Постанова № 40911932, 17.05.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 травня 2012 рокусправа № 2а-11488/09/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Хімушкіна О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2011 року

у адміністративній справі № 2а-11488/08/0470 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення, -

в с т а н о в и л а :

У серпні 2009 року позивачка - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, в якому посилаючись на неправильне визначення їй відповідачем податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності у сумі 13070,63 грн. на підставі ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 р. № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян», податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 17427,50 грн., та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 8713,75 грн. (всього 26141,25 грн.) на підставі пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, просила визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 19.08.2009 р. № 0001081720/0/35390 - з податку з доходів фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності на суму 13070,63 грн., та за № 0001071720/0/35391 - з податку на додану вартість на суму 26141,25 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2011 року адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції № 0001081720/0/35390 від 19.08.2009р. про визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності у сумі 13070,63 грн., та податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції № 0001071720/0/35392 від 19.08.2009р про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 26141,25 грн.

Зазначена постанова суду першої інстанції оскаржена в апеляційному порядку Нікопольською ОДПІ з підстав неповного з'ясування судом обставин справи та порушення норм матеріального права, у звязку з чим просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.04.2011 р. та прийняти нову постанову, якою відмовити ФОП

ОСОБА_1 у задоволенні адміністративного позову повністю.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, виходячи з нижченаведеного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1, як фізична особа-підприємець у період з 01.10.2007р. по 31.03.2009р. здійснювала підприємницьку діяльність по придбанню щебеню та відсіву для його подальшої реалізації іншим суб'єктам господарювання з метою отримання прибутку. Постачальниками позивача в цей період були ВАТ «Запоріжнерудпром» код 00292333 (по договорам поставки № 010/6 від 09.02.2007р., № 54/1 від 27.12.2007р.) та ЗАТ «Кіровоградграніт» код 13744297 (по контракту № 101-08 від 15.05.2008р.). Подальша реалізація продукції здійснювалася позивачкою на адресу ВАТ «Нікопольський завод залізобетонних конструкцій», TOB «Дніпроспецобладнання», ЗАТ «Пласт», TOB «Фієста» та інших суб'єктів господарської діяльності.

У період з 21.07.2009 р. по 03.08.2009 р. Нікопольською ОДПІ була проведена планова виїзна документальна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007р. по 31.03.2009р., за наслідками якої оформлено акт від 06 серпня 2009 р. № 1295/172.2018008705, та прийнято оспорювані податкові повідомлення-рішення від 19.08.2009р. №0001081720/0/35390 і № 0001071720/0/35391, згідно з якими позивачці було визначено податкові зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності на суму 13070,63 грн. та з податку на додану вартість на суму 26141,25 грн.

Тобто, зазначеними податковими повідомленнями - рішеннями Нікопольська ОДПІ визначила підприємцю ОСОБА_1 податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності у сумі 13070,63 грн. на підставі ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992р. № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян», а саме не врахувала у складі валових витрат понесені позивачем витрати у розмірі 87137,50 грн. на оплату послуг по організації відвантаження продукції (щебеню та відсіву) по договорах з TOB «Будкомплекс V», TOB «Стройсистема», TOB «Славутич-Сігма Н» як такі, що безпосередньо не пов'язані з одержанням доходу. Також, за цими самими господарськими операціями податковий орган визначив позивачці податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 17427,50 грн. та застосував штрафні (фінансові) санкції у сумі 8713,75 грн. (всього 26141,25 грн.) на підставі пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, а саме виключив зі складу податкового кредиту з ПДВ 17427,50 грн. податку на додану вартість, сплаченого у зв'язку з придбанням послуг, які не призначені для використання у господарській діяльності платника податку.

