Постанова № 40923485, 20.05.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 травня 2014 рокусправа № 1170/2а-4215/12 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Чепурнова Д.В. Поплавського В.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Пасічник А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 січня 2013 року

у адміністративній справі № 1170/2а-4215/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрОліяПром" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и л а :

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 січня 2013 року задоволено адміністративний позов ТОВ "УкрОліяПром", визнано протиправним та скасовано прийняте Кіровоградською ОДПІ Кіровоградської області ДПС податкове повідомлення-рішення № 0006101520 від 26.11.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 54870,00 грн. (в тому числі 36580 грн. - за основним платежем, 18290 - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Сторони по справі будучи належним чином повідомленими, в судове засідання своїх представників не направили, заяв про відкладення розгляду справи не подали, що відповідно до вимог ч.4 ст.196 та ст.41 КАСУ надає судові колегії можливість розглянути справу за відсутності осіб, що беруть участь у справі, та без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, оскільки суд першої інстанції без дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку, не оцінив їх достовірності в розумінні фактичного здійснення позивачем господарської операції з ПП «Айсберг Пром», який здійснював фіктивну діяльність, оформлюючи безтоварні операції з різними суб'єктами підприємницької діяльності, та без урахування того, що до податкового кредиту позивачем було включено суму ПДВ за податковою накладною № 30 від 22.05.2012 року, виписаною СФГ «Віра» без її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Як вбачається з матеріалів справи, фактичною підставою для визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 9835,16 грн. за основним платежем та 4917, 58 грн. за штрафними санкціями, всього на суму 14752,74 грн., згідно з податковим повідомленям-рішенням № 0006101520 від 26.11.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 54 870,00 грн., в тому числі 36580 грн. - за основним платежем, 18290 - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.22) - стали наведені податковим органом в Акті документальної позапланової невиїзної перевірки №996/1520/36793836 від 16.11.2012 року висновки про здійснення позивачем правочинів з його контрагентами без мети настання реальних наслідків, які є нікчемними і не створюють юридичних наслідків, та спрямованих лише на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди з контрагентом-постачальником, який не виконував своїх зобов'язань, та про недотримання позивачем вимог абз.10 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, оскільки до податкової декларації з ПДВ за травень 2012 року було подано «Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та (або) порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)» та не подано первинні бухгалтерські документи після встановленого Кодексом терміну. (а.с.10-16).

Зазначені висновки відповідача ґрунтуються на тому, що згідно акту перевірки ТОВ «Айсберг-Пром» від 17.09.2012 року № 641/1520/38037429 не підтверджено реальність здійснення господарських операцій даного контрагенту з платниками податків при здійсненні операцій придбання ТМЦ у підприємств та подальшої їх реалізації по ланцюгу постачання, а відсутність підстав для включення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ за виписаною СФГ «Віра» податковою накладною № 30 від 22.05.2012 року - підтверджено відсутністю реєстрації зазначеної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Задовольняючи вимоги позивача, суд першої інстанції вважав, що доводи відповідача щодо сумнівності господарських операцій позивача з ПП «Айсберг Пром» з підстав не представлення позивачем доказів поставки товару є безпідставними, оскільки реальність операцій підтверджується дослідженими судом письмовими доказами. Зокрема, судом встановлено, що реальність господарських операцій з ПП «Айсберг Пром» підтверджується податковими та видатковими накладними, а також платіжними дорученнями.

Проте, наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для здійснення господарської операції, але не очевидним доказом її виконання, а сам по собі факт сплати коштів не є безумовним свідченням виконання господарської операції.

Суд першої інстанції не взяв до уваги відсутність у позивача документів, які б підтверджували реальність господарських операцій позивача з ПП «Айсберг Пром», зокрема транспортування придбаного позивачем товару та його прийняття чи облік (товарно-транспортні накладні, акти приймання-передачі товару, тощо), які позивачем до перевірки податковому органу не надавались. Також таких документів не було надано позивачем у судове засідання.

