Постанова № 40923643, 07.10.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2014 року Справа № 25454/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Живиця» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2011 року у справі за позовом Долинської об'єднаної державної податкової інспекції до Публічного акціонерного товариства «Живиця» про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

25.01.2011 року Долинська об'єднана державна податкова інспекція звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Живиця» в якому просила стягнути з відповідача заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в сумі 211 830, 63 грн. за рахунок майна.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2011 року адміністративний позов задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Живиця» в дохід бюджету податковий борг в сумі 211 830, 63 грн. за рахунок майна боржника.

Постанова мотивована тим, що відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її уповноважений підрозділ, що нараховує оподаткований дохід, а доказів повного чи часткового погашення суми податкового боргу відповідачем не надано.

Не погодившись з вищенаведеною постановою, Публічне акціонерне товариство «Живиця» подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Доводи апеляційної скарги відповідач обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова є незаконною і необґрунтованою, оскільки суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції ПАТ «Живиця» зареєстроване як суб'єкт господарської діяльності 30.12.1991 року та взяте на облік як платник податків Долинської ОДПІ.

29.11.2009 року працівниками Долинської ОДПІ було проведено виїзну планову документальну перевірку ПАТ "Живиця" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.09.2010 року.

За результатами перевірки податковою інспекцією складено акт перевірки № 4061/231/13652508 від 20.12.2010 року(а.с.5-7). Перевіркою встановлено, що сума заробітньої плати працівникам підприємства за період, що перевірявся склала 1 669 650, 00 грн., з якої перераховано 16 044 102, 00 грн. Відповідачем не нараховано податок з доходів фізичних осіб на суму 213 224, 00 грн., за період, що перевірявся до бюджету перераховано 44 048, 37 грн. Заборгованість станом на 01.09.2009 рік становить 42 655, 00 грн. Загальна сума заборгованості по податку з доходів фізичних осіб станом на 01.10.2010 року становить 211 830, 63 грн., з урахуванням заборгованості за попередній періоди.

Спірні правовідносини врегульовуються Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889 в редакції чиннній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п. 1.15 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Згідно з пп.17.1. ст. 17 вказаного Закону, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи).

Пунктом 17.2 ст. 17 зазначеного Закону, передбачено, що відповідальною особою за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є: для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України - податковий агент; для іноземних доходів та тих, чиє джерело виплати знаходиться в осіб, звільнених від обов'язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету, - платник податку, отримувач таких доходів; для доходів, що виплачуються на користь платника податку фізичними особами, - такий платник податку.

Згідно Преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що податковий орган при стягненні сум податкового боргу, на час виникнення вищевказаних спірних правовідносин, мав керуватись нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

У відповідності до п. 5.1 ст. 5 вказаного Закону, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи відсутня податкова декларація, відтак немає підстав вважати податкове зобов'язання самостійно узгодженим відповідачем.

Разом з тим, підпунктом 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 вказаного Закону, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Підпунктом 6.2.2 п.6.2 ст.6 вказаного Закону передбачено, що податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Матеріали справи не містять доказів дотримання податковим органом вказаних вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», зокрема, щодо надіслання податкових вимог відповідачу.

Колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що направлення податкових вимог, за наведених обставин, є процедурою, яка передує стягненню податкового боргу з платника податків. Вказана досудова процедура передбачена для добровільного погашення платником податків суми податкового боргу та виключає настання будь-яких негативних наслідків, що передбачені для останнього у зв`язку із примусовим стягненням.

Також слід зазначити, що вказані дії мають обов`язковий характер, а тому мають бути здійснені податковим органом перед зверненням до суду.

Пунктом 10.1 ст. 10 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», визначено, що у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.

Стягнення коштів та продаж інших активів платника податків провадяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги.

Колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що, оскільки, податковим органом не було дотримано порядку стягнення податкового боргу, то і права на звернення до суду з позовними вимогами про стягнення коштів у нього не виникало.

Така ж правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23.07.2012 року по справі № 2а-261/10/2570.

З огляду на це, постанова суду першої інстанції прийнята з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та з порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що оскаржену постанову слід скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Живиця» задовольнити повністю.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2011 року у справі № 2а-290/11/0970 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: О.Б. Заверуха

Судді: О.М. Гінда

В.В. Ніколін