Ухвала суду № 40909091, 06.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4544/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

06 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Оксененка О.М., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Бащенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про визнання протиправними дій, скасування постанови від 14.03.2014 року у ВП №2663403 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчий дій,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, в якому просив суд визнати протиправними дії щодо винесення постанови у ВП №2663403 від 14.03.2014 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій та скасувати її.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 травня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 травня 2014 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на виконання виконавчого листа №14/264, що виданий 22.12.2006 року Господарським судом Полтавської області, про стягнення з ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» на користь Полтавського обласного відділення ВСЗІ штрафні санкції 524961,00 грн., державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Машівського РУЮ Полтавської області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №2663403. Позивачу надано строк для добровільного виконання до 24.01.2007 року.

Постановою від 24.01.2007 року виконавче провадження ВП №2663403 було зупинено у зв'язку із опублікуванням змін до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», згідно якого, процедура погашення діє до 01.01.2011 р.

04.01.2013 року відповідно до постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби поновлено виконавче провадження у зв'язку з тим, що станом на 04.01.2013 року процедуру погашення заборгованості продовжено не було.

На підставі заяви позивача від 18.01.2013 року державним виконавцем постановою від 21.01.2013 року зупинено виконавче провадження у зв'язку із заходами щодо реорганізації у структурі позивача. В січні 2014 року поновлено виконавче провадження.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у Полтавській області Коноза В.М. від 24.01.2014 року прийнято до виконання вищевказаний виконавчий лист господарського суду.

14.03.2014 року старшим державним виконавцем Конозом В.М. управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області ухвалено постанову в рамках виконавчого провадження ВП №2663403 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі 51,87 грн.

Того ж дня також винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №2663403, з підстав отримання від стягувача клопотання про закінчення виконавчого провадження та направлення виконавчого документа для подальшого виконання до відповідного відділу державної виконавчої служби за місцезнаходженням юридичної особи боржника - 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28.

Вважаючи неправомірними дії відповідача щодо винесення постанови у ВП №2663403 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, виходив з наступного.

Положеннями статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно частини третьої статті 27 вказаного Закону у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Отже, примусове виконання розпочинається після закінчення строку, встановленого для самостійного виконання та виконавчий збір і витрати на проведення виконавчих дій не стягується лише у випадку, якщо у строк, встановлений для самостійного виконання, боржник виконає відповідне рішення майнового характеру.

Згідно матеріалів справи, позивач обізнаний з ходом виконавчого провадження ВП №2663403, про що свідчать його дії в рамках виконавчого провадження та надані документи.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, позивачем не надано доказів оскарження дій та рішень державного виконавця, крім оскаржуваних у даній справі дій щодо прийняття постанови від 14.03.2014 року про стягнення витрат на проведення виконавчих дій, зокрема, відсутні рішення про визнання протиправними дій державного виконавця щодо несвоєчасного направлення або про визнання протиправною його бездіяльності стосовно не надіслання позивачу процесуальних документів в рамках виконавчого провадження.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та з урахуванням дати відкриття виконавчого провадження, дат зупинення та дат поновлення виконавчого провадження, а також враховуючи встановлений строк для самостійного виконання, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач не виконав вище вказане рішення суду у встановлений державним виконавцем строк, тобто у строк встановлений для самостійного виконання.

Положеннями статті 41 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

До витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату: 1) перевезення, зберігання і реалізації майна боржника; 2) послуг експертів, суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до провадження виконавчих дій; 3) поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум; 4) проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини; 5) розміщення оголошення в засобах масової інформації; 6) виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень; 7) інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби.

Про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Зазначена постанова надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ними до суду у десятиденний строк.

Згідно акту державного виконавця про витрати на проведення виконавчих дій від 14.03.2014 року, затвердженого начальником ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області, при примусовому виконанні виконавчого листа №14/264, що виданий 22.12.2006 року Господарським судом Полтавської області, здійснено витрати, пов'язані з проведенням виконавчих дій, які складають 51,87 грн. (внесення даних до ЄДРВП - 12,72 грн., конверт з марками 38,40 грн., канцтовари 0,75).

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав правомірною постанову від 14.03.2014 року у ВП №2663403 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, та, відповідно, відмовив у задоволенні позову.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 травня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 13.10.2014 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: О.М. Оксененко

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Оксененко О.М.

Федотов І.В.