Ухвала суду № 40923564, 14.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 жовтня 2014 рокусправа № 804/1584/14

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2014 року по справі 804/1584/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и л а :

У січні 2014 року ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську МГУ Міндоходів (далі по тексту - відповідач), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.12.2013 року № 000822500.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2014 року позовні вимоги ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції Спеціалізована ДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську МГУ Міндоходів подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволені позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначав, що у підприємства існувало право для включення сум, зазначених у податкових накладних до складу податкового кредиту у тому періоді, в якому відбулись події перелічені у ст. 198 ПК України. Апелянт вказував на ту обставину, що позивач втратив право на включення до складу податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ по наданих заявах та скаргах на дії контрагентів, оскільки такі накладні були виписані по господарським операціям вчиненим у попередніх періодах. Апелянтом вказувалось, що податкові накладні, які були включені позивачем до складу податкового кредиту у вересні 2013 року не зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, що є обов'язковою умовою для такого включення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до норм ПК України у позивача існує право подати разом з декларацією податкові накладні за минулий період разом з заявою та скаргою на постачальника, що і було зроблено, однак не враховано таке право податковим органом. Суд першої інстанції зазначив, що податковою інспекцією протиправно винесено податкове повідомлення-рішення у зв'язку з порушенням ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» порядку формування податкового кредиту за вересень 2013 згідно податкових накладних за липень 2013, оскільки у підприємства існує таке право на протязі 365 днів, податкові накладні, суми яких включені до складу податкового кредиту за вересень 2013 року складені відповідно до вимог законодавства та мають всі передбачені реквізити, не були включені до Єдиного реєстру податкових накладних.

Матеріалами справи встановлено, що 14.11.2013 року фахівцями Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську МГУ Міндоходів проведено камеральну перевірку податкової звітності з ПДВ № 9066755395 за вересень 2013 року, предметом перевірки є правомірність включення до складу податкового кредиту сум ПДВ згідно з податковими накладними, по яким порушено порядок заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та відображення в додатку 8 до відповідних декларацій з ПДВ. За результатами перевірки складено акт № 37/25.1-00178353 від 19.11.2013 року, в якому зазначено, що при перевірці декларації з ПДВ за вересень 2013 року та додатків № 8 до цих декларацій (копії документів, які підтверджують операції в результаті яких видано податкові накладні) встановлено включення декларантом (ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля») до складу податкового кредиту за вересень 2013 року податкових накладних, не зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних. У якості висновку у акті зазначено, що ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» завищено суму податкового кредиту, що призвело до заниження ПДВ на суму, до бюджету підлягає сплаті сума 76538,70 грн.

Встановлено, що ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» було подано до Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську МГУ Міндоходів податкову декларацію з ПДВ № 9066755395 за вересень 2013 року та додатки № 5 та № 8: розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5) за вересень 2013 року, заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (додаток 8), реєстр отриманих та виданих податкових накладних за вересень 2013 року, первинні документи до додатку 8.

На підставі акту перевірки № 37/25.1-00178353 від 19.11.2013 Спеціалізованою ДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську МГУ Міндоходів 11.12.2013 року винесено податкове повідомлення-рішення №000822500, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 114808, 05 грн., з яких за основним платежем 76538,70 грн. та за штрафними санкціями 38269,35 грн.

В матеріалах справи наявні первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій між ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» та МПП фірма «Лава», Державною установою «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці», які передували отриманню податкових накладних наданих до податкової декларації за вересень 2013 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що відсутність податкових накладних від 16.07.2013 року № 24 та від 10.07.2013 року № 152 не давала ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» протягом липня 2013 року можливості звірити дані податкової накладної з даними Єдиного реєстру податкових накладних, а відповідно і подати скаргу на постачальника товару за порушення порядку реєстрації податкової накладної у даному реєстрі.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Колегією суддів встановлено та не заперечується Спеціалізованою ДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську МГУ Міндоходів, що податкові накладні виписані МПП фірмою «Лава» та Державною установою «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці» та отримані у вересні 2013 року, не відображались позивачем у податковому періоді за липень 2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач скористався своїм правом подати разом з декларацією за вересень 2013 року додаток № 8 «Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну», а також копії первинних документів по господарським операціям, які підтверджують їх реальність.

Відповідно до п. 21 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1492 (який діяв на час виникнення правовідносин) у разі відмови постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) до декларації додаються заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) за формою згідно з (Д8) (додаток 8) та копії документів, передбачених пунктом 201.10 статті 201 розділу V Кодексу. Платники, які подають податкову звітність в електронному вигляді, подають копії таких документів окремо у порядку, визначеному для подання податкової звітності у паперовому вигляді.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що податкові накладні отримані від МПП фірма «Лава» від 16.07.2013 року № 24 та від Державної установи «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці» від 10.07.2013 року № 152 - не були у липні 2013 року включені до складу податкового кредиту через не залежні від позивача обставини, у зв'язку з чим позивач вірно керувався нормою п. 198.6 ст. 198 ПК України, відповідно до якої, у разі якщо платник податків не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів.

Встановлено, що податковим органом не заперечувались реальність господарських операцій з МПП фірмою «Лава» та Державною установою «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці» за якими виписані податкові накладні від 16.07.2013 року № 24 та від 10.07.2013 року № 152 відповідно.

Вирішуючи спір по суті, колегія суддів виходить з основних принципів податкового законодавства України, регламентованих ст.4 ПК України, зокрема, рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків та презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу. Виходячи з вищевказаних положень, колегія суддів враховує позиції податкового органу, які обґрунтовані нормативними актами податкового органу, які носять рекомендаційний характер.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2014 року по справі 804/1584/14 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук