Ухвала суду № 40923555, 08.07.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

08 липня 2014 рокусправа № 2а/0470/3078/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Чепурнова Д.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року

у адміністративній справі № 2а/0470/3078/12 за позовом Приватного акціонерного товариства "Криворізька будівельна компанія" до Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, та третіх осіб: Товариства з обмеженою відповідальністю НВП "Метал", фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс - національна металургійна компанія", Товариства з обмеженою відповідальністю "Нанотек", Товариства з обмеженою відповідальністю ВО "Днепроспецтехнология" про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и л а :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року задоволено адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Криворізька будівельна компанія", скасовано прийняті 12.12.2011 року Криворізькою південною міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби податкові повідомлення-рішення № 0002702301, яким позивачу донараховано податок на додану вартість на суму 921656,25 грн. та № 0002692301, яким позивачу донараховано податок на прибуток в сумі 2534017,20 грн..

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 0002602301 та № 0002702301 від 12.12.2011 року

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу відповідача, позивач просив залишити останню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів вислухавши в судовому засіданні пояснення представника відповідача, який підтримав вимоги апеляційної скарги, та представника позивача, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги та заперечення на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, оскаржувані у цій справі податкові повідомлення - рішення від 12.12.2011 року № 0002702301 та № 0002692301 були прийняті на підставі акту №1061/231/31123365 від 12.08.2011 року, складеного за результатами документальної позапланової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства "Криворізька будівельна компанія" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.05.2011 року, проведеної на підставі постанови старшого слідчого прокуратури м. Кривого Рогу Пугачова Д.А. від 23.06.2011 року по кримінальній справі № 58119336 та листа ДПА у Дніпропетровській області № 20607/7/23-115 від 12.07.2011 року, наказу Південної МДПІ у м. Кривому Розі від 18.07.2011 року № 1252 "Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки", направлень № 906/23-1 - № 909/23-1, № 922/23-1 від 19.08.2011 року, під час якої податковим органом було виявлено та в акті перевірки зафіксовано порушення позивачем п. 4.1 ст.4, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1 ст.5, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. №334/94-ВР в редакції Закону від 22.05.1997р. №283/97-ВР "Закон про податок на прибуток" зі змінами та доповненнями, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"; п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198; п. 189.1 ст. 189, Податкового кодексу України, п.п.4.2.1, п.п.4.2.9 абз. "г" п.4.2 ст.4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", пп.164.2.17 2, п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167 Податкового Кодексу України, та абз.б п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" та п.51.1 ст. 51 Податкового кодексу України

Вирішуючи спір у цій справі по суті, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень з тих підстав, що при їх винесені відповідачем було порушено вимоги діючого законодавства, оскільки перевірка позивача була призначена та проведена на підставі постанови старшого слідчого прокуратури м. Кривого Рогу Пугачова Д.А. від 23.06.2011 року слідчого по кримінальній справі № 58119336, тобто в рамках кримінальної справи та відповідно до положень Кримінально - процесуального кодексу, і при цьому, на час прийняття оскаржуваних у цій справі податкових повідомлень-рішень по кримінальній справі, в межах якої було проведено перевірку позивача, рішення не було прийнято, що свідчить про порушення відповідачем порядку оформлення результатів документальних позапланових перевірок, встановленого ст.86 Податкового кодексу України

На підтвердження наведеного, суд першої інстанції послався на те, що станом на 04.10.2012 року прийнятий 04.10.2012 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу обвинувальний вирок у кримінальній справі № 58119336 не набрав законної сили (а.с.204 т.2).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення, винесено податковим органом неправомірно, безпідставно та в порушення положень чинного податкового законодавства України, з урахуванням наступного.

