Постанова № 40908174, 13.08.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2014 р. Справа № 804/7990/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: судді Борисенка П.О., при секретарі судового засідання - Сергієнка В.Ю., за участю позивача - ОСОБА_1 та представника позивача - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністратвирним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить ( з урахуванням уточнених позовних вимог):

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо коригування показників податкової звітності ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) за період липень 2011 р., грудень 2011 р., січень 2012 р., лютий 2012р., березень 2012 р., квітень 2012 р.,травень 2012 р., червень 2013 р., липень 2013 р., жовтень 2013 р., грудень 2013 р., січень 2014 р., яке відбулося на підставі акту від 14.01.2014 року № 60/173-НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку з ПП «Ватер-Шпаг» (код 32257266) за період з 01.02.2013 р. по 31.03.2013 р. та з ТОВ «Юмас» (код 32676354) за період з 01.04.2013 р. по 31.05.2013 р. та з 01.07.2013р. по 30.09.2013р.», в тому числі дії з виключення з електронної бази даних Інформаційна система «Податковий блок» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) у податкових деклараціях за період з лютого 2013 року по вересень 2013 року;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити показники податкової звітності ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) за період з лютого 2013 року по вересень 2013 року, в тому числі зобов'язати відобразити в електронній базі даних Інформаційна система «Податковий блок» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) задекларував у податкових деклараціях за період з лютого 2013 року по вересень 2013 року.

В обґрунтування адміністративного позову позивачем зазначено, що на підставі проведеної з 09.01.2014 р. по 14.01.2014 р. позапланової невиїзної документальної перевірки, за висновками складеного акту перевірки № 60/173-НОМЕР_1 від 14.01.2014 р., до електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» внесено коригування показників податкової звітності ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) за період з лютого 2013 року по вересень 2013 року. Позивач зазначає, що немає жодних доказів та підстав, які б свідчили про законність та обґрунтованість вчинених відповідачем дій, які полягають у коригуванні в автоматизованій системі показників податкової звітності позивача без прийняття податкового повідомлення-рішення, та враховуючи, що відповідачем порушені права та інтереси ФОП ОСОБА_1, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з'явився. Надав до суду письмові заперечення, в яких не заперечував, що на підставі акту перевірки № 60/173-НОМЕР_1 від 14.01.2014 р., Криворізькою центральною ОДПІ зроблено коригування показників податкової звітності позивача. Натомітсь, відповідач вважає, що своїми діями податковий орган не порушив будь-які права позивача, система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань податкового кредиту в розрізі контрагентів використовується лише підрозділами органів ДПС у своїй роботі, та здійснене податковим органом коригування - зменшення обсягу податкового кредиту в даній системі не призвело для нього негативних наслідків. Отже, відповідач вважає свої дій правомірними, тому просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрований 04.09.2007р. виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради за номером 22240000000047964, свідоцтво про державну реєстрацію від 04.09.2007р., індитифікаційний номер НОМЕР_1. ФОП ОСОБА_1 взято на облік в контролюючому органі 05.09.2007р. за № 15755; станом на 29.11.2013р. перебуває на обліку в ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п.п. 75.1.2. п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ, наказу ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 09.01.2014р. № 6, Ткаченко Тетяною Анатоліївною, головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) з ПП «Ватер-Шпаг» (код ЄДРПОУ 32257266) за період з 01.02.2013р. по 31.03.2013р. т а з ТОВ«Юмас» (код 32676354) за період з 01.04.2013р. по 31.05.2013р. та з 01.07.2013р. по 30.09.2013р.

Копія наказу № 6 від 09.01.2014р. про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмове повідомлення № 1/04-62-17-03 від 09.01.2014р. надіслано 09.01.2014р. рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За результатами перевіки складено акт № 60/173-НОМЕР_1 від 14.01.2014 р. (далі - акт перевірки).

