення115674.8924.06.2014 - 16.07.2014239.5000 %0.052 %*1384.93115674.8917.07.2014 - 31.07.20141512.5000 %0.068 %*1188.44

Таким чином, загальна сума пені за договором складає 2 573,37 грн.

Разом з тим, приймаючи до уваги положення господарського процесуального кодексу щодо меж позовних вимог, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення пені у заявленому позивачем розмірі - 2 288,14 грн.

Аналізуючи вимоги позивача про стягнення інфляційних витрат у сумі 1 156,75 грн., суд вказує наступне.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний, зокрема, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

У відповідності до п. 3.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

За таких обставин, оскільки грошове зобов'язання виникло 24.06.2014р., застосування індексу інфляції за червень 2014р., як того просить позивач, є неправомірним, у зв'язку з чим у задоволенні вимог про стягнення індексу інфляції за червень місяць у розмірі 1 156,75 грн. слід відмовити.

Приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних відповідно до вимог ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "СРК Будмарин" (65009, м. Одеса, вул. Піонерська, буд. 11, кабінет № 9, код ЄДРПОУ 37680590) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Вікант" (01001, м. Київ, вул. Еспланадна, 34/2 к. 5, код ЄДРПОУ 31568293) основний борг у сумі 115 674 /сто п'ятнадцять тисяч шістсот сімдесят чотири/ грн. 89 коп., пеню у сумі 2 288 /дві тисячі двісті вісімдесят вісім / грн. 14 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 2 359 /дві тисячі триста п'ятдесят дев'ять/ грн. 26 коп.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 13.10.2014 р.

Суддя Ю.М. Щавинська