Ухвала суду № 40923100, 15.10.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 378/684/14-к Головуючий у І інстанції Гуртовенко Р.В.Провадження № 11-кп/780/1037/14 Доповідач у 2 інстанції ГайдайКатегорія 34 15.10.2014

УХВАЛА

Іменем України

15 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - Гайдай Р.М.

суддів - Шроля В.Р., Рудніченко О.М.

при секретарі - Журавель К.Б.

за участю прокурора - Пуха І.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Ставищенського районного суду Київської області від 12 серпня 2014 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тараща, Київської обл., мешканця АДРЕСА_1, не судимого,-

засуджено та призначено покарання за ч. 2 ст. 286 КК України 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України, ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладено обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти її про зміну місця проживання.

Постановлено стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення експертиз в розмірі 3210,44 грн.

Вирішено питання речових доказів.

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що 16 січня 2014 року, близько 23 години 10 хвилин, в порушення вимог п. 2.9 а) ПДР України, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ 2109», д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись у лівій смузі руху автодороги Київ - Одеса, в напрямку м. Одеса, в порушення вимог п.п. 1.3, 1.5, 2.3 б), 12.3 ПДР України, на 126 км. + 180 м. вказаного автошляху, поблизу с.м.т. Ставище, Київської області, в момент виявлення перешкоди для руху у вигляді пошкодженого автомобіля LIFAN 620LF7162E, д.н.з. НОМЕР_2, не вжив заходів для зменшення швидкості, внаслідок чого допустив зіткнення транспортних заходів.

Внаслідок ДТП пішоходи, що перебували на розділювальній смузі, поблизу автомобіля "LIFAN": ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримали тілесні ушкодження, від яких ОСОБА_2 помер.

В апеляційній скарзі прокурор, просить вирок суду скасувати, у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості, ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_1 засудити за ч. 2 ст. 286 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання з іспитовим строком 3 роки та покласти на нього обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти її про зміну місця проживання. Свою апеляційну скаргу прокурор обґрунтовує тим, що суд звільнив ОСОБА_1, від відбування як основного так і додаткового покарання, чим порушив вимоги ст. 75 КК України.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, котра апеляційну скаргу підтримала, обвинуваченого ОСОБА_1, котрий апеляційну не підтримав і просить вирок залишити без зміни, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення за яке його засуджено доведена доказами зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими в судовому засіданні, і не оспорюється в апеляційній скарзі.

Згідно ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до ст. 77 КК України, у разі звільнення від відбування основного покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

Положення даних статтей вказують, що суд при призначенні основного покарання може прийняти рішення про звільнення засудженого від його відбування з випробуванням, та водночас призначити додаткове покарання, від якого засуджений звільнений бути не може.

Як вбачається з вироку, суд призначив обвинуваченому ОСОБА_1 основне покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнив ОСОБА_1 від його відбування з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та на підставі ст. 77 КК України призначив додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 роки.

У зв'язку з вище викладеним, доводи прокурора, що суд неправильно застосував ст. 75 КК України є безпідставними та необґрунтованими.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування прийнятого судом рішення.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Вирок Ставищенського районного суду Київської області від 12 серпня 2014 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий

Судді