Так, відповідно до п.п.20.1.4. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із абз.3 п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Однією з обставин для проведення документальної позапланової виїзної перевірки, п.п.78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України визначає отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

При цьому, пунктом 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України встановлено, що в разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Тобто, матеріали перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку, а статус таких матеріалів перевірки та висновків державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність, при цьому орган державної податкової служби визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає до набрання законної сили обвинувальним вироком, винесеним судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, або рішенням про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

При цьому, п. 86.9 ст. 86 та пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України не конкретизують коло осіб, щодо яких може бути призначено документальну позапланову перевірку за наявності відповідної постанови компетентної особи, винесеної в порядку кримінально-процесуального законодавства, тобто відповідну документальну перевірку за постановою слідчого, прокурора, органу дізнання чи суду може бути проведено щодо будь-яких осіб, а тому п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України врегульовує порядок оформлення результатів документальних позапланових перевірок щодо будь-яких осіб, якщо такі перевірки були проведені на підставі пп. 78.1.11 п. 78.11 ст. 78 Податкового кодексу України, тобто в межах кримінально-процесуального законодавства чи законодавства про оперативно-розшукову діяльність.

Крім того, колегія суддів зазначає, що п.58.4 ст.58 Податкового кодексу України, передбачає, що у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Як вбачається з матеріалів справи, матеріали перевірки позивача та висновки органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки №1061/231/31123365 від 12.08.2011 року, до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі, можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і не можуть бути підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень про визначення платнику податків розрахованого за результатами такої перевірки грошового зобов'язання.

При цьому, колегія суддів наголошує, що в матеріалах справи відсутні докази набрання законної сили відповідним рішенням суду по вказаній кримінальній справі, як на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, так і на час розгляду справи, та з боку відповідача таких доказів надано не було.

Таким чином, враховуючи те, що перевірка позивача була призначена слідчим в межах розслідування кримінальної справи, статус матеріалів цієї перевірки регулюється Кримінально-процесуальним кодексом України, а відповідачем не надано доказів ухвалення вироку суду та набрання ним законної сили як на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення так і під час розгляду справи по суті, відповідач відповідно до п. 86.9 ст. 89 Податкового кодексу України не мав права приймати податкові повідомлення-рішення за результатами такої перевірки до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Крім того, задовольняючи вимоги позивача, суд першої інстанції посилаючись на положення ст.203, ст.204, ст.207, ст.215, ст.216, ст.234 ЦК України, та на правові позиції Верховного Суду, що наведені Постанові Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", акцентував увагу на тому, що відповідач, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення - рішення, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, його позиція про те, що ці договори суперечать інтересам держави та суспільства, не підтверджена належними доказами чи рішенням суду про визнання їх такими, також як і не обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди за участі позивача порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Такі висновки суду першої інстанції ґрунтуються на долучених позивачем до матеріалів справи документах первинного бухгалтерського обліку, відповідність вимогам Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" яких суд встановив із їх дослідження.

Виходячи з правової позиції Вищого адміністративного суду України, яка викладена в ухвалах суду: від 28.08.2012 року у справі № 0670/7607/11 (К/9991/96613/11); від 24.09.2012 року у справі №2а/1270/1933/12; від 15.10.2012 року у справі №2а-1670/290/12 (К/9991/49494/12); від 29.10.2012 року у справі № 2а-13886/11/1370 (К/9991/52065/12), судова колегія вважає передчасними надану судом у цій справі правову оцінку доводам податкового органу, викладеним в акті перевірки щодо нікчемності та безтоварності господарських угод укладених між позивачем та його безпосередніми контрагентами ТОВ "Нанотек" і ТОВ НВП "Метал" в перевіряємий період, та дослідження судом у даній справі питання фактичності і реальності господарських операцій позивача з його контрагентами, оскільки ці висновки та обставини повинні перевірятись під час розслідування кримінальної справи, у межах якої слідчим і було доручено податковому органу провести перевірку позивача.

Разом з тим, судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції з підстав наведених в попередньому абзаці, оскільки по суті рішення судом було прийнято правильно, а скасування оскаржуваних у цій справі податкових повідомлень-рішень є обґрунтованим та законним. Тим більш, як правильно зазначив суд першої інстанції, ці податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на висновках податкового органу про нікчемність правочинів контрагентів позивача в ланцюгах постачання, тобто між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг, що фактично не має безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім в ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з принципу персональної відповідальності платника податку, згідно якого, право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

За наведених вище обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, оскільки суд врахував усі обставини у справі та по суті правильно вирішивши спірні у цій справі правовідносини, а доводи апеляційної скарги відповідача цих висновків суду не спростовують

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України, судова колегія -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби - залишити без задоволення

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року - залишити без змін

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: Л.М. Нагорна