У висновках акту зазначено, що «за результатами позапланової невиїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 не підтверджено реальність здійснення господарських відносин контрагентами - постачальниками їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій ФОП ОСОБА_1 по ланцюгу придбання, а саме: за лютий 2013р.: ПП «Ватер-Шпаг» (код 32257266) на суму ПДВ 48 461,66 грн.; за березень 2013р.: ПП «Ватер-Шпаг» (код 32257266) на суму ПДВ 20 395,68 грн.; ТОВ «Юмас» (код 32676354) на суму ПДВ 12 123,38 грн. за квітень 2013р. ТОВ «Юмас» (код 32676354) на суму ПДВ 71 369,26 грн.; за травень 2013р. ТОВ «Юмас» (КОД 32676354) на суму ПДВ 43 202,4 грн.; за липень 2013 р. ТОВ «Юмас» (КОД 32676354) на суму ПДВ 48 498,45 грн.; за вересень 2013 р. ТОВ «Юмас» (КОД 32676354) на суму ПДВ 53 746,75 грн. по ланцюгу реалізації покупцям…».

Сторонами не заперечується, що за висновками акту перевірки в електронну базу даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» по платнику податків ФОП ОСОБА_1 внесено коригування показників податкової звітності ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) за період з лютого 2013 року по вересень 2013 року.

Судом встановлено, що під час перевірки використовувалась інформація з баз даних: АРМ «Аудит», ПК «Без Звіт», ЛІС «РПП», АІС «Облік податків і платежів», пошукова база для обліку та пошуку фіктивних підприємств, ПДС ДЛА України, АІС «Податки», Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Так, однією з підстав для висновків акту перевірки стали відомості, викладені в актах про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Взлет-Ера», складених ДПІ у м. Полтаві, від 10.04.2013р. за №433/22.5/3257266 та від 08.05.2013р. за № 522/22,5/3251266.

Суд зазначає, що в розглянутому спорі контролюючий орган не надав будь-яких підтверджень порушення публічного порядку, який був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, тобто підстав визнання правочину нікчемним в силу закону.

У разі встановлення таких обставин податкові органи мають вживати заходів до встановлення винних осіб та притягнення їх до кримінальної відповідальності, або повідомлення компетентних органів про виявлені правопорушення, і лише отримавши рішення компетентних державних органів ґрунтувати на них власні висновки та рішення.

Заявляючи про нікчемність правочинів, податковим органом не надаються підтвердження таким висновкам у тому числі відсутні докази донарахування сум ПДВ контрагентам, їх узгодження у встановленому законом порядку, обвинувальні вироки судів.

Суб'єкт господарювання не може нести відповідальність за дії або бездіяльність своїх контрагентів з іншими контрагентами, за дії контрагента стосовно відсутності за юридичною (фактичною) адресою в конкретний період часу (фактично підставою для ініціювання проведення перевірки позивача було отримання податковим органом актів про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Взлет-Ера», складених ДПІ у м. Полтаві, від 10.04.2013р. за №433/22.5/3257266 та від 08.05.2013р. за № 522/22,5/3251266, зокрема на час проведення зустрічних звірок, відповідно до вимог статті 61 Конституції України, а саме: «Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер».

Разом з тим, пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України органам державної податкової служби з метою отримання податкової інформації надано право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності га повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1232 (далі - Порядок № 1232), зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання щодо здійснення операцій, з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

За приписами пункту 4 Порядку № 1232 орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання, інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 1232 у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

Пунктами 7 та 8 Порядку № 1232 передбачено, що за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Довідка про проведення зустрічної звірки підлягає реєстрації в органах державної податкової служби (як ініціатора, так і виконавця).

Відповідно до пп. 4.4 п. 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України від 22.04.2011 № 236 (далі - Наказ № 236), у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Отже, зустрічна звірка проводиться відносно контрагента в рамках перевірки платника податків з метою підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, а також для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

З аналізу викладених норм вбачається, що обов'язковою умовою проведення зустрічної звірки є направлення податковим органом платнику податків запиту про подання інформації та її документального підтвердження.

З наданих суду документів неможливо встановити ініціатора зустрічної звірки позивача, номеру та дату його запиту податковому органу (виконавцю).

