Вирок № 40926125, 09.07.2014, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/14299/14-к

В И Р О К

іменем України

"09" липня 2014 р.Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Чауса М.О.

при секретарі Собкова В.В.

з участю прокурора Дудко Є.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 22013111110000121 від 15.10.2013 року за підозрою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Молниця, Герцаївського рн., Чернівецької обл., українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно обвинувального акту, 15.02.2014 року в м. Києві до ОСОБА_3 звернувся ОСОБА_4 із проханням допомогти оформити тимчасову посвідку на постійне проживання в Україні ОСОБА_5 для перетину ним державного кордону та відвідування України. ОСОБА_3 погодився на дану пропозицію.

Наступного дня ОСОБА_3 зустрівся із ОСОБА_4 у невстановленому слідством місці у м. Київ та не ставлячи його до відома про свої злочинні наміри щодо пособництва у підробленні тимчасової посвідки на проживання та сприяння в незаконному переплавленні особи через державний кордон України, повідомив ОСОБА_4 про те, що він зможе оформити таку посвідку та вартість виготовлення такої посвідки складає 1500 доларів США або ж 12000 гривень, на що ОСОБА_4 відповів згодою.

Після цього, наступного дня, ОСОБА_4 зустрівся із ОСОБА_3 та за попередньою домовленістю передав ОСОБА_3 6000 грн., дві фотокартки ОСОБА_5 та ксерокопію паспорту даної особи, на 1-му аркуші. Крім того, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 домовились, що ОСОБА_3 зробить посвідку на тимчасове проживання в Україні для особи, ксерокопію паспорта якого йому надав ОСОБА_4, а коли буде її віддавати останньому то має отримати ще 6000 грн.

Після цього, з метою реалізації свого злочинного умислу направленого на підроблення офіційного документу, ОСОБА_3 зустрівся у м. Києві у невстановленому досудовим слідством місці з ОСОБА_1 та запропонував йому за грошову винагороду у розмірі 12000 грн. підробити тимчасову посвідку на постійне місце проживання ОСОБА_5, на що останній погодився.

Так, 17.02.2014 року ОСОБА_1, на виконання вищевказаної домовленості із ОСОБА_3, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій та передбачаючи можливі наслідки у вигляді підроблення та збуту підробленого документу, зустрівся з ОСОБА_3 поблизу магазину "Ельдорадо", біля станції метро "Лівобережна" (м. Київ, вул. Р.Окіпної, 3) та отримав від останнього необхідні для підроблення тимчасової посвідки документи: дві фотокартки, ксерокопію паспорту ОСОБА_5, на 1-му аркуші та 6000 грн., у якості грошової винагороди за виготовлення та збут підробленого документу.

Отримавши вказані документи та фотокартки, ОСОБА_1, за місцем свого проживання (АДРЕСА_2), за допомогою власної компютеної техніки, а саме ПЕОМ марки "Рhilips Вravo" чорного кольору s/n В2DRH9XB80024GR, фотопринтера марки "ЕРSON Stylus Photo РХ660" s/n МВ ХУ004383 та підроблених печаток Міністерства внутрішніх справ України, виготовив підроблену тимчасову посвідку на постійне проживання серії НОМЕР_3 від 26.11.2012 року на імя ОСОБА_5 та проставив у ній підроблені відтиски печаток Міністерства внутрішніх справ України.

19.02.2014 року ОСОБА_1 знов зустрівся з ОСОБА_3, під час чого передав останньому виготовлену підроблену тимчасову посвідку на постійне проживання в Україні для ОСОБА_5, яку ОСОБА_3 мав в подальшому збути ОСОБА_4 за грошову винагороду.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється в тому, що він своїми умисними діями, за попередньою змовою з ОСОБА_3, вчинив підроблення офіційного документу з метою збуту та збут підробленого документу, а саме тимчасової посвідки на постійне проживання, яка видається Державною міграційною службою України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.

Надалі, 28.05.2014 року між підозрюваним ОСОБА_1 та прокурором прокуратури м. Києва Дудко Є.В., якому на підставі ст. 37 КПК надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 22013111110000121 від 15.10.2013 року, в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно даної угоди, прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 358 КК України. Також, сторонами погоджене покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме 3 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_1 та прокурором, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Частиною 4 статті 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

В даній угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.

Прокурор в судовому засіданні, просив угоду затвердити та призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

В судовому засіданні обвинувачений цілком визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення та повністю підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення.

Таким чином, ОСОБА_1, своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 358 КК України, тобто вчинив підроблення офіційного документу з метою збуту та збут підробленого документу, яке згідно ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє права визначені п. 1 ч. 4. ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст.ст. 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого обвинувачення, даних про його особу, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1 про визнання винуватості та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Речові докази по справі, згідно постанови старшого слідчого від 21.03.2014 року, звернути на користь державми.

Речові докази по справі, згідно постанови старшого слідчого від 21.03.2014 року, підлягають поверненню власнику.

Речові докази по справі, згідно постанови старшого слідчого від 12.03.2014 року, підлягають знищенню, як знаряддя злочину.

Речові докази по справі, згідно постанови старшого слідчого від 12.03.2014 року, зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Речові докази по справі, згідно постанови старшого слідчого від 12.03.2014 року, повернути власнику.

Речові докази по справі, згідно постанови старшого слідчого від 05.05.2014 року, підлягають знищенню як знаряддя злочину.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати.

Керуючись ст. 373, 374, 475 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

Затвердити угоду від 28.05.2014 року між прокурором прокуратури м. Києва Дудко Є.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 про визнання винуватсті.

Визнати винним ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нових злочинів і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати його не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця роботи та проживання, періодично з'являтися в ці органи на реєстрацію.

Міра запобіжного заходу ОСОБА_1 - не обиралася.

Речові докази по справі, а саме: зразок спеціальної хімічної речовини, тампони зі змивами з рук ОСОБА_3, ПЕОМ марки «Рhilips Вravo» чорного кольору s/n В2DRH9XB80024GR, фотопринтера марки «ЕРSON Stylus Photo РХ660» s/n МВ ХУ004383 - підлягає знищенню як знаряддя злочину.

Речові докази по справі, а саме: грошові кошти у розмірі 6000 грн. - звернути на користь державми.

Речові докази по справі, а саме: мобільний телефон марки «Нокіа» медель 6233 серійний НОМЕР_1 - повернути ОСОБА_1

Речові докази по справі, а саме: довідку про доходи № 004/14 від 04.03.2014 року, видану на імя ОСОБА_8, бланк посвідки на проживання серії НОМЕР_2 виконаний на аркуші паперу білого кольору, ксерокопія тимчасової посвідки на проживання в Україні ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, печатка округлої форми, пластикова, чорного кольору із написом «Для довідок Державна податкова адміністрація України Державна податкова адміністрація у м. Києві»; печатка округлої форми, пластикова, чорного кольору із написом « Україна Товариство з обмеженою відповідальністю м. Київ «ВЕКТОР-Ч» ідентифікаційний код 32552279»; подушки для печаток у кількості шість штук - підлягають знищенню як знаряддя злочину.

Речові докази по справі, а саме: тимчасову посвідку серії НОМЕР_3 на постійне проживання в Україні громадянина Грузії ОСОБА_5 - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 3994 (три тисячі дев'ятсот дев'яносто чотири) гривні 90 копійок витрат на проведення комплексної судово-криміналістичної ІСТЕ СБ експертизи.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя