Ухвала суду № 40914563, 07.10.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2014 р.Справа № 820/14706/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Тацій Л.В. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ФОП ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2014р. по справі № 820/14706/14

за позовом Харківської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області

до ФОП ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Харківська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з поданням та просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкового боргу в розмірі 2 186 201,20 грн., що на теперішній час є непогашеним.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2014р. подання задоволено. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України кошти в рахунок погашення податкового боргу в загальному розмірі 2186201,20 грн.

ФОП ОСОБА_1, не погоджується з вказаною постановою суду, в апеляційній скарзі вказує, що судом не було повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2014року, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, постанову суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи подання, суд першої інстанції виходив з того , що ФОП ОСОБА_1 має податковий борг у розмірі 2186201,20 грн., який підлягає перерахуванню до бюджету, що відповідачем до теперішнього часу не вчинено.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення подання , виходячи з наступного.

Згідно п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання, самостійно узгоджена платником податків або узгоджена в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк набуває статусу податкового боргу.

Згідно з п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 20.1.34 ст. 20 Податкового кодексу України органи Міндоходів мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п. 41.5. ст. 41 Податкового Кодексу України податкові органи визначені органами стягнення, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах встановлених повноважень.

Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У випадках, передбачених п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, обов'язок визначення суми грошових зобов'язань платника податків покладено на контролюючий орган, який згідно зі ст. 58 Податкового кодексу України реалізує такі повноваження шляхом надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення.

Строки сплати сум податкового зобов'язання встановлені ст. 57 Податкового кодексу України та складають 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку для подання податкової декларації, визначеного п. 49.18 ст. 48 Податкового кодексу України, або протягом такого ж строку за днем отримання податкового повідомлення-рішення, а у випадку оскарження - за днем узгодження.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що Харківською районною державною адміністрацією Харківської області зареєстровано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, яка перебуває в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з ідентифікаційним кодом НОМЕР_1 та яка знаходиться на обліку в Харківській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області як платник податків з 25.07.2000 року. Для здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 має розрахункові рахунки НОМЕР_2, НОМЕР_3 в ФХарківське обласне у АТОЩАД міста Харкова, МФО 351823.

28.02.2011 року по 21.03.2011 року фахівцями Харківської об'єднаної державної податкової інспекції було проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.12.2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 493/17-НОМЕР_1 від 28.03.2011 року, в якому зафіксовані наступні порушення ст.1 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів підприємницької діяльності», а саме: перевищення дозволеного обсягу виручки для платника єдиного податку у 2 кв. 2009 року на суму 563 582,28 грн., у 2-4 кв. 2009 року на суму 3 538 595,37 грн.; п.4.1 ст.4 ,пп.7.3.1 п.7.3 ст.7, пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.9.4 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено заниження податкових зобов'язань на суму 1 658 396 грн., у т.ч. у 2009 році - 615 499грн., у 2010 році -1 042 897 грн. ; п.4.ст.14, ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за період, що перевірявся, на суму 110 146,26 грн.; п.4.ст.14, ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», а саме: неподання декларацій про отримані доходи за 2-4 кв. 2009 року та 1-4 кв. 2010 року; ст.9 Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків і інших обов'язкових платежів», а саме: ненадання податкових розрахунків по формі 1-ДФ та невідображення сум виплачених доходів ФОП за надання транспортних послуг за 2-4 кв. 2009 року та 1-4 кв. 2010 року ; пп.4.1.4а п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме: ненадання декларацій по ПДВ за період з липня 2009 року по грудень 2010 року; п.19.1. ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме: неведення книги обліку доходів та витрат у книзі обліку доходів та витрат.

На підставі зазначеного акту податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000391720/0 від 27.04.2011 року, про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2076055,0 грн. (у т.ч. за основним платежем - 1658396,0грн., та за штрафними санкціями - 417659,0 грн.) та №0000381720/0 від 27.04.2011 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності в розмірі 110146,26 грн.

Не погоджуючись з даними податковими повідомленнями - рішеннями відповідач оскаржив їх до суду.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2012 року по справі № 2а-11716/11/2070 в задоволенні адміністративного позову про скасування податкових повідомлень - рішень від 27.04.2011 року № 0000391720/0 та № 0000381720/0 відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2012 року залишено без розгляду апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2012 року залишено без змін.

Вказана сума грошового зобов'язання платником податків не сплачена.

Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання вручення податкового повідомлення рішення). Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто 17 грн.*20=340 грн.).

Відповідно до п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України позивачем сформовано податкову вимогу №1379-25 від 03.06.2014 року, яка отримана платником податків 12.06.2014р.

Податковий борг боржника підтверджується довідками про стан розрахунків з бюджетом по податку на доходи фізичних осіб та орендою, податку на додану вартість, картками особових рахунків з відповідних податків, податковими повідомленнями-рішеннями №0000391720/0 від 27.04.2011 року , №0000381720/0 від 27.04.2011 року, податковою вимогою.

Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до абзацу першого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Тобто, зазначені податкові повідомлення-рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції визнано правомірними.

Колегія суддів зазначає, що згідно ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи вищевикладене , колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність правових підстав для стягнення з відповідача податкового боргу у сумі 2186201,20грн.

Колегія суддів відзначає, що відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення штрафних санкцій, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов'язує можливість стягнення штрафних санкцій у судовому порядку, встановлення факту їх сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.

При цьому, питання правомірності застосування штрафних санкцій не може бути предметом доказування, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень, яким такі санкції застосовані, не є предметом позову у даній справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати його правовий аналіз.

У зв'язку з наведеним , доводи апеляційної скарги щодо неправомірності прийняття Харківською ОДПІ податкових повідомлень - рішень №0000391720/0 від 27.04.2011 року про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2 076 055 грн. (у т.ч. за основним платежем - 1 658 396 грн., та за штрафними санкціями - 417 659 грн.) та №0000381720/0 від 27.04.2011 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності в розмірі 110 146,26 грн. є безпідставними в розумінні ч.1 ст. 138 КАС України та до уваги судом не приймаються.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову, та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди із судовим рішенням по справі № 2а-11716/11/2070 про скасування податкових повідомлень - рішень від 27.04.2011р. №0000391720/0 та №0000381720/0 колегією суддів не приймаються до уваги , оскільки за приписами КАС України до компетенції суду апеляційної інстанції не відноситься перегляд рішень суду апеляційної інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги з посиланнями на інші порушення судом першої інстанції не впливають на вирішення справи по суті та не є підставою для скасування судового рішення в суді апеляційної інстанції.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову, та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2014р. по справі № 820/14706/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Тацій Л.В. Григоров А.М. Повний текст ухвали виготовлений 13.10.2014 р.