Крім того, за змістом вказаних вище норм права зустрічна звірка може бути проведена податковим органом у разі наявності у його розпорядженні первинних документів або надання таких документів платником податків на обов'язковий письмовий запит податкового органу, адже за своєю правовою суттю зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється з метою документального підтвердження господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Таким чином, відсутність у розпорядженні податкового органу первинних документів бухгалтерського обліку однозначно унеможливлює проведення зустрічної звірки та відповідно формування будь-яких висновків, крім висновку про неможливість проведення такої зустрічної звірки.

В акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження або не підтвердження господарських відносин між платниками податків, оскільки додатком 3 до Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок чітко встановлений зразок форми акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, в якому не передбачено необхідність робити висновок щодо реальності (нереальності) вчинення господарських операцій.

Як вбачається зі змісту акту податковий орган, не маючи у своєму розпорядженні первинних документів бухгалтерського обліку, зробив висновок про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності підприємства позивача по взаємовідносинах з контрагентами та відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг).

З огляду на викладене відповідачем не дотримано зразку акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, а саме Додатку 3 до Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.

Отже, податковий орган не мав визначених законом підстав для формування в актах про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Взлет-Ера», складених ДПІ у м. Полтаві, від 10.04.2013р. за №433/22.5/3257266 та від 08.05.2013р. за № 522/22,5/3251266 вищезазначених висновків, що стали фактичною підставою для висновків акту перевірки від 14.01.2014 року № 60/173-НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку з ПП «Ватер-Шпаг» (код 32257266) за період з 01.02.2013 по 31.03.2013 та ТОВ «Юмас» (код 32676354) за період з 01.04.2013 по 31.05.2013 та з 01.07.2013 по 30.09.2013».

З огляду на викладене, суд вважає, що ДПІ у Бабушкінському районі у м. Дніпропетровська, вчиняючи дії спрямовані на проведення перевірки позивача на підставі даних, зафіксованих в актах про неможливість проведення зустрічних звірок контрагента позивача, діяла не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені законодавством України.

Податковий орган фактично заперечує реальність здійснення господарської операції між позивачем та контрагентами, проте відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом, вказана позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11.

Виходячи із змісту заявлених позивачем позовних вимог, вирішуючи питання щодо наявності повноважень у ДПІ здійснювати самостійне коригування показників задекларованих позивачем з податкового кредиту та зобов'язань в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», на підставі акту перевірки від 14.01.2014 року № 60/173-НОМЕР_1, суд виходить з наступного.

Так, відповідно до п. п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

При цьому, Податковим кодексом України не передбачено повноважень податкової служби щодо коригування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту на підставі акту перевірки, в якому встановлено заниження податкових зобов'язань.

Вирішуючи питання щодо наявності обставин, які свідчать про порушення прав позивача у спірних правовідносинах, суд виходить з того, що самостійна зміна відповідачем задекларованих показників у автоматизованій системі «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» порушує права та інтереси позивача, оскільки, фактично, є зміною показників декларації платника податків, здійсненою поза межами компетенції податкового органу з огляду на зміст ст. 49 Податкового кодексу України, якою визначено порядок подання декларацій до органів державної податкової служби.

Разом з тим, згідно абз. 1, 2 п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу У цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи наведені положення Податкового кодексу України, суд приходить до висновку, що у випадку виявлення факту заниження платником податків податкового зобов'язання, рівно як і у випадку виявлення факту завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування неіснуючого об'єкта оподаткування, податковий орган обтяжений законодавцем обов'язком прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення. Іншого порядку дій податкового органу як суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах законодавство не передбачає.

Як встановлено судом, що не заперечувалось сторонами, у спірних правовідносинах податковий орган податкового повідомлення-рішення не виносив, що підтверджує порушення норм ст. 58 Податкового кодексу України.

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 № 266 (далі - Порядок).

Як зазначено за змістом п.п.2.10.3 п.2.10 Порядку, співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією з інших джерел, а саме інформації колонки 2 розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, колонки 3 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників ПДВ, здійснюється у складі автоматизованого контролю.

Відповідно до п.2.14 Порядку, інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з метою виявлення платників ПДВ, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту.