В основу прийняих вищеназваних рішень, податковим органом були покладено виявлені в ході проведення перевірки факти: відсутності необхідних первиннх документів на підтвердження надання позивачці послуг з боку та TOB «Будкомплекс V», TOB «Стройсистема», TOB «Славутич-Сігма Н», тобто не відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» оформлених між вказаними підприємствами та позивачкою актів виконаних послуг, в яких відсутнє зазначення місця, дати та часу надання послуг, номерів вагонів, які обслуговувалися; а також не пов'язаність з валовими витратами та з веденням господарської діяльності по договорам №010/6 та №51 з ВАТ «Запоріжнерудпром», та по контракту №101-08 з ЗАТ «Кіровоградграніт» з понесеними позивачкою витрат, на оплату вартості послуг, зазначених в договорах, укладених з TOB «Будкомплекс V» - 28.03.2008 року (а.с.67-68), TOB «Стройкомплекс» - 08.06.2007 року (а.с.65-66), TOB «Стройсистема» - 28.05.2008 року (а.с.69), TOB «Славутич-Сігма Н» - 03.09.2008 року (а.с.70)

Задовольняючи позов у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що господарські договори з TOB «Будкомплекс V» (договір № 16 від 08.06.2007р., договір № 7 від 28.03.2008р.), TOB «Стройсистема» (договір № 08/1 від 28.05.2008р.), TOB «Славутич-Сігма Н» (договір № 12 від 03.09.2008р.) безпосередньо пов'язані з укладенними договорами з ВАТ «Запоріжнерудпром» та ЗАТ «Кіровоградграніт» по поставці гранітної каменещебневої продукції залізничним транспортом, оскільки направлені на отримання послуг щодо: забезпечення своєчасної подачі вагонів під навантажування щебню; очистки поданих вагонів від сміття і ущільнення шпарин; забезпечення контролю за якістю відвантаженого щебню; контролю відповідності ваги в навантажених вагонах; контролю своєчасного прибирання вагонів з кар'єра на станцію.

Отримання позивачкою послуг по договорам з TOB «Будкомплекс V», TOB «Стройсистема», TOB «Славутич-Сігма Н» мотивовані судом наявними в матеріалах справі актами виконаних робіт: від 30.10.2007р. на суму 13835 грн. без ПДВ - з TOB «Будкомплекс V»; від 30.11.2007р. на суму 16085 грн. без ПДВ - з TOB «Будкомплекс V»; від 25.12.2007р. на суму 11750 грн. без ПДВ - з TOB «Будкомплекс V»; від 21.04.2008р. на суму 6267.50 грн. без ПДВ - з TOB «Будкомплекс V»; від 29.05.2008р. на суму 7265 грн. без ПДВ - з TOB «Будкомплекс V»; від 27.06.2008р. на суму 3080 грн. без ПДВ - з TOB «Стройсистема»; від 31.07.2008р. на суму 19270 грн. без ПДВ - з TOB «Стройсистема»; від 29.09.2008р. на суму 2500 грн. без ПДВ - з TOB «Славутич-Сігма Н»; від 31.10.2008р. на суму 7085 грн. без ПДВ - з TOB «Славутич-Сігма Н», які повністю були оплачені, що підтверджується відповідними платіжними документами.

За наведених обставин, та посилаючись на положення ст.42 ст.43 Господарського кодексу України, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», та на чітке визначення нормами діючих нормативно-правових актів обмежень у формуванні складу валових витрат та податкового кредиту, суд першої інстанції дійшов в висновку, що «гранітна каменещебнева продукція була реалізована підприємцем на адресу інших суб 'єктів господарської діяльності, і від здійснення підприємницької діяльності по цим операціям позивачкою був отриманий прибуток, відповідно витрати на оплату вартості послуг TOB «Будкомплекс V», TOB «Стройсистема», TOB «Славутич-Сігма Н» мають безпосереднє відношення до здійснення підприємцем підприємницької діяльності і отримання прибутку, тому правомірно віднесені позивачкою до складу валових витрат виробництва (обігу), а суми ПДВ по цим операціям - до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів»

Безпідставність доводів Нікопольської ОДПІ мотивована судом першої інстанції тим, що номенклатура послуг за договорами з TOB «Будкомплекс V», TOB «Стройсистема», TOB «Славутич-Сігма Н» у повному обсязі надана ВАТ «Запоріжнерудпром» по договорам № 010/6 та № 51, тому витрати, понесені позивачем на оплату вартості зазначених послуг, не пов'язані з валовими витратами і веденням господарської діяльності - суд першої інстанції мотивував тим, що послуги, які надані позивачу з боку ВАТ «Запоріжнерудпром» і ЗАТ «Кіровоградграніт» не є однаковими та тотожними послугам, що були надані позивачці TOB «Будкомплекс V», TOB «Стройсистема», TOB «Славутич-Сігма Н».

