Рішення № 40926946, 29.09.2014, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/11438/14-ц

Провадження № 2/161/3464/14

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІР І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2014 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Пушкарчук В.П.

при секретарі Акайомовій Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Луцької міської ради про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на спадкове майно.

Позовні вимоги мотивує тим, що з 22.09.1973 року по 13.11.1995 року позивач та ОСОБА_3 проживали однією сім'єю в зареєстрованому шлюбі. 13.11.1995 року шлюб між ними було розірвано. Проте після розірвання шлюбу до ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач та ОСОБА_3 надалі проживали однією сім'єю в будинку АДРЕСА_3, були пов'язані спільним побутом, вели спільне господарство, мали взаємні права та обов'язки.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Після її смерті відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1. Після смерті ОСОБА_3 позивач ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем третьої черги за законом, відповідно до ст. 1264 ЦПК України. Відповідно до ст. 1298 ЦК України позивач звернувся до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину, але нотаріус відмовила в оформленні права на спадщину, вказавши, що в паспорті в графі «Сімейний стан» відсутні будь-які відмітки, а також у зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів.

Просив визнати за ним право власності на спадкове майно, після смерті ОСОБА_3.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 в судове засідання подали заяву, в якій позовні вимоги підтримали в повному об'ємі, просили позов задовольнити та розгляд справи проводити у їх відсутності.

Представник відповідача Луцької міської ради в судове засідання подав клопотання, в якому просив розгляд справи проводити без участі відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватись моральних засад суспільства.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 01.11.2007 року, виданим виконавчим комітетом Луцької міської ради на підставі рішення виконкому Луцької міської ради від 04.10.2007 року № 656-2 (а.с. 17), витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 07.11.2007 року (а.с. 18), витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 29039166 від 17.02.2011 року (а.с. 19-20).

Таким чином, суд прийшов до висновку, що спірне нерухоме майно належало ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно свідоцтва про смерть (а.с. 14), на праві власності.

Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1264 Цивільного кодексу України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

В судовому засіданні встановлено, що з 22.09.1973 року по 13.11.1995 року позивач ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживали однією сім'єю в зареєстрованому шлюбі. 13.11.1995 року шлюб між ними було розірвано (а.с. 15). Проте після розірвання шлюбу до ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач та ОСОБА_3 надалі проживали однією сім'єю в будинку АДРЕСА_3, були пов'язані спільним побутом, вели спільне господарство, мали взаємні права та обов'язки. Дана обставина також підтверджена довідкою № 181 від 23.04.2014 року, виданою Веселівською сільською радою Луцького району, згідно якої ОСОБА_2 проживає в с. Веселе Луцького району зі своєю дружиною ОСОБА_3 до дня її смерті (ІНФОРМАЦІЯ_1) і вели спільне господарство (а.с. 16).

З матеріалів спадкової справи вбачається, що позивач ОСОБА_2 фактично прийняв спадщину, звернувшись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини (а.с. 21).

Згідно ст. 1268 ч. 3 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

Таким чином, оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що слід визнати право власності на спадкове майно за позивачем.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 213, 214, 215, 319 ЦПК України, ст.ст. 16, 319, 328, 392, 1217, 1228, 1264, 1268, 1270, 1296 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: на квартиру АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 (десяти) днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду В.П. Пушкарчук