Рішення № 40922293, 10.10.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 133/1717/13-ц Провадження № 22-ц/772/2664/2014Головуючий в суді першої інстанції Сєчко В. Л.Категорія 5 Доповідач Чуприна В. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2014 р. м. Вінниця

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі :

Головуючого : Чуприни В.О.

Суддів : Чорного В.І., Оніщука В.В.

При секретарі : Богацькій О.М.

За участю : представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, представника третьої особи ПАТ «Дельта Банк» - Мельник О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5, за участю третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору - Виконавчого комітету Козятинської міської ради Вінницької області, Реєстраційної служби Козятинського міськрайонного управління юстиції у Вінницькій області, Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», про встановлення факту безперервного проживання в квартирі, про часткове визнання недійсним рішення виконкому Козятинської міської ради від 21.10.1997 р. та скасування державної реєстрації, за апеляційною Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі ПАТ «Дельта Банк») на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 15 липня 2014 року, встановила :

у червні 2013 р. ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою, підписаною її представником по довіреності ОСОБА_3, з позовними вимогами до ОСОБА_5, за участю третіх осіб - Виконавчого комітету Козятинської міської ради Вінницької області та Реєстраційної служби Козятинського міськрайонного управління юстиції у Вінницькій області, про визнання недійсним свідоцтва на право власності та скасування державної реєстрації права власності на квартиру. Зазначила, що 07.02.2013 р. дізналась про те, що на квартиру АДРЕСА_1, одержану в грудні 1993 р. на склад сім'ї із 3-х осіб, в тому числі й вона та куди вселилися і проживали без офіційної реєстрації, виконкомом Козятинської міськради 21.10.1997 р. було видано свідоцтво про право власності на ім'я відповідача ОСОБА_5 (її чоловіка), який без відома в той час прописався у квартирі, 06.04.2004 р. зареєстрував власність у Козятинському ВООБТІ, а фактично у житловому приміщенні останніх 18 років не проживає. Вважаючи

незаконними приватизацію державного житлового фонду та видачу свідоцтва про право власності лише на відповідача порушеним її право спільної сумісної власності подружжя в ? частці майна, просила поновити строки позовної давності та визнати свідоцтво про право власності ОСОБА_5 на вищевказану квартиру недійсним та скасувати реєстрацію права власності за останнім.

18.10.2013 р. представником ОСОБА_3 заявою уточненні позовні вимоги, де з посиланням на необхідність встановлення обставин проживання позивача у квартирі на момент видачі свідоцтва на право власності та його реєстрації, попередні вимоги доповнені ще однією - про встановлення факту безперервного проживання ОСОБА_2 у спірній квартирі, починаючи з грудня 1993 р. по 17.10.2013 р.

Заявою про збільшення розміру позовних вимог від 06.12.2013 р. представником ОСОБА_3 фактично поданий новий позов до ОСОБА_5, Виконавчого комітету Козятинської міської ради Вінницької області про визнання недійсним рішення виконкому Козятинської міської ради від 21.10.1997 р. «Про приватизацію житлового фонду» у частині видачі свідоцтва на право власності ОСОБА_5 на квартиру за адресою АДРЕСА_1.

Зазначена позовна заява була прийнята до розгляду, однак ніякого процесуального рішення щодо відкриття провадження з визначенням статусу сторін, в тому числі Виконавчого комітету Козятинської міської ради Вінницької області - як відповідача, судом не було ухвалено.

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 18.12.2013 р. за клопотанням представника позивача повідомлено ПАТ «Дельта Банк» про розгляд справи за позовом ОСОБА_2, направити копію заяви про залучення в якості третьої особи і роз'яснити право на участь у справі (а.с.57).

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 15.07.2014 р. поновлено ОСОБА_2 строк позовної давності для звернення з позовом до суду про визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування державної реєстрації права власності на квартиру. Позовні вимоги задоволені частково: встановлено, що ОСОБА_2 з грудня 1993 р. по 17.10.2013 р. безперервно проживала в квартирі АДРЕСА_1; визнано недійсним свідоцтво про право власності на зазначену квартиру видане на ім'я ОСОБА_5 видане виконкомом Козятинської міської ради 21.10.1997 р.; скасовано державну реєстрацію права власності на цю квартиру на ім'я ОСОБА_5 У задоволенні позовних вимог про визнання недійсним рішення виконкому Козятинської міської ради - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 - 344,12 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі третя особа - ПАТ «Дельта Банк» ставить питання про скасування рішення і ухвалення нового, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі за безпідставністю позовних вимог, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення, прийнятого внаслідок неповного з'ясування судом всіх обставин справи в їх сукупності та які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явились в апеляційну інстанцію, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

У відповідності до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Прийняте у справі рішення зазначеним вимогам відповідає не у повній мірі.

Судом установлено, що шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_5 зареєстрований 30.07.1988 р. (відмітка у паспорті на а.с.10).