За наведених вище обставин, суд першої інстанції визнав протиправними та скасував повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ про визначення позивачці податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 13070,63 грн. на підставі ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992р. № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» та податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 26141,25 грн. на підставі пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР.

Судова колегія не може погодитися з висновками суду першої інстанції та вважає їх такими, що суперечать письмовим доказам у справі.

Та судовою колегією враховується, що позвачка по справі у період з 01.10.2007 р. по 31.03.2009 р. здійснювала придбання товару - щебеню та відсіву для його подальшої реалізації, а постачальниками зазначеного товару були ВАТ «Запоріжнерудпром» та ЗАТ «Кіровоградграніт», якими саме і були у повному обсязі надані позивачці всі послуг, що підтверджено умовами договору поставки від 09.02.2007 р. № 010/6, та від 27.12.2007 р. №51, і контракту №101-08 від 15.05.2008 р., та складенними у зв'язку з виконанням цих договорів первинними документам. Зокрема: видатковими накладними, за змістом яких до загальної вартості товару, крім вартості щебеню, були включені провізна плата, плата за користування вагонами, маневрові роботи, подача та прибирання вагонів, додаткові збори, а також всі послуги, пов'язані з придбанням товару, як то навантаження та транспортування щебеню до станції призначення, з передачею товару у вагонах на станції призначення (на підставі договорів

За вказаних обставин, понесені фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 витрати, на оплату вартості послуг, зазначених в договорах, укладених з TOB «Будкомплекс V», TOB «Стройсистема», TOB «Славутич-Сігма Н» по відвантаженню щебеневої продукції з кар'єрів - є такими, що не пов'язані з валовими витратами та з веденням господарської діяльності по договорам №010/6 та №51 з ВАТ «Запоріжнерудпром», і по контракту №101-08 з ЗАТ «Кіровоградграніт». Тим більш, що в актах виконаних послуг до договорів позивачки з TOB «Будкомплекс V», TOB «Стройсистема», і TOB «Славутич-Сігма Н» - не зазначено (відсутнє) місце, дата та час надання послуг; номери вагонів, які обслуговувалися, що свідчить про невідповідність вказаних первинних документів вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», у зв'язку з чим у Нікопольської ОДПІ були усі підстави для застосування до позивачки вимог п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»

Наведені вище висновки судової колегії повністю узгоджуться з приписами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", зокрема, п.5.1 ст.5 визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом підпункту 5.2.1 пункту 5.2 цієї ж статті Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

З правового аналізу зазначених правових норм випливає, що визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є саме її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах (пункт 1.32 статті 1 вказаного Закону), а не безпосередньо одержання прибутку. Тобто, для віднесення витрат на оплату спірних послуг до складу валових достатньо наявності мети використання таких послуг у господарській діяльності підприємства, незалежно від фактичних результатів такого використання.

В силу вимог підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 названого Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, Закон не встановлює конкретного переліку документів, які є підставою для формування валових витрат платника, та не обмежує платника певними вимогами щодо оформлення таких документів, а передбачає як підставу для невключення до валових витрат лише повну відсутність будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, та неповязанність цих витрат з господарською діяльність, тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, непідтверджених будь-якими документами взагалі.

Узагальнюючи вищенаведене, висновок суду першої інстанції у цій справі є необґрунтованим, оскільки обставини у справі свідчать про те, що надані позивачкою документи, не можуть підтверджувати правомірність віднесення відповідних сум до валових витрат і податкового кредиту, у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підстагіє скасуванню, з прийняттям у справі нової постанови про відмову у задоволені вимог позивачки в повному обсязі.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ст.205, ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції - задовольнити

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2011 року - скасувати

У задоволені позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення - відмовити в повному обсязі.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 212 КАС України

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов