Ухвала суду № 40921435, 02.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/2653/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скрипка І.М. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

02 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КМС» до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КМС» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області та просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20 грудня 2013 року №0006262204.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15 травня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені ним в оскаржуваній постанові, не відповідають обставинам справи.

Перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, у листопаді 2013 року ДПІ провело зустрічну звірку ТОВ «КМС» щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «Сенсор Технолоджи», їх реальності та повноти відображення в обліку за серпень 2012 року, за наслідками якої складено довідку від 21 листопада 2013 року (а.с.30-33) та вказано про підтвердження реальності здійснення господарських операцій із таким контрагентом, їх вид, обсяг, якість, розрахунки.

25 Листопада 2013 року працівниками податкового органу проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ «КМС» в уточнюючому розрахунку від 21 листопада 2013 року №9075258554 до декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року.

За результатами перевірки складено Акт №181/22-00/32119475 від 25 листопада 2013 року, у висновках якого констатовано порушення позивачем пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на 21877,00 грн. за серпень 2012 року. Такі висновки обумовлені твердженням Інспекції про включення товариством до складу податкового кредиту за серпень 2012 року податкових накладних із періодом виписки понад 365 днів.

На підставі Акта перевірки №181/22-00/32119475 прийнято податкове повідомлення-рішення №0006262204 від 20 грудня 2013 року, яким донараховано податкові зобов'язання із податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 21877, 00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 10939 грн..

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що доводи податкового органу про включення позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість згідно податкових накладних з періодом виписки понад 365 днів не обґрунтовані та не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого:

Відповідно до пункту 49.2 статті 49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно пункту 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку.

При цьому, за нормами абзацу третього цього ж пункту, платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті, -

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Виправлення помилок, допущених при заповненні розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість), проводиться шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань із цього податку у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за формою, затвердженою наказом ДПА України від 25.01.2011 №41, до якого додається розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5) з відміткою «уточнюючий».

У випадку виправлення помилок, які не вплинули на правильність визначення показників податкової декларації та, відповідно, підсумкових рядків розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, при заповненні уточнюючого розрахунку до графи 4 - переносяться показники податкової декларації з податку на додану вартість, додаток 5 до якої уточнюється, до графи 5 - всі відповідні показники декларації з урахуванням виправлених помилок (в даному випадку вони відповідають показникам з графи 4), а в графі 6 відображається прочерк (при поданні звітності на паперових носіях) або вона не заповнюється (при поданні звітності в електронному вигляді). У випадку виявлення в ході проведення камеральної перевірки органом ДПС помилок, допущених при заповненні розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість), складається Акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість.

При цьому у випадку виявлення помилок (порушень), що не вплинули на розрахунки з бюджетом, штрафні санкції відповідно до норм ПК України до платника податку не застосовуються.

За правилами пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, 21 листопада 2013 року позивачем було подано, а відповідачем прийнято уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість та додатку №5 (розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року, яким було виправлено технічну помилку в назві та індивідуальному податковому номері контрагента, водночас сума податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача за вказаний звітний період не змінилася, а отже, не змінилася і сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету.

В свою чергу, податковий орган вважає, що внесення зазначених уточнень стало підставою до завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2012 року, внаслідок включення податкових накладних із періодом виписки понад 365 днів. Однак, жодних належних та допустимих доказів на обґрунтування вказаних висновків апелянтом надано не було.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що виправлені ТОВ «КМС» у податковій звітності за серпень 2012 року помилки не вплинули на розмір податкових зобов'язань за вказаний період, а тому у податного органу були відсутні підстави до прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини, що склалися між сторонами, і дав їм належну правову оцінку, - з огляду на що підстави до скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.160, 167, 196, 197, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 травня 2014 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.