Зокрема, з укладеного між позивачем та ТОВ «Айсберг пром» договору № 02/04 від 01.04.2012 року (а.с.23-24) вбачається, що постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію (п.1.1 Договору), якість якої визначається лабораторією, атестованою в відповідності з законодавством України (п.2.1 Договору), а постачання товару здійснюється автомобільним транспортом на умовах DDU за адресою: м.Кіровоград вул..Ливарна 10 (п.3.2 Договору), і разом з товаром Постачальник передає Покупцю товаросупроводжувальні документи: ТТН виписану в день поставки товару, рахунку-фактуру, видаткову та податкову накладну (п.3.5 Договору).

Оскільки у позивача відсутні документи, що були чітко визначені договором поставки № 02/04 від 01.04.2012 року, і інших будь - яких доказів реальності вказаних господарських операцій не представлено, судова колегія приходить до висновку, що позивачем не доведено можливість реального виконання господарської операції з ТОВ «Айсберг пром», зокрема неможливо підтвердити фактичне отримання товару з урахуванням обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для зберігання, транспортування товару тощо, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської операції в силу відсутності технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо, а також відсутність інших доказів реального виконання цих господарських операцій, зокрема, актів виконаних робіт, доказів транспортування та доставки товару, витрат покупця у зв'язку з цим та їх облік в регістрах бухгалтерського обліку і в документах податкової звітності, складського обліку товару та врахування його вартості у визначенні приросту (убутку) балансової вартості запасів на кінець звітного податкового періоду тощо. При цьому, виключно обставини щодо розрахунку за товар не можуть братися судовою колегією як доказ реального виконання господарської операції..

У той же час безспірним підтвердженням нереальності господарських операцій позивача з ТОВ «Айсберг пром» є не лише відсутність ТТН та інших транспортних супровідних документів, необхідних для оформлення при поставці сільськогосподарської продукції а й не відображення в податкових накладних (виписаних ТОВ «Айсберг пром»), транспортних витрат постачальника у складі вартості товару, що суперечить умовам договору № 02/04 від 01.04.2012 року.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Також, підлягають перевірці фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи із системного аналізу наведених вище норм суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок податкового органу про відсутність реального виконання вказаного вище договору, оскільки як вказано в акті перевірки (та не додано до матеріалів справи) на підтвердження здійснення вказаних господарських операцій було надано накладні, які складені всупереч умов договору, і інших доказів в підтвердження реального здійснення цих господарських операцій позивачем не надано.

В іншій частині постанови суду першої інстанції щодо формування позивачем податкового кредиту на підставі податкової накладної № 30 від 22.05.2012 року, виписаної СФГ «Віра» - суперечать приписам ст.201 Податкового кодексу України, в п.201.10 якого чітко визначено, що: «Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Оцінивши у взаємному зв'язку наведені вище положення чинного законодавства та наявні у матеріалах справи докази, суд апеляційної інстанції вважає помилковими висновки суду першої інстанції про правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту суми на підставі виписаної СФГ «Віра» податкової накладної № 30 від 22.05.2012 року та заяви позивача, оскільки п.201.10 Податкового кодексу чітко визначено, що продавець товарів/послуг зобов'язаний зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, а позивач, як покупець таких товарів/послуг у разі порушення його контрагентом цих правил має право включити суму податку до складу податкового кредиту при відсутності реєстрації податкової накладної контрагента в Єдиному реєстрі лише в тому разі, якщо ним подавалася скарга на такого постачальника, і до податкової декларації за звітний податковий період ним додану заяву із вказаною скаргою.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення відповідачем винесено правомірно та підстав для його скасування не має.

Вказані обставини судом першої інстанції не враховано при постановленні рішення про задоволення позовних вимог, дані обставини є безсумнівною підставою для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову з наведених вище підстав.

Судом першої інстанції порушено норми матеріального права та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню з підстав визначених ст. 202 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.205 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню та апеляційним судом приймається нова постанова про відмову у задоволенні позовних вимог з наведених вище підстав.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ст.202, ст.205, ст.207 КАС України, судова колегія -

П о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби - задовольнити

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 січня 2013 року - скасувати, та прийняти нову постанову

Відмовити у задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрОліяПром" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.Ю. Поплавський