Постанова № 40925593, 18.08.2014, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/4119/14-а

Провадження №2-а/761/157/2014

П О С Т А Н О В А

іменем України

18 серпня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Гуменюк А.І.

при секретарі Туровській О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва про визнання рішень протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - Позивач) 06 лютого 2014 року звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва (далі - Відповідач) про визнання рішень протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона є пенсіонером, перебуває у Відповідача на обліку та отримує пенсію за віком. Зауважує, що 14 січня 2014 року вона звернулася до державного реєстратора із заявою про припинення підприємницької діяльності, як фізична особа-підприємець та розпочала відповідну процедуру закриття та зв'язку з чим вона отримала від від Відповідача листа, яким її було повідомлено що із її пенсії будуть стягуватися кошти на загальну суму 2 360 грн. 80 коп., оскільки вона не повідомила про зміну статусу застрахованої особи впродовж десяти днів з моменту його виникнення, а саме, у зв'язку із тим, що починаючи із квітня місяця 2008 року вона є приватним підприємцем, тим самим є працевлаштованою, але про що Відповідача не повідомила і, що у січні поточного року Відповідачем було проведено утримання із її пенсії у розмірі 207 грн. 69 коп. Вважає зазначені дії протиправними, оскільки, на її думку, воно прийняте Відповідачем поза межами компетенції останнього. Крім того, зауважує, що нею було повідомлено Відповідача щодо її реєстрації, як суб'єкта підприємницької діяльності, оскільки таке повідомлення є обов'язковим при оформленні зазначеної процедури. Крім того, зауважує, що відповідно до діючого законодавства, державний реєстратор проводячи державну реєстрацію фізичних осіб-підприємців також повідомляє пенсійний орган, який також приймає підприємця на відповідний облік. Вважає також, що діючим законодавством не передбачено самостійне написання підприємцем заяви для постановки на облік. При цьому також зауважує, що за час перебування у статусі підприємця вона доходів не отримувала, про що свідчить її звітність. Просила суд ухвалити судове рішення, яким визнати вказані дії Відповідача протиправними, зобов'язати Відповідача здійснити їй перерахунок пенсії, скасувати суму боргу, повернути незаконно утримані кошти із її пенсії та відшкодувати моральну шкоду у розмірі 2 500 грн.

В ході судового розгляду справи Позивач подала позовну заяву з уточненнями, згідно якої просила суд ухвалити судове рішення, яким визнати протиправними та скасувати рішення Комісії по вирішенню питань, пов'язаних з призначенням, перерахунком та виплатою пенсій в Управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва від 06 грудня 2013 року про можливе утримування переплати пенсії у розмірі 2 360 грн., розпорядження Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва від 06 грудня 2013 року про утримання переплати пенсії у розмірі 2 360 грн., зобов'язати Відповідача здійснити донарахування розміру пенсії відповідно до законодавства, стягнути із Відповідача на її користь 2 152 грн. 92 коп. та моральну шкоду у розмірі 2 500 грн., обґрунтовуючи її розмір тим, що вона є законослухняною громадянкою, тому визнання її з боку Відповідача особою, яка зловживає та подає недостовірні дані, є приниженням її гідності. Крім того, зауважила, що судовий розгляд справи завдає їй також сильні моральні страждання і, що вона втратила якість життя, зазнала тяжких моральних страждань та відчула, що її принижують, як людину, особистість, внаслідок чого у неї розпочалася депресія, головний біль, вона не змогла нормально спілкуватися з оточуючими, погіршилися її стосунки у сім'ї, через що вона була позбавлена можливості адекватно реагувати на навколишнє середовище, не могла нормально відновити втрачені сили і, що внаслідок моральних страждань, 02 січня 2014 року її було госпіталізовано до лікарні.

У судовому засіданні позовну заяву Позивач підтримала у повному обсязі. Просила суд адміністративний позов задовольнити.

Представник Відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала. Просила суд у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі, обґрунтовуючи тим, що адміністративний позов є безпідставним, оскільки Позивач, як застрахована особа (пенсіонер), зобов'язана повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про зміни даних, які вносяться до її персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку протягом десяти днів з моменту їх виникнення. Оскільки Позивач, починаючи із квітня місяця 2008 року, є суб'єктом підприємницької діяльності, вона позбавлена права на одержання надбавки як непрацюючий пенсіонер, у зв'язку з чим, сума переплати пенсії склала 2 360 грн. 80 коп., оскільки про свій статус підприємця Позивач Відповідача не поінформувала. Вважає, що дії Відповідача є правомірними.

