Постанова № 40908170, 06.08.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ06 серпня 2014 р. Справа № 804/7949/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: судді Борисенка П.О., при секретарі судового засідання - Сергієнка В.Ю., за участю представника позивача -Солодухіна Г.Й. та представника відповідача - Курпай Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Поліпром» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Поліпром» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області за формою «В4» №0002731501 від 28 травня 2014 року про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю науково-виробничому підприємству «Поліпром» (ідентифікаційний код юридичної особи 19155069) від'ємного значення податку на додану вартість.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем неправильно встановлені факти включення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість у вересні та жовтні 2013 року податкових накладних, у окремих рядках котрих не вказано номерів та дат митних декларацій. Так, законом України від 5 липня 2012 року № 5083-УІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні» частину другу пункту 201.1 статті 201 Кодексу доповнено новим підпунктом «ї» та визначено, що у податковій накладній в окремих рядках зазначаються додаткові обов'язкові реквізити «номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України». Проте, на час оформлення спірних податкових накладних діяли затверджені наказом Міністерства фінансів України від 1 листопада 2011 року № 1379 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» форма податкової накладної та порядок її заповнення, які не передбачали окремого рядку для зазначення номеру та дати митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України. Відтак, реквізити «номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України» підлягали зазначенню у податковій накладній з моменту набрання чинності змін до форми податкової накладної про її доповнення відповідними графами для відображення таких реквізитів, а тому оскаржуване рішення податкового органу є протиправним та підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначивши, що позивачем включено до податкового кредиту з податку на додану вартість у вересні та жовтні 2013 року податкових накладних, у окремих рядках котрих не вказано обов'язкові реквізити, тому такі накладні не можуть бути підставою для формування податкового кредиту позивачем.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступні обставини

За результатами позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Поліпром» з питань правомірності нарахування останнім бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок підприємства у банку за жовтень 2013 року Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (у подальшому - відповідачем, податковим або контролюючим органом) був складений Акт перевірки № 126/151/19155069 від 20 січня 2014 року (далі - Акт перевірки), згідно кого встановлено наступні порушення:

- завищення від'ємного значення з податку на додану вартість за вересень 2013 року на суму 305123 гривні та за жовтень 2013 року на суму 253924 гривні внаслідок порушення платником податків положень п. 200.1, 200.3, 200.4 ст. 200 ПК України;

- недостовірного визначення платником податків бюджетного відшкодування за жовтень 2013 року на суму 305123 гривні у результаті порушення норм п. 200.1, 200.3, 200.4 ст. 200 ПК України;

- заниження підприємством суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду за вересень 2013 року на суму 302354 гривні в порушення пункту 200.2 ПК України.

На підставі Акту перевірки відповідачем були прийняті податкове повідомлення-рішення за формою «В4» № 0000591501 від 03 лютого 2014 року про зменшення останньому від'ємного значення податку на додану вартість на суму 559047 гривень, податкове повідомлення-рішення за формою «В1» № 0000601501 від 03 лютого 2014 року про зменшення підприємству бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 305123 гривні та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 152561 гривня 50 коп., а також податкове повідомлення-рішення за формою «Р» № 0000631501 від 03 лютого 2014 року про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за податком на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 302354 гривні та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 151177 гривень, а усього на суму 453531 гривня (далі рішення).

Відповідно до ст. 56 ПК України позивач звернувся з первинною скаргою до податкового органу вищого рівня.

Під час розгляду первинної скарги позивача контролюючий орган призначив позапланову перевірку, результати якої було оформлено актом від 25.03.2014 р. №641/151/19155069, відповідно до результатів якого, було встановлено завищення ТОВ НВП «Поліпром» від'ємного значення з ПДВ за вересень 2013 року у розмірі 75262 грн., та жовтень 2013 року у розмірі 115 061 грн., а також недостовірне визначення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2013 року на суму 75262 грн.

Згідно із рішенням Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 02.04.2014 р. №1985/10/04-36100809 у відповідні частині (з урахуванням результатів позапланової перевірки - акт від 25.03.2014 р. №641/151/19155069) скасовані податкові повідомлення-рішення:

1) форма «Р» №0000631501 від 03 лютого 2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання за податком на додану вартість;

2) форма «В4» №0000591501 від 03 лютого 2014 року про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість;

3) форма «В1» №0000601501 від 03 лютого 2014 року про зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість;

28.05.2014 р. відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В4» № 0002731501 щодо завищення від'ємного значення в розмірі 115016,00 грн. за жовтень 2013 р.

Суд вважає, що відповідачем вірно встановлені факти включення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість у вересні та жовтні 2013 року податкових накладних, у окремих рядках котрих не вказано номерів та дат митних декларацій.

Законом України від 05 липня 2012 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні» п. 201.1 ст. 201 ПК України доповнено новим підпунктом «ї», відповідно до якого перелік обов'язкових реквізитів, що повинна містити податкова накладна, доповнено новим реквізитом «номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України».

Відповідно до п. 4 розділу 2 Прикінцевих положень Закону України від 05 липня 2012 року № 5083-УІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні» Кабінету Міністрів України доручено забезпечити перегляд та приведення відповідними центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність до вказаного Закону.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України обов'язкові реквізити у податковій накладній зазначаються в окремих рядках.

Таким чином, реквізити «номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України» підлягають зазначенню у податковій накладній з моменту набрання чинності змін до форми податкової накладної про її доповнення відповідними графами для відображення таких реквізитів.

З системного аналізу вказаних положень випливає, що Кабінету Міністрів України доручено розробити зміни до форми податкової накладної про її доповнення відповідними графами для відображення таких реквізитів.

Станом на час видачі спірних податкових накладних Кабінет Міністрів України відповідні зміни до законодавства не розробив. Жодних змін до форми податкової накладної затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 01 листопада 2011 № 1379 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" щодо номера та дати митної декларації внесено не було.

Крім того, суд зазначає, що згідно п. 43 ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» який набув чинності з 01 січня 2014 року, підпункт "ї" п. 201.1 виключено з ст. 201 ПК України.

Наведене дозволяє дійти до висновку, що відсутність окремих реквізитів податкової накладної не можна вважати підставою для неможливості формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

За таких обставин твердження контролюючого органу про те, що позивачем до складу податкового кредиту включені податкові накладні, які оформлені з порушенням вимог ПК України, є помилковим.

З урахуванням вищезазначеного суд доходить висновку, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області за формою «В4» №0002731501 від 28 травня 2014 року про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю науково-виробничому підприємству «Поліпром» (ідентифікаційний код юридичної особи 19155069) від'ємного значення податку на додану вартість на суму 115016 грн. прийняте не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з порушенням використаного повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення; не добросовісно та не розсудливо, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Поліпром» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області за формою «В4» №0002731501 від 28 травня 2014 року про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю науково-виробничому підприємству «Поліпром» (ідентифікаційний код юридичної особи 19155069) від'ємного значення податку на додану вартість на суму 115016,00 грн.

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю науково-виробничому підприємству «Поліпром» здійснені ним документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України в сумі 230,04 грн. (двісті тридцять гривень чотири копійки).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складений 11.08.2014 р.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 11.08.2014р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді П.О.Борисенко П.О.Борисенко І.В.Калита