Ухвала суду № 40911896, 15.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/8483/14 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Бабенко К.А

У Х В А Л А

Іменем України

15 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Мельничука В.П., Собківа Я.М., секретаря Чепурко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства доходів і зборів України на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства доходів і зборів України про скасування Наказів в частині, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Сторін, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з п.1 Наказу Міністерства доходів і зборів України від 04 червня 2013 року №1152-О, Позивача призначено у порядку переведення на посаду заступника начальника Головного управління Міндоходів у м.Києві.

Відповідно до пп. 2.5 п.2 Наказу «Про застосування дисциплінарного стягнення» Міністерства доходів і зборів України від 11 березня 2014 року №551-О (далі - Наказ №551-О), за неналежну організацію роботи з погашення податкового боргу, допущення його значного зростання та недоліки в роботі з розпорядження безхазяйними алкогольними напоями і тютюновими виробами Позивачу оголошено догану.

Згідно зі ст. 147 Кодексу законів про працю, введеного в дію з 1 червня 1972 року Законом Української РСР від 10 грудня 1971 року N 322-VIII, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

А відповідно до частини першої ст.148 зазначеного Кодексу, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Як вбачається з Наказу №551-О, підставою його прийняття є те, що сума загального податкового боргу до зведеного бюджету, визначена за даними ІС «Податковий блок» станом на 01.01.2014 року, склала 18,83 млрд. грн., що на 321 млн. грн. (або 1,7 відс.) менше порівняно з 01.01.2013 року. Однак, жодним із структурних підрозділів, які у 2013 році відповідали за цей напрям роботи, не забезпечено суттєвого скорочення податкового боргу і, як наслідок, не досягнуто позитивного тренду, встановленого розпорядженням Мін доходів від 26.11.2013 №384-р, у частині зменшення абсолютного значення суми податкового боргу до рівня 18,3 млрд. грн. Основною причиною невиконання зазначеного тренду - виникнення у 2013 році значних сум новоствореного податкового боргу (11,8 млрд. грн..) через незабезпечення стовідсоткової сплати платниками податків самостійно задекларованих податкових зобов'язань та донарахування сум за результатами контрольно-перевірочної роботи.

В зв'язку з викладеним, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що датою виявлення порушення є саме 01.01.2014 року, а дисциплінарне стягнення застосовано до Позивача 11 березня 2014 року, тобто з порушенням встановленого Законом строку.

Більш того, як вбачається з пп. 1.5 п.1 Наказу «Про розподіл обов'язків між керівним складом Головного управління Міндоходів у м.Києві» Головного управління Міндоходів у м.Києві від 11 червня 2013 року №29, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.39), на Позивача покладено обов'язки з керівництва роботою структурних підрозділів Головного управління Міндоходів у м.Києві, таких як: адміністративно-господарського управління; управління фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку; інформаційно-комунікаційне управління; управління обслуговування платників податків; управління доходів і зборів з фізичних осіб; управління ІТ та обліку платників; управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів; сектор реалізації інновацій. А обов'язок з керівництва управлінням погашення заборгованостей було покладено на Позивача лише Наказом «Про розподіл обов'язків між керівним складом Головного управління Міндоходів у м.Києві» Головного управління Міндоходів у м.Києві від 25 січня 2014 року №59, копія якого також наявна в матеріалах справи (а.с.42), тобто після виявленого правопорушення.

Відповідно до пп.пп. 2.6.2, 2.6.3 п.2.6 Розділу ІІ Регламенту Міністерства доходів і зборів України, затвердженого Наказом Міндоходів України 12 квітня 2013 року №40, відомчий контроль здійснюється шляхом проведення комплексної перевірки, тематичної або оперативної перевірки. Внутрішній аудит проводиться за одним або кількома напрямами одночасно: аудит ефективності, фінансовий аудит та/або аудит відповідності. Проведення внутрішнього аудиту регламентується Порядком планування і проведення внутрішніх аудитів, документування, реалізації їх результатів в Міндоходів та його територіальних органах, розробленим з урахуванням Порядку утворення структурних підрозділів внутрішнього аудиту та проведення такого аудиту в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, їх територіальних органах та бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 2011 року №1001, Стандартів внутрішнього аудиту, затверджених наказом Мінфіну від 04.10.2011 №1247, Кодексу етики працівників підрозділу внутрішнього аудиту, затвердженого наказом Мінфіну від 29.09.2011 №1217.

Згідно з пп.6.6 п.6 Стандартів внутрішнього аудиту, затверджених Наказом Міністерства фінансів України 04.10.2011 року №1247 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2011 року за №1219/19957 (далі - Стандарти), офіційним документом є аудиторський звіт - документ, складений за результатами внутрішнього аудиту, який містить відомості про хід внутрішнього аудиту, стан системи внутрішнього контролю, аудиторський висновок. До аудиторського звіту додаються рекомендації щодо удосконалення діяльності установи залежно від характеру виявлених проблем.

Відповідно до пп.пп. 6.20, 6.21 п.6 Стандартів, у разі якщо за результатами обговорення відповідальний за діяльність не погоджується з висновками аудиторського звіту та рекомендаціями, протягом 15-ти робочих днів він надає керівнику аудиторської групи обґрунтовані коментарі за своїм підписом. Керівник аудиторської групи розглядає такі коментарі та готує письмовий висновок щодо їх обґрунтованості.

Оскаржуваний Наказ Міністерства доходів і зборів України «Про проведення аудиту відповідності Головного управління Міндоходів у м.Києві» від 23.05.2014 року №315 (далі - Наказ №315), копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.45-49), прийнято на підставі висновків Акта «Про результати перевірки ГУ Міндоходів у м.Києві щодо дотримання процедур, визначених законодавчими актами при розгляді звернень громадян та наданні відповідей на них в ході проведення аудиту відповідності ГУ Міндоходів у м.Києві» від 23.04.2014 року №3561/8 (далі - Акт), копія якого також наявна в матеріалах справи (а.с.56-73).

У зв'язку з наявністю у керівництва ГУ Міндоходів у м. Києві зауважень до Акта, Листом від 14.05.2014 року №2045/8/26-15-14-01-04, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.74), Відповідачу надіслано відповідні Коментарі. Проте в порушення пп.6.21 Стандартів Відповідачем зазначені Коментарі не розглянуто та висновок щодо їх обґрунтованості не надано. Більш того, прийняття за результатом аудиту Акта перевірки чинним законодавством взагалі не передбачено.

Крім того, в порушення вимог ст.147 Кодексу законів про працю, в Наказах №551-О та №315 відсутні будь-які посилання на порушенням Позивачем трудової дисципліни, невиконання або неналежне виконання ним своїх трудових обов'язків.

Згідно з частиною другою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем не виконано.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Міністерства доходів і зборів України залишити без задоволення, а Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалу складено у повному обсязі 22.09.2014 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Мельничук В.П.

Собків Я.М.

.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Мельничук В.П.

Собків Я.М.