Заслухавши пояснення Позивача, представника Відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд знаходить адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню частково, з таких підстав.

Судом встановлено, що Позивач знаходиться на обліку у Відповідача та отримує пенсію за віком.

Судом також встановлено, що на засіданні Комісії по вирішенню питань, пов'язаних з призначенням, перерахунком та виплатою пенсій в Управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва, яке відбулося 06 грудня 2013 року, згідно статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», було прийнято рішення щодо можливого утримання із Позивача переплати по 20% у розмірі 2 360 грн. 80 коп., у зв'язку із працевлаштуванням (а.с.45).

Крім того, судом встановлено, що згідно розпорядження Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва від 06 грудня 2013 року № 176116/004, прийнятого на підставі вказаного рішення від 06 грудня 2013 року, із Позивача підлягає стягненню переплата пенсії у розмірі 2 360 грн. 80 коп., у зв'язку із працевлаштуванням останньої (а.с. 44).

Як вбачається із матеріалів справи, листом від 10 грудня за № 3390, Відповідач повідомив Позивачеві про виникнення у неї переплати пенсії та індексації за період із 01 квітня 2009 року по 30 листопада 2013 року у розмірі 2 360 грн. 80 коп., у зв'язку із її працевлаштуванням, яка утримується із неї, згідно рішення Комісії по вирішенню питань, пов'язаних з призначенням, перерахунком та виплатою пенсій в Управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва (а.с. 7).

Із матеріалів справи також вбачається, що 14 січня 2014 року Позивач подала до Відповідача заяву про надання їй розрахунку переплати її пенсії, у зв'язку із надходженням до неї зазначеного листа та на вказану заяву отримала листа Відповідача від 24 січня 2014 року за № Б-11/09 (а.с. 9, 26).

За змістом пункту 1 частини 1 статті 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни України, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об'єднаннях громадян, фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.

Крім того, за змістом пункту 1 частини 1 статті 14 Закону (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

За змістом частини 1 статті 1 Закону в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), застрахована особа -фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Крім того, за змістом пункту 3 частини 2 статті 16 Закону (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), застрахована особа зобов'язана повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про зміну даних, що вносяться до її персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та про обставини, що спричиняють зміну статусу застрахованої особи, протягом десяти днів з моменту їх виникнення.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, починаючи із 09 квітня 2008 року Позивач є приватним підприємцем (а.с. 30). Судом також встановлено, що про вказану обставину, Позивач, як застрахована особа, в силу пункту 3 частини 2 статті 16 Закону, про зміну статусу застрахованої особи (втратила статус непрацюючого пенсіонера), Відповідачу не повідомила. При цьому, не заперечуючи вказаної обставини, Позивач вважає, що оскільки вона зареєструвалася, як суб'єкт підприємницької діяльності, згідно діючого законодавства, Відповідач такою інформацією володів, тому вона вважає, що необхідності додаткового повідомлення Відповідача про вказану обставину нею особисто, не було. Крім того, Позивач також зауважила, що незважаючи на статус приватного підприємця, доходів вона не отримувала, на підтвердження чого подала суду довідки органу державної податкової служби, згідно яких за період із 2008 року і по 2013 рік доходів Позивач не отримувала та податки не сплачувала (а.с. 32-33).

За змістом частини 1 статті 28 Закону, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіка 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до частини 3 статті 42 Закону, у разі збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Пенсіонерам які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), після звільнення з роботи або припинення такої діяльності пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, який встановлений на дату звільнення з роботи або припинення такої діяльності.

За змістом частини 1 статті 50 Закону, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуватися на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Судом встановлено, що, оскільки Позивач, починаючи із 09 квітня 2008 року була зареєстрована, як фізична особа-підприємець, вона підпадає під категорію пенсіонерів, які працюють, у зв'язку з чим, у разі належного повідомлення нею Відповідача про вказану реєстрацію, вона була б позбавлена права на перерахунок пенсії, у зв'язку із встановленням нового розміру прожиткового мінімуму, тому приймаючи рішення про стягнення із Позивача переплати пенсії, Відповідач формально, діяв в межах частини 3 статті 42 Закону. Разом з тим, виходячи із фактичних обставин справи, встановлених судом в ході її розгляду, зокрема, оскільки за спірний період Позивач, як фізична особа-підприємець, доходів не отримувала, податків не сплачувала, тому суд вважає, що Позивач зі свого боку зловживань не допустила. Вказані обставини дають підстави суду вважати, що для стягнення із Позивача переплати пенсії у розмірі 2 360 грн. 80 коп. відсутні. Оскільки на даний момент на підставі оспорюваних рішень Відповідача, із зазначеної суми із Позивача вже стягнуто 2 152 грн. 92 коп., вказана сума підлягає стягненню із Відповідача на користь Позивача.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 42 Закону, пенсії призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.

Судом встановлено, що індексацію пенсії Позивача Відповідачем припинено із вищевказаних підстав, починаючи із січня місяця 2014 року. Приймаючи до уваги вищезазначені обставини, оскільки Позивач, як суб'єкт підприємницької діяльності, доходів не отримувала, крім того, Позивач розпочала процедуру державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, суд вбачає також підстави для задоволення адміністративного позову в частині щодо зобов'язання Відповідача здійснювати індексацію пенсії Позивача з часу її припинення - із січня місяця 2014 року.

Крім того, Позивач просить суд ухвалити судове рішення, яким стягнути із Відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 2 500 грн.

Позовна заява в цій частині задоволенню не підлягає, з таких підстав.

За змістом частин 1 та 2 статті 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

Крім того, за змістом частини 1 статті 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Судом встановлено, що причиною прийняття Відповідачем оспорюваних рішень стало неповідомлення Позивачем про реєстрацію її у квітні місяці 2008 року, як фізичної особи-підприємця. В силу вимог статті 42 Закону, вказана обставина, позбавляла Позивача права на перерахунок пенсії, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Факт неповідомлення Відповідача про вказану обставину спричинив прийняття останнім оспорюваних рішень, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про відсутність у діях Відповідача будь-якої вини, оскільки сама Позивач діяла недобросовісно. За таких обставин, адміністративний позов в цій частині суд знаходить безпідставним та таким, що задоволенню не підлягає.

Крім того, Позивач просить суд присудити на її користь судовий збір та витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 грн.

За змістом частин 1 та 3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншої особи в галузі права, які надають правову допомогу за договором несуть сторони.

Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

За змістом частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету.

Як вбачається із матеріалів справи, при зверненні до суду із цим адміністративним позовом, Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 73 грн. 08 коп.

Оскільки адміністративний позов судом частково задоволено, судовий збір у розмірі 73 грн. 08 коп. підлягає присудженню на її користь за рахунок Державного бюджету. Крім того, в ході судового розгляду справи, Позивач подала до суду копію договору про наданню юридичної консультативної допомоги від 04 червня 2014 року, укладеного між нею та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та квитанцію до прибуткового касового ордеру № 2 від 11 серпня 2014 року на суму 3 000 грн., які вона просить присудити на її користь, як витрати на правову допомогу.

Судові витрати в цій частині присудженню на користь Позивача не підлягають, оскільки, Позивач не надала суду підтвердження в частині, щодо того, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2, яка уклала договір про надання юридичної консультативної допомоги від 04 червня 2014 року, є фахівцем в галузі права. Крім того, також відсутні належні докази в частині щодо обґрунтування самої суми у розмірі 3 000 грн.

З урахуванням викладеного, на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статей 23, 1166 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 8-12, 14, 18, 69, 71, 72, 90, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва про визнання рішень протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії по вирішенню питань, пов'язаних з призначенням, перерахунком та виплатою пенсій в Управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва від 06 грудня 2013 року про можливе утримування із ОСОБА_1 переплати пенсії у розмірі 2 360 грн., у зв'язку із працевлаштуванням.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва від 06 грудня 2013 року про утримання із ОСОБА_1 переплати пенсії у розмірі 2 360 грн., у зв'язку із працевлаштуванням.

Стягнути із Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва (Код ЄДРПОУ 26087323) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 2 152 (дві тисячі сто п'ятдесят два) гривні 92 коп.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва (Код ЄДРПОУ 26087323) індексувати пенсію ОСОБА_1 відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення, починаючи із 01 січня 2014 року.

У задоволенні адміністративного позову в частині про відшкодування моральної шкоди - в і д м о в и т и у повному обсязі.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок Державного бюджету судові витрати, пов'язані із розглядом справи у розмірі 243 грн. 60 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Київським апеляційним адміністративним судом, якщо вона не буде скасована.

СУДДЯ :