Пунктом 2.21 Порядку передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження, та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Згідно з п.4.15 Порядку, якщо платником ПДВ (постачальником) до податкових зобов'язань включено суму ПДВ меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник), та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), відповідно до пункту 3 статті 11, пункту 3 статті 111 Закону № 509 звертаються в письмовій формі до таких платників ПДВ щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень (перелік документів, що затребується у платника ПДВ, передбачений пунктом 4.2 Порядку) з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у поданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під час камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Отже, питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Сама по собі здійснена відповідачем кваліфікація операцій за відсутності відмінності між задекларованими показниками податкової звітності контрагентів не може бути підставою для внесення змін до «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» на рівні ДПА України.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Суд також звертає увагу, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), якщо це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Отже, з вищенаведеного вбачається, що обов'язок платника податків подати декларацію з податку на додану вартість узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію, та при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.

Таким чином, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в електронній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів», формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ, і повинні їй відповідати.

Приймаючи до уваги, що самостійна зміна відповідачем в електронній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси останнього.

Отже, суд вважає, що позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Також, слід враховувати, виходячи зі специфіки податку на додану вартість, який сплачується у складі ціни товарів (робіт, послуг), одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін цієї операції, які є платниками податку на додану вартість, - у продавця - податкові зобов'язання, а у покупця - податковий кредит на аналогічну суму.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з податку на додану вартість, показникам в електронній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів», має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, і така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, а саме: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, тощо.

Враховуючи, що задекларовані платником податків показники податкового кредиту та податкових зобов'язань в електронній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» повинні співпадати з показниками у податкових деклараціях платника податку, фактично формують податкові зобов'язання на майбутнє, а отже спричиняють реальні зміни майнового стану такого платника, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо коригування я показників податкової звітності ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) за період з лютого 2013 з року по вересень 2013 року, яке відбулося на підставі акту від 14.01.2014 року № 60/173-НОМЕР_1 «Про результати лок\мсніа:п,ної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку з ПП «Ватер-Шпаг» (код 32257266) за період з 01.02.2013 по 31.03.2013 та ТОВ «Юмас» (код 32676354) за період з 01.04.2013 по 31.05.2013 та з 01.07.2013 по 30.09.2013», в тому числі дії з виключення з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартістьб щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) у податкових деклараціях за період з лютого 2013 року по вересень 2013 року, а також, вважає за необхідне зобов'язати Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити показники податкової звітності ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) за період з лютого 2013 року по вересень 2013 року, в тому числі зобовязати відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартістьб щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) у податкових деклараціях за період з лютого 2013 року по вересень 2013 року.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що обставини реальності здійснення господарських відносин підприємства позивача із контрагентами у перевіряємий період судом не досліджувалось та не вирішувалось, оскільки таке питання підлягає вирішенню в окремому порядку, та його оцінка не може бути покладена в основу судового рішення за наслідками розгляду саме даного спору.

Згідно ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

З огляду на встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 71, 86, 94, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1- задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо коригування показників податкової звітності ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) за період липень 2011 р., грудень 2011 р., січень 2012 р., лютий 2012р., березень 2012 р., квітень 2012 р.,травень 2012 р., червень 2013 р., липень 2013 р., жовтень 2013 р., грудень 2013 р., січень 2014 р., яке відбулося на підставі акту від 14.01.2014 року № 60/173-НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку з ПП «Ватер-Шпаг» (код 32257266) за період з 01.02.2013 р. по 31.03.2013 р. та з ТОВ «Юмас» (код 32676354) за період з 01.04.2013 р. по 31.05.2013 р. та з 01.07.2013р. по 30.09.2013р.», в тому числі дії з виключення з електронної бази даних Інформаційна система «Податковий блок» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) у податкових деклараціях за період з лютого 2013 року по вересень 2013 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити показники податкової звітності ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) за період з лютого 2013 року по вересень 2013 року, в тому числі зобов'язати відобразити в електронній базі даних Інформаційна система «Податковий блок» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) задекларував у податкових деклараціях за період з лютого 2013 року по вересень 2013 року.

Присудити фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 здійснені ним документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України в сумі 73,08 грн. (сімдесят три гривні вісім копійок).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складено 14.08.2014р.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 14.08.2014 р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді П.О.Борисенко П.О.Борисенко І.В.Калита