Рішенням №198 виконавчого комітету Козятинської міської ради від 25.11.1993 р. вирішено виписати ордер на зайняття квартир в новозбудованому будинку МЖК «Інтернаціоналіст» по АДРЕСА_1: - ОСОБА_5 на трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, жила площа 39,24 кв.м., склад сім'ї 3 особи (він, дружина, син) з зняттям з квартирного обліку (а.с.8).

02.12.1993 р. виконкомом Козятинської міської ради народних депутатів м. Козятина, на підставі вищезазначеного рішення виконкому, виданий ордер ОСОБА_5, сім'я якого складається із трьох осіб, в тому числі дружина - ОСОБА_2 і син - ОСОБА_7, на право заняття кімн. загальною площею 39.24 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1 (а.с.7).

Відповідно свідоцтва про право власності на житло від 21.10.1997 р. міською радою м. Козятин - органом приватизації посвідчено, що квартира, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_5. Загальна площа квартири становить 62,9 кв.м., а відносна вартість на момент приватизації - 1199,75 грн. (арк.4 оглянутої судом інвентаризаційної справи №7946 КП «ВОБТІ»).

Згідно поданої 06.04.2004 р. заяви, дана квартира КП «ВОБТІ» зареєстрована на праві власності за ОСОБА_5 цього ж дня за №397/1484 (арк.4,5 інвентаризаційної справи).

05.04.2006 р. ОСОБА_5 в КП «ВОБТІ» подана заява (у додатку дублікат свідоцтва про право власності) про реєстрацію прав власності на спірну квартиру - об'єкт нерухомості.

Реєстраційним посвідченням від 27.04.2006 р., яке не містить підписів посадових осіб та печатки Козятинського районного структурного підрозділу КП «ВООБТІ», посвідчується, що будинковолодіння АДРЕСА_1, зареєстровано за гр. ОСОБА_5 з правом приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 21.10.1997 р., виданого Козятинською міською радою на підставі рішення виконкому від 21.10.1997 р. №79, дублікат якого виданий 25.04.2006 р. і записано в реєстрову книгу за реєстровим №397/1484 (арк.7 інв. справи).

За повідомленням Козятинської міської ради від 04.07.2014 р. №1305/14 в документах архівного відділу міської ради рішення виконкому міської ради від 21.10.1997 р. «Про приватизацію житлового фонду», яким би було б надано дозвіл на видачу свідоцтва на право власності на квартиру АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_5 - не має (а.с.154).

Згідно повідомлення від 09.07.2014 р. за №152 архівного відділу Козятинської міської ради свідоцтво про право власності на житло за адресою: АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_5 не значиться. Жовтневе засідання виконкому відбулося 30.10.1997 р. і початок реєстрації рішення починалося з №266 (а.с.156).

З матеріалів інвентаризаційної справи №7946 також убачається, що 07.04.2004 р. і 27.04.2006 р. по замовленню ОСОБА_5 Козятинським структурним підрозділом КП «ВОБТІ» йому видавались довідки-характеристики для складання договору іпотеки (арк.8,12).

Згідно внесених 21.10.1997 р. записів паспорта, ОСОБА_5 право на приватизацію житла в обсязі 62,9 загальної площі використав, прописаний у спірній квартирі 21.10.1997 р. (арк.9 інв. справи).

На підставі договору-замовлення від 23.06.2009 р. Козятинським структурним підрозділом КП «ВОБТІ» видавалась довідка про те, що за обліковими даними по м. Козятині станом на 14.07.2009 р. в реєстрі прав власності на об'єкти нерухомого майна за ОСОБА_7 право власності не зареєстровано (арк. 19 інв. справи).

По договору-замовленню від 30.06.2009 р. ОСОБА_2 21.07.2009 р. видавалась довідка про відсутність або наявність власності (арк. 25 інв. справи).

03.05.2006 р. між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_5 укладений кредитний договір №29/К-06. В забезпечення виконання зобов'язання також був укладений договір іпотеки №29/Zkin-06. предметом якого є спірна квартира (а.с.91-94).

Постановою від 18.10.2012 р. державного виконавця відділу ДВС ГУЮ у Вінницькій області Бойко С.М. у виконавчому провадженні №32803099 з примусового виконання виконавчого листа №2-858/11, виданого 19.04.2012 р. Козятинським міськрайонним судом про стягнення солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10 на користь ТОВ «Український промисловий банк» боргу в сумі 3168144,99 грн., накладено арешт на квартиру під АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_5, в межах суми звернення стягнення - 31688144,99 грн. (арк.34 інв. справи).

Вартість зазначеної квартири станом на 20.03.2013 р. становить - 107663,00 грн. (арк.49 інв. справи).

ОСОБА_2 згідно паспортних відомостей прописана у АДРЕСА_1 - 28.10.1997 р. (паспорт серії НОМЕР_1 на а.с.5).

