Ухвала суду № 40918109, 15.10.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Полонець С.М.

Суддя-доповідач:Євпак В.В.

УХВАЛА

іменем України

"15" жовтня 2014 р. Справа № 295/12819/14-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Євпак В.В.

суддів: Капустинського М.М.

Мацького Є.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від "18" серпня 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 15.08.2014 звернувся до Богунського районного суду м. Житомира з позовом до управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира про визнання незаконними дій та протиправною бездіяльність відповідача; зобов"язання зробити нарахування, перерахунок та виплату ОСОБА_3: - різниці одноразової компенсації, передбаченої ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 15 мінімальних заробітних плат, з урахуванням виплаченої суми; - суми щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 4 мінімальних заробітних плат за період з 01.01.2002 і до 26.07.2011, з урахуванням виплачених сум; - суми щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат за період з 27.07.2011 і до моменту розгляду справи, з урахуванням виплачених сум; в подальшому нараховувати та виплачувати щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі не нижчому 5 мінімальних заробітних плат; стягнення у порядку негайного виконання суми боргу, що виник за компенсаційними виплатами за весь період.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 18 серпня 2014 року в поновленні строку звернення до суду з позовними вимогами за період з 01 січня 2002 року по 26 липня 2011 року та 27 липня 2011 року по 14 лютого 2014 року відмовлено.

Адміністративний позов за період в частині вимог з 01 січня 2002 року по 26 липня 2011 року та з 27 липня 2011 року по 14 лютого 2014 року - залишено без розгляду.

В частині позовних вимог за період з 15 лютого 2014 року по 15 серпня 2014 року відкрито скорочене провадження у справі.

Не погоджуючись з даною ухвалою, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Богунського районного суду м. Житомира в частині залишення без розгляду позовних вимог і направити справу для продовження розгляду. В своїй апеляційній скарзі посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування рішення. Зазначає, що позивач дізнався про порушення його прав із відповіді відповідача від 24 квітня 2014 року. До суду звернувся 15 серпня 2014 року, тобто у встановлений ч. 2 ст. 99 КАС України строк.

Позивач, представник позивача та представник відповідача в судове засідання не з"явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

З врахуванням приписів п.2 ч.1 ст.197 КАС України, розгляд апеляційної скарги здійснюється судової колегією за відсутності позивача, представника позивача та представника відповідача, в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, в межах визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як видно з матеріалів справи, позивач звернувся до суду 15 серпня 2014 року.

Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Встановлено, що позивач оскаржує бездіяльність відповідача та просить зобов"язати зробити нарахування та виплату різниці одноразової компенсації та щорічної допомоги на оздоровлення за період з 01 січня 2002 року по 26 липня 2011 року та з 27 липня 2011 року по час розгляду справи та в подальшому, а з позовом звернувся 15 серпня 2014 року, тобто з пропуском строку звернення до суду в частині вимог за період з 01 січня 2002 року по 26 липня 2011 року та з 27 липня 2011 року по 14 лютого 2014 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не надано доказів на підтвердження неможливості звернення до відповідача з приводу правильності нарахування компенсації та щорічної допомоги на оздоровлення раніше та інших доказів поважності пропуску строку звернення до суду. Спірні виплати є щорічними та отримувались позивачем регулярно.

Доводи апеляційної скарги щодо застосування до спірних відносин строків позовної давності, визначених Віденською конвенцією про цивільну відповідальність за ядерну шкоду не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення, оскільки відповідно до приписів ст. 73 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" відповідальність за шкоду, спричинену Чорнобильською катастрофою, встановлюється відповідним законодавством України.

Актом спеціального законодавства, дія якого спрямована на реалізацію конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та встановлює відповідальність за шкоду, спричинену Чорнобильською катастрофою, є Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Статтею 70 цього Закону закріплено право громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, захищати у відповідних державних, судових органах свої законні інтереси. При цьому зазначеним Законом строк звернення до суду з адміністративним позовом не встановлено.

Крім того, згідно зі ст.ст. 1, 5, 7 Конвенції, відповідальність за ядерну шкоду несе оператор ядерної установки або відповідальна за ядерну установку держава. В свою чергу, управління праці тане є суб'єктом, відповідальним за ядерну шкоду (у визначенні Конвенції).

Разом з тим, слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини, також виходить з того, що реалізуючі п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не містять фактів невірного застосування норм процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про правомірність висновків суду першої інстанції щодо залишення позовних вимог ОСОБА_3 за період з 01 січня 2002 року по 26 липня 2011 року та з 27 липня 2011 року по 14 лютого 2014 року без розгляду.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції. Ухвала суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 199, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від "18" серпня 2014 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.В. Євпак

судді: М.М. Капустинський

Є.М. Мацький

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1,10020

3- відповідачу/відповідачам: Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира вул.Перемоги,55,м.Житомир,10014

4-представник позивача:Котій Андрій Павлович вул. Лаврська 9, кор. 19, м. Київ, 01015 - ,