Ухвала суду № 40921824, 09.10.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2014 року Справа № 876/4151/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Клюби В.В., Яворського І.О.

з участю секретаря судового засідання: Саламахи О.І.

представника позивача: Захарчука І.В.

представника відповідача: Галуги Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдинг емоцій "!Фест" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2014 року за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдинг емоцій "!Фест" про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

У січні 2014 року Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося в суд із зазначеним позовом, в якому просило стягнути адміністративно-господарські санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів основного боргу в сумі 80 621,70 грн. та 3 497,69 грн. пені.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.03.2014р. позов було задоволено повністю.

Не погоджуючись із даною постановою, її оскаржило Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдинг емоцій "!Фест" (далі - ТзОВ "Холдинг емоцій "!Фест"). Апеляційну скаргу мотивує тим, що непрацевлаштування направлених центром зайнятості осіб на підприємство не може бути підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій на підприємство у зв'язку з тим, що непрацевлаштування вказаних інвалідів на підприємство відбулося не по причині небажання товариства працевлаштувати інвалідів у передбаченій законодавством порядку, а по причині невідповідності вказаних осіб вимогам підприємства. Тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволені позовних вимогах повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта Галугу Я.І., який просив задовольнити апеляційну скаргу, представника позивача Захарчука І.В., який просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що згідно звіту форми № 10-ПІ ТзОВ «Холдинг емоцій «!Фест» про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік від 28.02.2013 р., середньооблікова чисельність працівників, що використовувалась відповідачем у 2012 р. становила 57 осіб, з них 2 особи інваліди. Відповідно, норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів для зазначеного підприємства становить 2 особи.

Згідно листа Управління Служби безпеки України у Львівській області від 24.10.2014 р. №8/1-1993 товариство не виконало нормативи робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості 1 робочого місця, що також підтверджується листом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 02.09.2013 р. № 8922/11-16.

Відповідно до розрахунку адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2012 рік, сума адміністративно-господарських санкцій визначена в розмірі 80 621,70 грн., а також нарахована пеня за прострочення сплати вказаних санкцій у розмірі 3 497,69 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що підприємством не було фактично працевлаштовано інвалідів у кількості, визначеній згідно ч.1 ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», норматив робочих місць виконано не було.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, вважаючи, що він відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до ч.3 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ст. 19 вказаного Закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Частиною 1 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Згідно зі ст. 18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», пошук підходящої роботи для інваліда здійснює державна служба зайнятості.

ТзОВ «Холдинг емоцій «!Фест» 08.06.2012 р. було направлено до Львівського міського центру зайнятості звіт форми № 3-ПН та інформувало про наявність вільних вакансій для працевлаштування інвалідів, в кількості 2-х осіб за такими посадами: «кур'єр» та «спеціаліст з реклами».

Як встановлено судом першої інстанції вакантною посадою на підприємстві та котру необхідно було заповнити була посада кур'єра.

Колегія судів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідно до витребуваних документів, а саме: скерування осіб та доданих до них довідки по інвалідності, у 14-х з 22-х зазначених осіб встановлена третя група інвалідності, тобто та група, котру зазначив у звіті форми № 3-ПН відповідач, інших вимог кваліфікацій згідно поданого звіту до посади кур'єра відповідачем не ставилось.

У зв'язку з вказаною вище обставиною вказана відмова була необґрунтованою, або відповідачем не дотримано вимоги щодо створення спеціальних робочих місць для інвалідів у відповідності до вимог ч.3 ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 №1836 «Про реалізацію статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» потреба у створенні інваліду, зареєстрованому в державній службі зайнятості як безробітний, спеціального робочого місця або ділянки виробничої площі та вимоги до них встановлюються індивідуальною програмою реабілітації.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується, що відповідачем згідно поданих ним доказів не доведено, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для працевлаштування нормативної чисельності інвалідів.

Відповідно до ч.4 ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч.1 ст.19 цього ж Закону.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 84 119,39 грн. задоволені судом першої інстанції обґрунтовано.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. За наведених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і така задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдинг емоцій "!Фест" - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2014 року по справі № 813/513/14 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий : Р.В.Кухтей

Судді : В.В. Клюба

І.О. Яворський

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 14.10.2014 р.