Постановою державного виконавця відділу ДВС Козятинського міськрайонного управління юстиції від 14.05.2012 р. відкрито виконавче провадження з виконання судового наказу Господарського суду Вінницької області №14/1/2012/503 від 20.04.2012 р. про стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Дельта Банк» боргу в сумі 2446135,21 грн. Накладено арешт на все майно, що належить боржнику (а.с.95).

Поновляючи ОСОБА_2 строк позовної давності, суд правильно визначився у цьому питанні, в тому числі й стосовно початку перебігу трирічного строку днем - 07.02.2013 р., коли позивач дізналась щодо існування свідоцтва про одноосібне право власності на спірну квартиру за відповідачем, пов'язуючи це з порушенням свого цивільного права.

Не викликає зауважень рішення і в частині відмови у задоволенні вимог про визнання недійсним рішення виконкому Козятинської міської ради від 21.10.1997 р. «Про приватизацію житлового фонду» у частині видачі свідоцтва про право власності ОСОБА_5 на квартиру, оскільки суд установив, що таке рішення виконавчим комітетом не приймалось, тобто відсутній сам предмет спору.

Разом з тим, не можна погодитись з висновками щодо задоволення решти позовних вимог, яких суд дійшов за невідповідності обставинам справи та у порушення норм матеріального і процесуального права.

Так, положеннями ст. 256 ч.2 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України не потребують доказування обставини, встановлені рішенням суду, тобто ті обставини, щодо яких мав спір і які були предметом судового розгляду. Факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які зазначені у резолютивній частині, мають преюдиційне значення.

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29.03.2013 р., ухваленим у справі №209/2752/12 та яке набрало законної сили, відмовлено у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про визнання права спільної сумісної власності подружжя на ? частку квартири з тих підстав, що на момент приватизації квартири АДРЕСА_1, тобто видачі 21.10.1997 р. ОСОБА_5 свідоцтва про право власності на житло, позивачка у житловому приміщенні не проживала, а спірна квартира не є об'єктом спільної сумісної власності (а.с. 110-112).

Всупереч приписів ст. 61 ЦПК України в тому, що преюдиційні обставини є обов'язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені не вірно, у даній конкретній справі суд першої інстанції все ж установив факт безперервного проживання ОСОБА_2 у спірній квартирі, в тому числі і в період її приватизації відповідачем.

Крім того, висновок з цього питання, а також стосовно задоволення позовної вимоги про визнання недійсним свідоцтва на право власності ОСОБА_5 на спірну квартиру та похідної про скасування державної реєстрації, суд вмотивував порушеним правом позивача на приватизацію разом з іншими членами сім'ї, передбаченим Законом України від 19.06.1992 р. №2482-XII «Про приватизацію державного житлового фонду», та тим, що органом приватизації рішення про передачу квартири у власність відповідача не приймалось.

Проте, поза належною увагою суду залишилась та обставина, що позовна вимога ОСОБА_2 ґрунтується підставою визнання її права спільної сумісної власності подружжя (ст. 60 СК України) в порядку приватизації на ? частку квартири, тобто як на майно, набуте подружжям за час шлюбу, з фактичним усуненням від участі у приватизації спірної квартири неповнолітнього у той час сина - ОСОБА_7, право на приватизацію житла якого, як члена сім'ї наймача, прямо передбачено вищезазначеним Законом №2482-XII.

Цілком очевидним є те, що у такий спосіб суд на власний розсуд змінив підставу позову та доповнив іншою, що є недопустимим з огляду правил диспозитивності цивільного судочинства (ст. 11 ЦПК України).

Право вибору підстав позову належить виключно позивачеві відповідно до вимог ст.ст. 3, 11, 31 ЦПК України.

За таких обставин рішення у вищенаведеній частині залишатись в силі не може та підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним свідоцтва на право власності на квартиру, скасування державної реєстрації, а також в частині відшкодованих позивачеві судових витрат.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України сплачений ПАТ «Дельта Банк» судовий збір підлягає стягненню з позивача у розмірі 2/3 частки у залежності від обсягу задоволених вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів вирішила :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - задовольнити частково.

Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 15 липня 2014 року в частині: встановлення факту безперервного з грудня 1993 р. по 17.10.2013 р. проживання ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1; визнання недійсним свідоцтва про право власності на зазначену квартиру на ім'я ОСОБА_5, виданого виконкомом Козятинської міської ради 21.10.1997 р.; скасування державної реєстрації права власності на цю квартиру на ім'я ОСОБА_5 - скасувати і у цій частині ухвалити нове, яким у задоволенні зазначених позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.

Скасувати також дане рішення в частині стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 344,12 грн. сплаченого судового збору і в цій частині щодо розподілу судових витрат ухвали нове про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - 243,60 грн. судового збору з апеляційної скарги.

В іншій частині рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 15 липня 2014 року залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: (підпис) В.О. Чуприна

Судді: (підпис) В.І. Чорний

(підпис) В.В. Оніщук